Ярослав Раточка: На Закарпатті кардіологія стає справді швидкою. І це рятує життя

21.09.2019 18:40 ЗДОРОВ'Я



Ярослав Раточка — завідувач рентген-хірургічного відділення Закарпатського обласного кардіологічного диспансеру. Закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю лікар-кардіолог. Клінічну ординатуру з кардіології проходив у доктора медичних наук, завкафедрою госпітальної хірургії Ужгородського національного університету Миколи Рішка.

«Медицина змінилася кардинально»

— За ті 28 років, що працюю, медицина змінилася кардинально. Раніше ніякої малоінвазивної допомоги не було. Це система, яку саме ми й створювали. Закарпатський обласний кардіодиспансер почав працювати у 2004 році, а з 2007 року в ньому було відкрито відділення інтервенційної кардіології. Приблизно через 4—5 років ми почали лікувати гострі інфаркти і були одними з перших в Україні. До нас, звичайно, був Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска, але ми підхопили їхню ініціативу та почали впроваджувати сучасні методи. На той момент це все здавалося ризикованим та небезпечним, але була впевненість, що потрібно діяти. В перші роки вдавалося стентувати лише близько 30 пацієнтів із гострими інфарктами на рік, але поступово ми розвивалися та збільшували показники. І на той момент, коли був виданий наказ МОЗ України щодо стентування у випадках гострих інфарктів міокарда з елевацією сегмента ST, то ми вже були готові та мали великий об’єм стентувань.

А ось щодо організаційних змін, то їх відчув лише кілька років тому, коли почалися справжні реформи. У нашій галузі урядова програма змінила багато що. Перш за все — це можливості у забезпеченні. Наразі, ми стентуємо близько 400 пацієнтів із гострими інфарктами щороку, а взагалі робимо до 800 стентувань. Кожен пацієнт з гострим інфарктом забезпечується якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безоплатним лікуванням. Завдяки повному забезпеченню державою стентами та всіма необхідними для цього матеріалами, пацієнтам із гострим інфарктом не потрібно купувати стенти. Для них це безоплатно, а це велика перевага. І що важливо — вже зараз наша статистика демонструє, що летальність знижується, і ті, кому було проведено стентування, виживають в 4 рази більше. Це головна ознака того, що саме ця процедура найефективніша за будь-які аналоги.

«Навіть незначний біль — привід викликати швидку»

— Ми звикли до розуміння, що інфаркт — це інтенсивний біль. І це справді так. Це біль стискаючий, сильний. Він може віддавати в плече, в ліву руку, в нижню щелепу. Супроводжуватися слабістю, запамороченням, пітливістю, страхом смерті. Проте цей біль може бути й не таким інтенсивним. І в цьому одна з проблем — якщо біль не сильний, то люди можуть не звернути уваги, а це небезпечно. Тому наполягаю, що будь-який біль у ділянці грудної клітки потребує консультації фахівця і проведення електрокардіографії. Тільки це зможе точно показати, чи є інфаркт, та який саме. У нас були такі випадки, коли людині здавалося, що нічого страшного, а кардіограма показувала обширний інфаркт.

Тому порядок дій простий: з’явився біль — викликаємо швидку допомогу. Вже налагоджена система, що дозволяє оперативно передавати кардіограми та доправляти до кардіоцентру. Тим більше, ми працюємо в режимі 24/7 та 365 днів на рік. Це означає, що у будь-який час є фахівці, що здатні провести стентування та врятувати життя. А ще, звичайно, потрібно контролювати фактори ризику: високий артеріальний тиск, куріння та стреси. Цукровий діабет також збільшує ризик, тому потрібно уважніше дослухатися до свого серця. Найкраща профілактика: щоденно рухатися, проходити по 5—10 тис. кроків, правильно харчуватися (менше жирів та вуглеводів) та посміхатися.

«Україна перейшла на міжнародний стандарт лікування інфарктів»

— Інтервенційна кардіологія — це молода професія, яка офіційно тільки виникла. Хоча лікарі працювали багато років, проте назви такої не було. Насправді це малоінвазивна хірургія. Говорячи простою мовою, через невеликий доступ на шкірі ми втручаємося в судини, серце, інші органи системи. Ці втручання відбуваються без наркозу, пацієнт не відчуває ніяких больових відчуттів чи дискомфорту. Можна сказати, що це взагалі безболісна процедура, оскільки вона відбувається під місцевою анестезією.

Це потрібно для того, щоб відновити плин крові до серця, адже гострий інфаркт пов’язаний з утворенням тромбу та блокуванням артерії. Фактично, стент — це такий каркас, який дозволяє тримати артерії відкритими та забезпечувати доступ крові до серця. Сьогодні ми в середньому проводимо 1—2 стентування на добу. В команді нашого центру 5 лікарів, які проводять стентування. Всі вони пройшли навчання та стажування та готові забезпечувати допомогу у режимі 24/7/365. Це команда однодумців, які готові працювати та впроваджувати нові рішення й технології. З ними ми повністю змінили стратегічний підхід до стентування. Нині у нашому центрі навіть ті пацієнти, що не були доправлені у 12 годин, отримують стентування.

«Українській медицині потрібні чіткі правила гри»

— Українській медицині потрібні чіткі правила гри. Зараз МОЗ встановило їх. Логіка того, що «гроші йдуть за пацієнтом», зрозуміла. Подивимося, як саме це працюватиме, але це вже основа для роботи.

Нам ще є багато чого змінювати. В Європі малоінвазивна хірургія розвивається дуже швидко і вже вийшла далеко за межі лише кардіології. В Україні також є такі спроби, але поки що не системно. Але я впевнений, що кардіологія повинна стати першим кроком до змін у інших галузях, де також є можливість замінити хоча б частину операцій малими втручанням.

ДОВІДКОВО

Закарпатський обласний клінічний кардіологічний диспансер був відкритий у 2004 році. З 2007 року в ньому працює рентген-хірургічне відділення, де проводяться стентування. Загалом у диспансері 8 відділень. Щороку у відділенні роблять близько 800 стентувань, серед яких 400 — випадки гострого інфаркту міокарда.

З 2016 року за рішенням Уряду розвиток інтервенційної кардіології став пріоритетним завданням у сфері реформування медицини. Почала діяти програма Уряду та МОЗ України щодо безоплатного стентування в екстрених випадках при гострому інфаркті міокарда. МОЗ України забезпечує проведення закупівель обладнання та витратних матеріалів із залученням професійних міжнародних організацій. А мережа реперфузійних центрів (РЦ) розбудовується для того, щоб зробити сучасну і вчасну медичну допомогу при інфаркті доступною на відстані не більше 70 км від пацієнта. Тож РЦ розташовуються на території України так, щоб була можливість своєчасно доправити пацієнта до РЦ автомобілем екстреної медичної допомоги протягом 2 годин, адже при гострому інфаркті міокарда найефективнішою є допомога у перші 2 години (максимум 12 годин) від початку симптомів. Станом на червень 2019 року відкрито 42 центри у 24 областях. Для забезпечення повноцінного завантаження та своєчасного надання допомоги центри працюють на 0,3 — 1 млн. населення в режимі 24/7/365.

У РЦ кожен пацієнт, який потребує невідкладного стентування, забезпечується якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безоплатним лікуванням. Показник летальності в реперфузійних центрах є втричі нижчим, ніж середній показник в цілому по Україні — 4,7 % проти 12,3 % відповідно.

З 2018 року держава вперше за всю історію повністю забезпечує потребу у стент-системах для екстреної допомоги пацієнтам із елевацією сегмента ST (тих пацієнтів із інфарктом міокарда, хто потребує невідкладної допомоги). Так, за кошти у 2016 року було закуплено втричі більше стентів, ніж у 2015 році. Це дозволило повністю покрити потребу в екстрених процедурах стентування для пацієнтів з гострим інфарктом.

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат