Огляд редакційної пошти.

«РІО» публікує чергову добірку листів. Йдеться, як зазвичай, про проблеми, пов’язані з владою, освітою, комунальними підприємствами, проїздом у маршрутці, пенсією, а також згадується про історію назв вулиць Ужгорода. Чекаємо від вас нових листів, просимо вказувати ім’я, прізвище, контакти. Також віриться, що будуть і позитивні історії.

ПІЛЬГИ НА ПРОЇЗД У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ ДІЯТИМУТЬ ДО 1 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

Редакція отримала листа від ужгородки Магдалини Чигирьової, яка звертає увагу на проблеми обласного центру Закарпаття. Вона не перша, хто пише про той самий стихійний ринок на тротуарі по вулиці Белінського.

«Вже два роки мітла двірників не торкалася цієї території і там жах, що коїться: барикади з дощок, ящиків, дверей, що притягли зі сміттєзвалища. Правду кажуть торгівці, що за свій спокій торгувати на вулиці вони платять немалі гроші, — йдеться у зверненні. — А кому? І чому? Поможіть, аби хоч до Пасхи прибрали і очистили тротуар, вулицю і зелену зону. Наші звернення до ЖРЕРу, влади результатів не дали».

Також жінку непокоїть стан дороги між будинками №№ 29—33 на вулиці Сечені. Тут розташовані два дитячі садочки, в яких під час виборів працюють дільниці. І тут — суцільні ями з болотом, пройти тут і не забруднитися неможливо, особливо з дітьми. Читачка каже, що реакція на звернення — нульова.

«Звісно, на такому малому об’єкті не можна вкрасти мільйон, то і далі будемо ходити по багнюці, а влітку дихати пилюкою», — додає жінка.

Третє питання, що порушується в листі, це чотири відкриті люки по периметру будинку № 29 на вулиці Сечені. За словами Магдалини Василівни, ні Водоканал, ні міська влада на заяви не реагують: «Має статися нещастя, щоб вони прокинулися від багаторічної сплячки».

Крім того, читачка просить роз’яснення щодо відміни пільг на проїзд у громадському транспорті, власне, чи стосується це також категорії «ветеран праці».

ВІД РЕДАКЦІЇ:  
Згідно зі статтею, опублікованою в онлайн-версії видання «Дзеркало тижня», з 1 червня 2015 року пільговий проїзд у громадському транспорті буде надаватися тільки таким категоріям осіб: інвалідам 1-ї та 2-ї групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей і особам, які їх супроводжують і які супроводжують інвалідів 1-ї групи, та учасникам бойових дій. Відповідний закон підписав Президент України Петро Порошенко 31 грудня 2014 року, йдеться у статусі Законопроекту № 1577 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» на сайті Верховної Ради. До червня 2015 року правила пільгового проїзду залишаться без змін.

ЯК ІЗ ДОПОМОГОЮ НАДР МОЖНА НАПОВНИТИ ПФУ Й ПЛАТИТИ ПЕНСІОНЕРАМ БІЛЬШЕ

Ми вдруге публікуємо лист від Володимира Шпонтака, дитини війни,інваліда дитинства, ветерана праці, члена Общества карпатських русинів, який пропонує шляхи наповнення Пенсійного фонду України (ПФУ).

Якщо говорити про наповнення, то дописувач згадує надра. Згідно з законодавством, надра є виключною власністю українського народу і надаються тільки в користування, тому від ціни проданого товару 5 % могли би перераховуватися до ПФУ. До переліку підприємств-користувачів надр належать: підприємства вугледобувної, соледобувної, уранодобувної, рудодобувної, мінералодобувної промисловості (шахти, кар’єри, копанки); підприємства газо- й нафтодобування (вишки, свердловини наземні, шлейфові, морські); кар’єрні, каменедобувні, торфодобувні, вапнякодобувні, каоліно-цеолітодобувні, піщанодобувні підприємства; підприємства-користувачі артезіанських свердловин для продажі питної та мінеральної води (заводи розливання горілки, пива, питної, мінеральної води, водоканали); санаторно-курортні заклади, які використовують артезіанські свердловини для лікувальних потреб; кар’єрні підприємства-продавці верхнього гумусу, глини та піску для будівництва; підприємства захоронення відходів; підприємства підземного, наземного, повітряного та водного транспорту; електростанції, які використовують водну, повітряну, сонячну енергію (крім електростанцій, які працюють на закупному паливі); інші користувачі надр.

Пан Шпонтак також пропонує шляхи доцільного використання грошей із ПФУ.

«Протягом 24 років незалежної України мінімальна жебрача пенсія встановлена на рівні нижче прожиткового мінімуму. Моя пропозиція (йдеться про надра — Ред.) дає можливість встановити мінімальну пенсію на рівні прожиткового кошика відповідно до ринкових цін, що забезпечує нормальне та здорове життя», — пише читач.

На думку автора листа, кожен пенсіонер повинен отримати страховий поліс на лікування та медичне обслуговування. Крім того, кожен пенсіонер повинен раз на рік отримувати путівку в санаторно-курортні заклади. Залежно від статусу пенсіонери з мінімальною пенсією повинні отримувати путівки безкоштовно, а інші — пільгово, крім тих, хто має високу пенсію, вони мають платити повну вартість.

Володимир Михайлович також пропонує за гроші від надр створити та побудувати будинки для старших людей із гідними умовами проживання та медичним обслуговуванням.

«Наповнення Пенсійного фонду за моїми пропозиціями дасть можливість зробити їх кращими, ніж у найбільш розвинених країнах Європи. Також має бути змога побудувати   санітарно-курортні заклади для людей пенсійного віку», — додає автор.  

ЩОСЬ ЗМІНИТЬСЯ, КОЛИ СЬОГОДНІШНІ ВНУКИ ВИРОСТУТЬ...

Огляд редакційної пошти якийсь неорганічний без листа нашої постійної й вірної авторки Клари Кевер. Пише, що сьогодні чиновники працюють ще гірше, ніж за часів радянської влади, проте тоді хоч сигнали обурених перевіряли та й бюрократи тоді, за словами пані Кевер, боялися народного контролю і партії. Зараз, як мовиться в листі, чиновники створюють видимість роботи і знають, що ніхто ні за що їх не спитає. Жінка цитує анекдот, мовляв, друг питає друга, як той провів відпустку в санаторії, а інший відповідає: як на роботі, нічого не робиш і чекаєш обіду.

Читачка бідкається, що вона стільки воює, але без тих результатів, на які сподівається. Вона вірила, що вдасться вирішити питання з газовим господарством, думала, що не витримають вони, а не витримала сама. Ділиться новинами зі ЗМІ, де йдеться, що приписують у квитанціях за газ зайві куби.

«Коли була та афера з квитанціями за воду, я дізналася, хто курирує Водоканал, до кого він відноситься в міськраді, й написала начальникові відповідного департаменту, — йдеться в листі. — Краще не писала би. Тільки кілька днів нервувала після одержання відповіді».

Клара Людвіківна хотіла би написати про роботу чиновників Ужгородської міської ради, однак передумала, оскільки бачить, що допоки ці люди сидітимуть на керівних посадах, нічого не зміниться. Щось оновиться хіба тоді, коли вже внуки сьогоднішніх старших людей виростуть, та навіть у це читачка вірить дедалі менше.

ПОРОШЕНКО — БЕЗ ХАРИЗМИ І ПОВІЛЬНИЙ, З ЗАПАМОРОЧЛИВИМИ ІЛЮЗІЯМИ...

У «РІО» надійшов лист від читача, який свого часу емігрував у США, Василя Німбергера. Свій текст він назвав «Клептократію України — в політичну хімчистку».   Він вважає, що вибори Президента України стали просто скандальними, бо Петро Порошенко опинився в колі очевидних, запрограмованих, програшних і слабеньких лідерів, при цьому він, як каже Василь Емерихович, не дочекався рішення суду у справі пані Юлії Тимошенко. Водночас, як додає автор, сьогодні в Україні є десятки тисяч гідних кандидатів, які переважають Порошенка за всіма категоріями.

«І інші ваші нормативи виборів теж свідчать не на вашу користь. Йдеться про ваші «геніальні формули», як-от «Жити по-новому», «Спасибі за довіру», і «Єднаймося!» — і з цими гаслами ви стали «нео-Юліусом Цезарем»: «Прийшов — побачив — переміг». Це формули? Ні. Це запаморочливі ілюзії, — йдеться в листі — Ну, а найбільш згубне, що грає проти вас, це ваша особиста роль політичного махера і за цю створену і виконану роль, переконливо зіграну, ви повинні покинути ваш престол уже найближчим часом».

Пан Німбергер вважає, що в чинного президента недостатньо енергії й він повільний, без харизми, але так, фінансово впливовий. Він переконує, що Порошенко — неефективний лідер, який живе теоретичними формулами, а їм гріш ціна...

«У вас є одна грандіозна ідея гідності — люстрація для службовців СБУ, а ви пройшли люстрацію? Поліграф чесності з допомогою СБУ чи ще ні? Якщо це не так, тоді для чого ми вибрали ще одного президента? Для того, щоб захищати його інтереси і бізнес? Ваших ефективних методів не видно, не чути, тож звільняйтеся», — наполягає автор.

Також Василь Емерихович пропонує у своєму листі, аби щомісяця проводився рейтинг можновладців, а в майбутньому — президента і народних обранців. Якщо після 2 місяців рейтинг президента буде менше 50 %, тоді той, хто «нижче», має замінити вищестоящих.

Наш читач пропонує радикальні дії, нагадує, що необхідно негайно викоренити некомпетентність, а для цього треба звільнити всіх депутатів, обраних у 2014 році.

ЗАКАРПАТТЯ В ОСВІТНЬОМУ ДНІ ЧЕРЕЗ КРАЙОВУ ВЛАДУ

Редакція отримала й освітнього листа, це відгук на численні публікації «РІО» щодо найгірших результатів Закарпаття серед інших областей зі ЗНО. У листі написано, що насамперед питати треба в Департаменті освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти.

«Зауважте, що жоден із вищезазначених органів не взяв на себе відповідальність. Чому вони не проаналізують причини, хоча всім вони відомі? Чому обласна адміністрація, міська рада (йдеться про Ужгородську — Ред.) не запитали про результати, причини провалу освіти в Закарпатті? Всі ці причини криються у слабкості влади», — йдеться в листі.

Водночас дописувачі нарікають на роботу інституту післядипломної педагогічної освіти, вважають його неефективним: «Курси — це знущання над учителями».

Автори листа нарікають на освітній рівень самих викладачів інституту, натякають на несправедливість і певні схеми в закладі. При цьому додають, що неодноразово писали заяви і скарги до відповідних органів і відповідальних осіб.

З ІСТОРІЇ НАЗВ ВУЛИЦЬ УЖГОРОДА

Тема назв вулиць Ужгорода останнім часом була чи не найпопулярнішою в «РІО», а також мала високе відвідування на сайті газети (www.rionews.com.ua). До редакції досі надходять листи щодо походження назв вулиць. У минулих кількох оглядах ми друкували листа Василя Рега, корінного ужгородця, викладача УжНУ, який хоче внести деякі поправки до того списку осіб, який публікувала редакція. Подаємо ще кілька цитат, а продовжимо в наступних числах «РІО».

«Доповнення до вашого списку базується на переліку вулиць Ужгорода, викладеному на сайті Ужгородської міськради» — пише читач.

Він розповідає про людей, йменнями яких названі вулиці.

Станіслав Дністрянський (1870—1935) — професор Львівського університету, вчений-правник, політичний діяч, депутат Віденського парламенту, автор проекту конституції ЗУНР.

Іван Долгош (1931—1992) — відомий письменник, публіцист, мешканець села Доманинці (нині мікрорайон Ужгорода).

Михайло Драгоманов (1841—1895) — публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч.

Іван Запісочний (1922—2001) — професор, заслужений діяч науки України, фундатор всесвітньовідомої ужгородської наукової школи з фізики електронних і атомних зіткнень, фізичної та квантової електроніки.

Антон Кашшай (1921—1991) — живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР, уродженець села Дубриничі.

Листи оглядала Евеліна Гурницька