У Закарпатській обласній державній адміністрації   відбувся круглий стіл на тему «Актуальні проблеми та перспективи розвитку транскордонного туризму на українсько-угорському прикордонні», організований Закарпатською ОДА та Центром українсько-угорського регіонального розвитку.

Участь у круглому столі взяли представники місцевих органів влади, громадських організацій, туристичних асоціацій, бізнес-структур та окремі експерти з питань розвитку туризму як із Закарпатської області, так і з Саболч-Сатмар-Березької області Угорщини. Йшлося про стан транскордонної співпраці в сфері туризму, питання координації зусиль різних туристичних проектів, що реалізуються в області, об’єднання існуючих та розробку нових транскордонних туристичних маршрутів, проблеми перетину українсько-угорського кордону туристами, та інші актуальні питання і проблеми туристичної галузі краю.  
Як зазначив Андрій Сербайло, заступник голови Закарпатської облради,   розвиток туризму та рекреації - є одним із пріоритетних напрямків, що відображений у регіональній стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року та інших численних галузевих програмах, схвалених обласною радою. «Укладання угод з прикордонними країнами України, такими, як Угорщина, Румунія, Словаччина та Польща посприяло те, що у 2008 році Рада Карпатського регіону однозначно схвалила концепцію міжнародного туристичного маршруту «Карпатський туристичний шлях». На його основі розроблено і реалізуються близько десяти проектів у рамках міжрегіонального та транскордонного співробітництва, а також більше десяти інвестиційних проектів по розбудові інфраструкткри туризму, - сказав Андрій Сербайло. За його словами Закарпаттю є що показати, «це не тільки унікальні природні об’єкти, такі, як одне з семи чудес України - Синевирське озеро, це і Долина нарцисів, це і букові праліси - дерева тисячолітнього віку і занесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це й унікальні сакральні пам’ятки, середньовічні замки, церкви, сучасні рекреаційні заклади, за допомогою яких можна ще й оздоровитися завдяки мінеральним водам палеонтологічних процедур».
Оскар Шестак, голова загальних зборів Саболч-Сатмар-Березької області (Угорщина) зазначив, що такі заходи, як організований в Ужгороді круглий стіл, допоможуть у співпраці і розвитку областей. «Першим кроком буде сьогоднішня конференція», - додав високопосадовець.
Юдіта Горват, (Генеральне консульство Угорської республіки в Ужгороді) зауважила, що географічне розташування Закарпаття надає дуже хороші можливості для того, щоб область співпрацювала із сусідніми державами. “Угорщина підтримувала і надалі буде підтримувати віднесення України до шенгенського простору, що зробить цю співпрацю ще більш ефективною», - додала Юдіта Горват.
Олександр Марченко, заступник начальника головного управління з питань євроінтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА у своєму виступі   зауважив, що Закарпаття має кілька запитів до європейських інституцій, що займаються туризмом. По-перше, це пропозиція   створити єдиний підхід по маркуванню та знакуванню туристичних маршрутів для кращої інтеграції у цю систему України. По-друге, приєднання туристично-інформаційних центрів Закарпаття до єдиної системи таких центрів у Європі, що розширить можливості інформування туристів про туристичні продукти. А також важливим є покращення умов для перетину держкордону туристичними групами на велосипедах.
Арпад Гонус, заступник голови Спілки сільського та агротуризму Угорщини вважає, що у туризмі приховані великі можливості. «Турист не знає про державні кордони, він пізнає їх, коли його зупиняють, - каже Арпад Гонус. – Тому треба для такого мандрівника створити відповідні сприятливі умови.   Важливо, щоб туризм був привабливим до людини.   Сільський туризм залишиться сильним, якщо він не піддасться глобалізації. Немає непривабливих сіл у цьому контексті», - пояснив Арпад Гонус.
Серед важливих речей останніх років, за словами Арпада Гонуса,   це створення туристичних тематичних шляхів і не тільки прокладати шляхи, маркувати їх, але й встановлювати інформаційні стенди, вказівники. Але треба працювати над інформуванням та покращенням інфраструктури: «На Закарпатті одні з недоліків --   це поганий стан доріг, незадовільний стан окремих закладів, де приймаються туристів. Люди, які звикли до хороших умов не матимуть бажання відвідати такі місця». Експерт також додав, що багато чого можна зіпсувати поганим маркетингом. «У наш час слово є найсильнішим маркетингом», - додав Арпад Гонус.  
За словами Йосипа Торпоі, директора Центру українсько-угорського регіонального розвитку, круглий стіл має на меті розкрити потенціал внутрішнього туризму. Закарпаття та Угорщина мають чималі перспективи у цьому напрямку. Але часто спільно розвивати туризм та економіку заважають не географічні бар’єри, а людські. «Багато закарпатців їздять до Угорщини у велнес-тури, бо у нас поки що цей напрямок не розвинутий. Але частина змушена відмовитися від таких подорожей через відсутність віз та чекання на кордоні, - каже Йосип Торпоі. - Навпаки угорці до нас приїжджають за продуктам (так званий споживчий туризм). Але спостерігається тенденція, що крім того починають більше цікавитися архітектурними та історичними памятками. Тому треба думати,я к використати такий потенціал для розвикту туристичної галузі».
Йосип Торпоі також зупинився на програмах з розвитку туризму на Закарпатті, які діяли останні 20 років. За його словами, за період 1995-2003 рр. на Закарпатті було реалізовано 6 транскордонних проектів, пов’язаних з туризмом загальною вартістю 145 тис.євро. Основна діяльність відбувалась на угорській території, Закарпаття виступало як співвиконавець. Серед тем проектів: Розробка пакетів туристичних програм, Розвиток водного туризму на Тисі, транскордонні маршрути пам’яток архітектури та туризму та інші. Після вступу країн Центральної Європи до Євросоюзу у 2004 суттєво змінився статус співпраці між Україною та новими членами ЄС: за три роки на розвиток туризму в українсько - угорському регіоні було витрачено 320 тис.євро (три проекти). Вже у 2007-2013 рр. у рамах Програми прикордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна було реалізовано 6 туристичних проектів з бюджетом 2 млн.євро. Це і проект Управління транскордонними дистинаціями на територіях Угорщини та Закарпаття, Інтегрована система велосипедних туристичних шляхів вздовж українсько-угорського кордону та інші. Всього за останні 20 років за кошти ЄС на розвиток туристичної галузі на українсько-угорському кордоні було виділено понад 2 500 000 євро.
Важливим фактором для розвитку туризму в регіоні, переконаний Й.Торпоі, є не тільки фінансування галузі. «Успішний розвиток туризму можливий у добре налагодженій функціонуючій системі, де зв’язки між учасниками є достатньо міцними та конструктивними», - резюмував директор Центру українсько-угорського регіонального розвитку.


Довідка: В червні 2012 року розпочалась реалізація   проекту «Інтегрована мережа велосипедних туристичних маршрутів вздовж українсько-угорського кордону» HUSKROUA/1001/012 в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 (www.huskroua-cbc.net), що співфінансується Європейським Союзом через Європейський інструмент сусідства та партнерства. Термін реалізації проекту – 12 місяців. Виконавець проекту - Закарпатська обласна громадська організація «Центр українсько-угорського регіонального розвитку»;   партнери проекту:   Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Україна, Ужгород; дирекція музеїв області Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина, Ніредьгаза;   міська рада м. Берегшурань, Угорщина.

За   додатковою інформацією можна звертатись до:
Центр українсько-угорського регіонального розвитку
88 000 Ужгород, вул. Духновича 16/1.
Тел./факс: +38 (0-312) 61 31 93;   E-mail: uzhgorod@umti.org

admin