Кому потрібен хоспіс біля шкіл і майданчиків
Наша читачка написала лист у редакцію, у якому йдеться про будівництво хоспісу в Ужгороді. Ця тема сьогодні на етапі обговорення з громадськістю й керівництвом міста. Публікуємо без змін.
В нашому славному місті Ужгороді останнім часом відбувається напруга страстей. Люди, що проживають у мікрорайоні від універмагу ″Україна″ до вулиці Грушевського, між вулицями Минайською та Заньковецькою, обурені. У тих, що мешкають у багатоповерхівках, відбирають місце, де можна наблизитися до природи, посидіти на землі, скупатися у невеличкому озері. Ті так звані пляжі, що вже неодноразово облаштовувала наша влада на берегах річки Уж, як правило змивалися, а гроші і немаленькі списувалися. Самі знаєте куди і кому. Ще 30 років тому на вшанування переможців у Великій вітчизняній війні на території позаду цегляного заводу було вирішено облаштувати парк ″Перемоги″. З цьому році 9 травня святкували вже як перемогу у Другій світовій війні, забуваючи що вона закінчилася 2 вересня того ж 1945 року після перемоги над Японією, а не 9 травня
Всі минулі роки нічого, пов’язаного з парком, зроблено не було. Частину території у декілька гектарів передали для побудови приміщень для 2-х різних релігійних конфесій. Частину ділянки передали в оренду власнику мережі автозаправних станцій ″VOC″ з м. Києва.
Наші ужгородці з ранньої весни до пізньої осені залишок території використовують для відпочинку. А при цьому мріяли, що на кінець-то місто буде мати не просто парк, а місце відпочинку для таких громадян, кому недоступні не тільки заморські курорти, навіть і наші.
Не дочекалися. І ось як грім серед ясного неба. На залишках колись великої вільної території міська влада (можливо під чиїмось впливом) вирішила серед густозаселеної міської території побудувати хоспис. У нас таке непередбачуване життя, що такий медичний заклад, напевно потрібний. Про смертельно хворих необхідно думати не тільки рідним, всі ми повинні зі співчуттям відноситися до таких хворих. Кожен з нас може опинитися в такій ситуації. Але є одне але. Такий заклад повинен розміщуватися не поряд зі школами, яких в цьому районі 2, не поряд з тенісними кортами, не поряд зі спортивним комплексом ″Юність″. Хоспис це такий заклад, де смерть буде завжди поряд. А це сльози, погребальні вінки, свічки, морг, машини-катафалки. Чому це повинні бачити школярі, а чому смертельно хворі люди, слухати веселі голоси життя? У всіх життєвих ситуаціях потрібно думати і о живих.
Такий заклад, як хоспис, де людина добуває свій життєвий шлях, необхідно розміщувати поза межами житлової забудови, серед зелених насаджень, де буде не тільки палата, а буде природа, де можна тай потрібно подумати про вже неземне.
Гадаю, що мешканці нашого міста підтримають мене. Сподіваюся на це. А може мова йде зовсім не про хоспис? Можливо комусь потрібна ця приваблива ділянка у тихому спокійному місті Ужгороді. І неважно як. її варто добиватися.
Помарьова О.С. від мешканців вул. Заньковецької
Коментарі :
Додати коментар