Як відомо, програма «Доступні ліки» почала діяти в Україні 1 квітня цього року.


Її мета – вирішення одного з наболілих питань: збільшити прихильність хворих до лікування і, як наслідок, зменшити ризики виникнення ускладнень, а також подовжити тривалість життя.

Документ передбачає надання медикаментів за рецептом лікаря безкоштовно або з незначним відшкодуванням вартості деяких серцево-судинних препаратів та ліків хворим на астму й цукровий діабет 2-го типу. Фінансування відбувається за кошти державного бюджету.

Минуло вже кілька місяців, і «Новини» вирішили з’ясувати, як виконується програма в нашому краї. Детально про це розповіла начальник управління лікувально-профілактичної роботи департаменту охорони здоров’я ОДА Ольга Чемет.

Допомогло «правило половинок»

Зокрема Ольга Антонівна повідомила, що для Закарпаття на реалізацію «Доступних ліків» цього року передбачено 16 млн 153 тис. грн. Розпорядженням голови ОДА кошти розподілені між містами й районами області, а далі вже – між визначеними на місцях медичними установами.

Програма діє вже майже 4 місяці. Як використовуються кошти, чи вистачить їх до кінця року?

– На початку дії програми ми побоювалися, що виділених грошей забракне. Адже чисто математично, якщо подивитися на кількість хворих, то це невеликі кошти. Однак ми не врахували, що левова частка з них уже має відкориговане лікування. Або хронічний перебіг недуги є контрольованим, і вони приймають певні медикаменти, які їх задовольняють та можуть собі дозволити придбати їх. Тож частина тих, хто потребує державної допомоги, відпала з об’єктивних причин.

По-друге, є статистично й науково обґрунтована тенденція щодо прихильності до лікування, так зване «правило половинок». Воно доводить, що 50% населення має підвищений артеріальний тиск, половина знає про це, з них половина лікується. І з тих лише п’ятдесят відсотків – адекватно. Це загальносвітова методика обрахунку прихильності хворих до лікування. Тому, гадаємо, на цей рік грошей буде достатньо.

Як розподілені кошти по містах і районах області?

– Рівномірно відповідно до зареєстрованих пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, астмою й цукровим діабетом другого типу станом на початок нинішнього року.

На місцях вони використовуються також рівномірно?

– Зовсім ні. Статистика за 4 місяці свідчить про соціальну направленість програми, тож у районах їх використовують по-різному. На 21 непатентовану назву медикаментів, які включені в цей проект, припадає 157 торгових назв, тобто власне ліків, що відпускають пацієнтам у аптеках. Лікар, наголошу, в рецепті вказує непатентовану назву медикаменту, а в аптеці хворий купує визначений для себе препарат певного виробника. З усіх торгових назв абсолютно безкоштовно в аптеці можна отримати лише 21 медикамент. За інші потрібно доплачувати. Сума коливається від кількох гривень до кількох десятків. Але в будь-якому разі без доплати виходило б значно дорожче.

Тож щодо освоєння коштів. 100% використовують гірські Міжгірський, Перечинський, Великоберезнянський і Воловецький райони. Знаємо, що там є проблеми із забезпеченістю роботою, кількістю непрацездатних і пенсіонерів. Тож там програма дуже добре реалізується, виконуючи свою соціальну функцію. Водночас чотири райони освоюють їх недостатньо. До прикладу, місто Мукачево на середину липня використало лише 20,5% виділених сум, Берегово – 48%, Виноградів і Тячів – по 45%, Свалява – 46%, обласний центр – 57%. Знову ж таки, бачимо, що чим багатші райони й міста, тим менше грошей на ліки вони потребують.

Зазначу, що в Мукачево ми зверталися для з’ясування причини такого малого відсот­ка освоєння ресурсів. Усно нам відповіли, що в них діє чимало місцевих медичних програм, які повністю фінансуються, тож значних додаткових коштів, мовляв, не потрібно. Ми б могли їх віддати в інші райони, та офіційної відмови від виділених грошей влада міста над Латорицею не надає.

Примітно, що в Ужгороді визначили дві установи – розпорядники коштів: міський центр первинної медико-санітарної допомоги (там використовують майже 100%) і міська поліклініка. Це рішення мерії, хоча, як на мене, воно юридично неправильне. Згідно з нормативними документами, будь-який практикуючий лікар має право виписати рецепт. У обласному центрі розмежували: серцево-судинні препарати виписують лікарі центру ПМСД, а цукро­знижуючі і для хворих на бронхіальну астму – спеціалісти поліклініки. Це незручно й для пацієнтів, які потребують ліки з різних груп – їм доводиться звертатися в різні медичні заклади. Обласний департамент на ці некомфортні для хворих моменти вказував керівнику міськвідділу охорони здоров’я, однак нам відповіли, що визначати пріоритети – право органу місцевого самоврядування.

Кошти є, а от із ліками виникла «дефектура»

А як щодо аптек, багато з них відмовляються брати участь у програмі?

– Держава визначила, що аптеки роблять це виключно на добровільних засадах. Ніхто не може аптеку змусити відпускати медикаменти в рамках «доступних ліків». Обласна державна адміністрація ще в березні поточного року листом за підписом заступника голови ОДА звернулася до всіх аптек із проханням підтвердити або заперечити свою участь. Тобто ніяких преференцій жодній структурі ми не надавали. Коли кошти були розподілені між розпорядниками на місцях, ми повідомили аптекам, із ким вони повинні укласти угоди. На початку реалізації програми на Закарпатті виявили готовність брати у ній участь 208 аптек. Нині таких 202, однак діють вони в усіх без винятку містах і районах. Сподіваємося, коли практика референтного ціноутворення застосовуватиметься й до інших медикаментів, усі ліцензовані аптеки будуть зацікавлені в участі. Але сьогодні ми робимо лише перші кроки в роботі – самостійно, в автономному режимі, на добровільних засадах. Тому бачимо таку картину. На це є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Якщо керівник на місці – хороший організатор, то й результат максимальний. Якщо ж домінують амбіції…

Чи може безпроблемно хворий із рецептом отримати пільгові ліки в аптеці?

– Маємо на деякі препарати дефіцит, або, як кажуть у професійному середовищі, дефектуру деяких медикаментів. Вона почалася ще в середині травня. Ми помітили, що багато хворих, яким виписували базисні щоденні препарати для лікування бронхіальної астми, не знаходили їх. Також виникла проблема зі статинами, які знижують рівень холестерину в крові, і по групі сечогінних. Ще тоді МОЗ нам повідомило, що ця дефектура сформувалася по всій Україні, й пов’язано це з неготовністю постачальників медикаментів до різкого збільшення їх реалізації. Додам, що попит на деякі медикаменти зріс у десятки разів. Тому самі виробники були неготові в такій кількості постачати препарати. Нині ситуація трохи вирівнялася. Залишається в незначному дефіциті спіронолактон 25 мг і базисні мікродозовані глюкокортикоїди проти бронхіальної астми. Їх у запасі мають лише кілька аптек. Однак, наголошую, це проблема виробників і постачальників. На ситуацію ні лікарі, ні аптекарі вплинути не можуть.

Додамо, що дефектуру на деякі препарати підтвердила й Всеукраїнська фармацевтична палата. Аптеки мають далеко не повний асортимент лікарських засобів, що підлягають реімбурсації. Залишається відкритим питання постійної дефектури окремих медикаментів, які відпускаються за повним відшкодуванням, у тому числі Карведілол 25 мг, № 30, Аміодарон 200 мг, № 30 тощо.

Усі ці проблеми, зазначають фахівці, лягають на плечі аптек та фармацевтичних працівників. Тож вважають, що вимоги щодо виконання державної програми «Доступні ліки» мають висуватися не тільки до роздрібного сегмента, а й до дистриб’юторів та виробників – саме вони повинні забезпечити мережу закладів лікарськими засобами, що входять до переліку препаратів, вартість яких відшкодовується.

Участь у програмі потребує стимулювання

У зв’язку з введенням програми «Доступні ліки» в дію значно змінився зміст і збільшився обсяг роботи на працівників першого столу. Націнка в 15% не перекриває затрат, пов’язаних із участю у програмі реімбурсації. Тому для вирішення цього питання пропонується ввести таке поняття, як «фармацевтична послуга», яку має оплачувати держава. Або ж слід забезпечити такий рівень націнки, за якої аптеки зможуть працювати беззбитково та забезпечувати достойну заробітну плату своїм працівникам.

І ще одне: щоб пацієнт мав можливість отримати відповідний засіб із відшкодуванням, лікар повинен правильно виписати рецепт. Особливо гостро ця проблема відчувається в районних центрах.

Додамо, що з липня вже не можна виписувати рецепти на бланках старого зразка, а відповідно й відпускати за ними ліки. Тож є занепокоєння, що не всі заклади охорони здоров’я будуть вчасно забезпечені бланками нового зразка.

Складність у роботі аптек за програмою «Доступні ліки» також пов’язана з необхідністю вести велику кількість документації щодо розрахунків із численними розпорядниками коштів. Гостро для них стоїть і питання розрахунків за відпущені лікарські засоби, тобто терміни виплат часто не витримуються.

Аптекарі також наполягають на необхідності перегляду асортименту ліків, які включені до переліку препаратів, що підлягають реімбурсації. Пацієнти та лікарі просять МОЗ розглянути можливість додати до цього списку низку препаратів, що відшкодовувалися в рамках пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для осіб із гіпертонічною хворобою, зокрема комбінованих.

Далі буде

І от нещодавно під час селекторної наради з керівниками обласних адміністрацій та департаментів охорони здоров’я віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко та в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Суп­рун повідомили, що Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню за програмою «Доступні ліки», планується розширити щонайменше на 50 нових препаратів.

Будуть представлені ліки 22 виробників із Євросоюзу, 17-ти з України та 5 світових (переважно йдеться про Ізраїль та Індію). «Усі розмови про те, що уряд обирає найдешевші ліки, не відповідають дійсності. Ми обираємо ті препарати, які дозволяють людям ефективно лікуватися», – підкреслив посадовець.

26   липня МОЗ України вже затвердив оновлений перелік лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню. Його розширено до 199 торгових назв, вартість 30-ти з яких відшкодовуватиметься повністю, тобто в аптеках їх видаватимуть безкоштовно.

У краї в рамках програми «Доступні ліки» наразі виписано 127 477 рецептів, аптеки подали звітів на відшкодування на суму 4 млн 957 тис. грн. Вже отоварено 89 117 рецептів. Загалом 67 734 закарпатці скористалися можливістю отримати необхідні їм ліки за зниженими цінами, а деякі – й безкоштовно.

Петро ПОЛІХА, НЗ

admin