Василь Іванчо: Лісопилки на Закарпатті здебільшого знаходяться у напівлегальній площині

Про 17 млн грн і два Макдональдси...
Після форуму Re:Open Zakarpattia, коли емоції вже трохи вщухли, хочу повернутися до теми, яка викликала жваве обговорення – порівняння, наведене Віктором Микитою щодо сплати лісопилками до МІСЦЕВИХ бюджетів області близько 17 млн грн податків, що «дорівнює двом McDonald's», - повідомив перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо.
- Тут важливо не виривати слова з контексту, адже йшлося саме про лісопильні (пилорами) – підприємства й ФОПи, які займаються первинною обробкою деревини. У 2024 році вони сплатили до місцевих бюджетів близько 17 млн грн, і це – зафіксований факт.
На Закарпатті є декілька сотень таких суб’єктів господарювання, де працює близько 470 спеціалістів, а середня офіційна зарплата там складає трохи більше 11,7 тисяч грн. Зрозуміло, що з такою статистикою і такими даними лісопилки сьогодні знаходяться у напівлегальній площині: зарплати виплачуються в конвертах, і не всі працевлаштовані офіційно.
Окрім того, за офіційними даними, лише через Закарпатську митницю у 2024 році було експортовано понад 210 тисяч кубометрів дошки. Але ця продукція практично не має доданої вартості – відправляється сировина замість готового продукту, який міг би створювати робочі місця тут, на Закарпатті.
Для нас всіх це сигнал до відвертої розмови, оскільки на форумі йшлося про чесний діалог щодо розвитку Закарпаття! Частина підприємств продовжує працювати в тіні, з низькою офіційною зайнятістю та мінімальними відрахуваннями до бюджетів громад. Саме на цю проблему і хотів звернути увагу Віктор Микита, коли озвучив цей вислів.
Деревообробна промисловість для Закарпаття має стратегічне значення – понад 54,2% території області вкрито лісами. Водночас прибуток від цієї галузі повинен залишатися в краї, створювати робочі місця та наповнювати місцеві бюджети.
За останні двадцять років скоротилась не лише кількість працюючих у цій галузі, а припинили діяльність потужні деревообробні комбінати. Для порівняння наводжу цифри, які говорять самі за себе: у 2000 році на деревообробних підприємствах працювало понад 20 тисяч осіб, у 2005 році – більше ніж 10 тисяч, у 2021 року – понад 5,6 тисяч, а станом на сьогодні це близько 4 тисяч фахівців.
Одразу уточню, що для того, аби покращити цю ситуацію, ми залучили одну з найбільших інвестицій – а це близько 300 млн доларів – саме в деревообробну галузь, тож сподіваюся, що у 2026 році корисний коефіцієнт від одного зрубаного дерева збільшить у декілька раз надходження до бюджетів області. Цей сучасний індустріальний парк запрацює у першому півріччі 2026 року та забезпечить близько 2000 робочих місць після повного запуску. Це – приклад того, що деревообробна галузь має і буде мати стратегічне значення для Закарпаття.
Під час виступу Віктор Микита, не порушував тему підприємств, які проводять більш глибинну переробку, виготовляють меблеві вироби, працюють доброчесно. Але їх кількість відносно невелика, тільки 38 з них наразі визнані критично важливими для функціонування економіки (і це лише 5 відсотків від загальної кількості компаній з відповідним статусом), що говорить про те, що вони мають належний рівень зарплати і сплати податків.
Хочу подякувати цим підприємствам за ті стандарти, чесну роботу, сплату податків, офіційне працевлаштування і гідні зарплати. Минулого року вони спрямували до місцевого бюджету 95,2 млн грн, за 9 місяців 2025 року – 88,2 млн грн. Однак це невисокі показники і невелика частка від загальних надходжень у бюджет.
Сьогодні нам потрібно створити всі умови, щоб бізнес, який працює у сфері первинної переробки перейшов у легальну сферу, і для цього є багато інструментів, котрі надає держава – гранти, «Доступні кредити 5-7-9%» тощо.
В обласному бюджеті у 2025 році передбачені кошти на погашення відсотків підприємствам, зокрема і деревообробним, які виготовляють кінцевий продукт і створюють додаткові робочі місця. Така програма буде працювати і 2026 році.
Таким чином, щоб досягнути системного результату потрібне прозоре регулювання галузі, стимулювання переробки, детінізація зайнятості. Саме тому важливо, щоб керівники підприємств активно долучалися до обговорення ініціатив і пропозицій, які зараз тривають щодо нового законопроєкту про ринок деревини. Адже тільки спільно — бізнес, громади та держава — ми зможемо вивести лісову галузь із кризи, забезпечити її стабільність, прозорість і сталий розвиток.
Коментарі :
Додати коментар

