Цінні комахи страждають від хвороб та людської діяльності.

Альберт Ейнштейн вважав: якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього не стане і людей. Користь продуктів бджільництва для людини важко переоцінити. Ще важливіші ці комахи у запиленні рослин. 80 % рослин, які запилюють бджоли, становлять третину раціону населення планети. Екосистема неможлива без участі бджіл, а вони перебувають на межі зникнення.


Причин чимало, в основному це інфекційні хвороби, погіршення екології, використання хімікатів у виробництві, втрата генетичної різноманітності в комерційних популяціях і зміна клімату. Останнім часом до цього переліку додають ще й негативний вплив мобільного зв’язку. Приймально-передавальні пристрої руйнують систему орієнтації бджіл. Відтак, людство ризикує залишитися не тільки без меду, а й без урожаю через скорочення природних опилювачів рослин.

Скорочення колоній медоносної бджоли за останні роки досягло від 10 до 30 відсотків у Європі, 30 відсотків у Сполучених Штатах й аж до 85 відсотків на Близькому і Середньому Сході, заявив учений Пітер Нойман, один із авторів перших доповідей ООН із проблеми загибелі бджіл.

Для збирання 500 г меду одній бджолі необхідно 10 млн. разів злітати від вулика до квітки і назад. Медоносна бджола махає крилами 200 разів за одну секунду. А для дзижчання їй потрібно зробити понад 11 тисяч змахів у хвилину, пише newecolife.com.ua.

У літній період бджола живе приблизно 35—40 днів. Від формування яйця до народження молодої бджоли потрібен 21 день. Продуктивність бджіл залежить від стану медоносної бази. Чим більша медоносна база, тим нижчі негативні впливи на бджіл. Якщо хороша медоносна база, то бджоли легко переборюють усі хвороби. Якщо ж ні — то бджоли голодують, зменшується їхній білковий запас, вони хворіють, пояснює Віктор Переста, власник дегустаційного залу «Медовий дім». У його бджолиному арсеналі 90 сімей. Вулики розташовані в Мукачівському та Іршавському районах. Пасічник зі стажем радить у першу чергу турбуватися про бджолу, а не тільки готувати ємності для меду: «Очікування не мають бути завищеними. Потрібно спочатку навчитися любити бджолу, а результати будуть згодом».

МЕД НЕ МАЄ ТЕРМІНУ ПРИДАТНОСТІ, ЯКЩО ЙОГО ЗБЕРІГАТИ ПРАВИЛЬНО

Унікальні якості меду обумовлені його складом: вітаміни Е, С, В1, В2, В6, РР, провітамін А, біотин, нікотинова кислота, органічні та амінокислоти, фруктоза, глюкоза і близько 40 мікроелементів (у їх числі — кальцій, фосфор, магній, залізо, йод). Встановлено, що бджола генетично близька до людини, а мед за своїм мінеральним складом схожий зі складом людської крові. Корисні якості меду залежать не тільки від виду рослин, із яких бджоли збирали нектар, а й від екологічної обстановки в тій місцевості, де розташовується пасіка. Вулики повинні перебувати в зоні, багатій медоносними рослинами, які не обробляють пестицидами (бджоли збирають нектар у радіусі приблизно 800 метрів навколо вулика). Такі результати дослідження були представлені на Міжнародному медичному конгресі у Франції, повідомляє zhinka.info.

«Закарпатці й туристи з інших регіонів люблять мед білої акації, — розповідає Віктор Переста. — Якісний мед повинен бути рідким. Мед, який кристалізується, є непривабливим, хоча це й не впливає на його лікувальні властивості. Навряд чи можна сказати, з яких рослин мед найкорисніший. Чим більше в ньому нектару з різних квітів, тим він корисніший. До того ж немає значення, в яку пору року він зібраний».

Якщо мед правильно зберігати, то в нього немає терміну придатності. При хорошій герметичній ємності зі скла чи кераміки мед не втрачає корисних властивостей. Домішки не стільки впливають на зберігання меду, як на його лікувальні властивості. Мед інтенсивно вбирає зовнішні запахи та вологу, тому не рекомендується зберігати його у холодильниках. Він був знайдений навіть у єгипетських пірамідах. І незважаючи на те, що пролежав там кілька тисяч років, був придатним для вживання.

Бджолам потрібно висаджувати дерева, які цвітуть, а бджолярам — покращувати технічне обладнання

В Україні проблеми, які заважають бджільництву, також стосуються людської діяльності. На українських полях різко зросла кількість генно модифікованих культур. Вони приваблюють бджіл, але нектару у цвітінні недостатньо, тож бджоли літають задаремно. Заважають нормальному функціонуванню бджіл і зміни клімату, які спостерігаються в Україні. Погода — визначальний фактор у медозборі, а вона останнім часом непередбачувана.

Бджоли літають і запилюють переважно дикі трави, бур’яни, дерева. Тому в нашому регіоні проблема генно модифікованих культур не вирішальна. Пасічника Віктора Пересту більше турбують хвороби бджіл. Через різні захворювання знижується результативність бджолиної праці. До того ж вітчизняних препаратів, які би задовольняли потреби в лікуванні, немає. Тому доводиться шукати закордонних виробників. Пасічник усе робить на свій страх і ризик.

Україна перебуває на 5-му місці у світі за виробництвом продукції бджільництва й поступається лише Китаю, Аргентині, Туреччині та США. Однак переважна частина пасік приватна, а з боку держави можна відзначити хіба що програму розвитку бджільництва, яка закінчилася у 2010 році. У питанні захисту й лікування відповідних програм узагалі не передбачено.

Президент Міжнародного конгресу Міжнародної федерації бджільницьких асоціацій «Апімондія» Жиль Ратія вважає, що Україна — одна з найперспективніших країн світу у плані бджільництва. Тут налічується близько 400 тисяч бджолярів. Вітчизняні бджільницькі асоціації, які працюють у регіонах, констатують невисокий рівень смертності бджіл у регіонах країни.

Однак технічна база, звичайно, бажає кращого. «Для пасічників у всій Україні немає достатніх умов. Розпочинати свою діяльність вони можуть без проблем, а щодо оснащення механізованим реманентом, то з цим дуже погано. Порівняно з іншими країнами ми працюємо дідівськими методами», — констатує пасічник дегустаційного залу «Медовий дім».

Для покращення медозбору Віктор Переста радить висаджувати більше дерев, які цвітуть, до того ж на різних територіях. Вони виділяють хороший нектар і в бджіл буде більше можливостей збирання меду. Це не обов’язково мають бути плодові дерева, наприклад, липа, акація. А граб і бук не мають такої цінності для бджіл. Сакури також дають нектар, але їх висаджують у містах для цвіту й краси. А пасіки повинні бути за містом, біля лісу.

Зберегти бджіл — означає зберегти життя. Чергове попередження про катастрофу не можна пропускати повз вуха, оскільки йдеться про збереження флори всієї Землі. В житті сучасної людини вистачає синтетичних речовин, несправжніх продуктів харчування та й хіба можна чимось замінити безцінний продукт бджільництва?

***

ДО ТЕМИ

Мед заспокійливо діє на організм і є чудовим джерелом енергії


Мед є сумішшю легкозасвоюваних вуглеводів і біологічно цінних речовин, які забезпечують живлення клітин під час споживання меду або під час місцевого його застосування (на рани, шкіру, слизові оболонки тощо). Цілюща дія меду на процеси травлення відзначалася завжди і як дієтичний продукт мед залишився і в народній медицині, і в арсеналі сучасної медицини.

Дієтичні властивості меду зумовлені особливостями його хімічного складу: переважають моноцукри, які є легкодоступним субстратом для клітин, високий вміст фруктози, наявність біологічно активних речовин. Складові меду: фруктоза — 38—44 %, глюкоза — 31—36 % і вода — 17—21 %, енергетична цінність 3150—3350 ккал, що дещо нижче за енергетичну цінність цукру (цукрози) — 4000 ккал. Але він солодший, ніж буряковий цукор завдяки фруктозі, яка в 1,7 разу солодша за цукрозу (основний компонент цукру). І тому мед дуже швидко спричинює відчуття насичення, а надлишок меду призводить до нудоти. Тому, незважаючи на переважно вуглеводний склад, мед часто рекомендують застосувати у складі дієт і раціонів, які забезпечують зниження маси тіла, для зниження апетиту і відчуття голоду.

Глюкоза, фруктоза, інші моноцукри, які становлять 70 % маси меду, безпосередньо всмоктуються у травному тракті, починаючи з ротової порожнини, оскільки не потребують попереднього оброблення травними соками. Це також є однією з причин швидкого насичення в разі вживання меду. До складу меду входять натрій, калій, магній, залізо, хлор, фосфор, сірка, йод... Викликає зацікавленість і має значення те, що кількість деяких мінеральних солей у складі меду майже така сама, як у сироватці крові людини (!). Є в меді й біологічно активні низькомолекулярні інгредієнти (вітаміни, амінокислоти тощо). І хоча їх небагато, але вони мають величезне значення, оскільки поєднані з іншими досить важливими для організму речовинами. У разі вживання вони сприяють нормалізації функцій травного тракту, швидко всмоктуються, забезпечують життєво важливі органи і тканини цінними енергетичними та пластичними сполуками. Є в меді й стимулятори, які підвищують життєдіяльність організму, ферменти, макро- і мікроелементи, перекис водню, рослинні антибіотики, лізоцим, ацетилхолін тощо.

На відміну від синтетичного (так, так, саме синтетичного) рафінованого цукру мед — натуральний продукт і має такі переваги:

— не подразнює слизову оболонку травного тракту;
— легко й швидко засвоюється організмом;
— швидко вивільнює (віддає) необхідну енергію і відновлює силу в тих, хто багато її втрачає;
— легше за інші цукри пропускається через нирки;
— чинить (справляє) природну, злегка послаблювальну дію, а також заспокійливо (седативно) впливає на організм.

Кілька рецептів зі старих лікарських порадників, які витримали випробування часом і можуть бути пояснені з позицій сучасної науки.

— У разі задишки вживають по чайній ложці меду через дві-три години.
— Мед із сіллю втирають при застуді. Це спричинює рясний піт.
— У Польщі мед прикладають до відморожених місць.
— У Німеччині мед із вершковим маслом, жиром і яєчним жовтком вживають від кашлю й задишки.
— Медові коржики (борошно і мед брати у пропорції 1:1) — це загальновідомий очищувальний засіб від чиряків і наривів (прикладати до хворого місця на ніч).
— Мед — найкращий із відомих зовнішніх засобів, які запобігають пролежням.
— Просякнутий медом шматок вовняної тканини використовують для чищення зубів у разі неприємного запаху з рота.
— Сирий сік моркви з медом використовують від «затвердіння» грудей у матерів-годувальниць.
— Настій м’яти з медом вживають як теплий напій хворі на стенокардію.
— Узвар із малини та меду помічний у разі лихоманки.
— Шавлію з медом використовували від пліснявки (рос. — молочница).

Довгих вам літ при доброму здоров’ї!

Наталія Каралкіна