Колоради Закарпаття
Лист читача
Поки вся країна спільними зусиллями бореться із злочинним пануванням контрабандних кланів та бойовиками, які вважають себе у праві воювати в центрі мирного міста, окремі прихильники «руського міра» підіймають голови і, ніби знущаючись над Україною, намагаються розшматувати нашу багатостраждальну державу, посіяти насіння сепаратизму там, де його з покон віків не було.
Мир і спокій Закарпаття не потрібен лише одній стороні – путінській русні та їхнім приспішникам, які тільки і мріють про «другий фронт» і про картинку для своїх блювотних недоЗМІ.
Ворога треба знати в обличчя, тож знайомтися з посланцями путіна у Срібній землі.
Роберт Іванчо, громадський діяч та лідер громадської організації «Рідне місто», 15 липня, одразу ж після мукачівської бійні, ініціював зібрання, що мало на меті створити «Народну самооборону русинів», яка миттю повинна буде розібратись із усіма контрабандистами та «правосеками» міста і дати йому мирне співіснування.
Не дивно, що підтримку своєї (чи дійсно своєї?) ініціативи Іванчо знайшов у завзятого «борця» за русинські права Ладислава Лецовича.
Під благочестивим гаслом «нікому не дозволено в нашій державі з армійською зброєю розгулювати по мирному європейському місту і влаштовувати стрілянину» Іванчо кинувся боротися з контрабандистами і «правосеками». От тільки хай Роберт пояснить, як він з Лецовичем протистоятиме озброєним радикалам? Більше схоже на спробу нової кривавої провокації, в якій би загинули і постраждали мирні мукачевці, а російська пропаганда захлинулась би від щастя, показучи як українці вбивають українців.
Чи може нехай розкаже, чому до 11 липня не відчував непереборного бажання протистояти контрабанді? Чи може він до того не чув й не знав про бандитські угруповання 90-х та контрабанду на Закарпатті?
Знаючи Ладислава Лецовича, який свою громадську діяльність присвячує «боротьбі» за визнання «русинів» корінною нацією в Закарпатті, дивує те, що він вмішується в такі афери. Складається повна картина, що обидва діяча просто відпрацьовують аванс московії! На користь цього мовить й те, що Лецович постійно працює із сумнозвісним для усіх закарпатців Петром Гецком, який, проголосивши себе прем’єр-міністром «Республіки Подкарпатська Русь», втік у Росію, де вже понад рік сидить у Москві і жбурляє лайном в бік України.
Кумедно виглядали й організовані Іванчо та Лецовичем збори в «Русинському Домі», які мали продемонструвати потужний автономістський рух на Заході України, а перетворилися на купу лайна в російських штанях у вигляді 6 (шести, Карл!) активістів!
Йосип Фантич
admin
Коментарі :
Додати коментар