На фоні глобальної боротьби між США та Китаєм за стратегічне світове панування, Українська держава вже давно не проводить розробку навіть середньострокового плану дій. Невже, правда, ніби геополітиків у нас немає, бо геополітика не цікавить нинішнє керівництво?

За умови подальшої відсутності довгострокових стратегій розвитку, Україні загрожує скочування у світову економічну яму (рівень африканських країн), і за розміром ВВП на душу населення Україна вже впритул наблизилась до темношкірого регіону, повідомляє Економіст.

Не секрет, що різні плани і стратегії в нашій країні вже давно пишуться виключно для галочки. Однак той факт, що в головному органі, відповідальному за планування національної безпеки країни, - Раді національної безпеки і оборони вже двічі не змогли за допомогою тендера знайти експертів, здатних написати прогноз «Україна 2030: сценарії розвитку в контексті глобальних і регіональних викликів», свідчить про кризу даної структури, пише comments.ua

Як відомо, Рада національної безпеки і оборони, за Леоніда Кучми мала серйозний вплив на державну стратегію, вже за президента Віктора Ющенка і Віктора Януковича поступово перетворився на притулок «збитих льотчиків». Апофеозом знищення РНБО стала ліквідація у 2010 році двох дослідних та аналітичних центрів, які формували експертну думку в даному органі: Інституту проблем національної безпеки та Інституту міжнародної безпеки. У результаті частина кадрів перетекла в Інститут стратегічних досліджень, багато ж просто покинули державну службу.

Як повідомив екс-заступник РНБО Дмитро Видрін, існує дві глобальні причини відсутності в Україні системи планування. «Перша причина - загальна відсутність інтересів України до стратегії. Усі живуть приватними проблемами і уповають на тактику і побутову хитрість. Ніхто не замислюється, що буде три, п'ять, п'ятнадцять років. Друга причина криється у відсутності незалежних інститутів, які мали б можливість займатися стратегією. Незалежним інститутам, щоб займатися не виборами або сьогохвилинними інтересами влади - щоб їсти-пити, - а стратегією, потрібні кошти. А за стратегії у нас ніхто не платить, на відміну від Європи, де рейтингові незалежні агентства отримують гранти від урядів без будь-яких умов. І не треба брати участь у парламентських та президентських виборах і надавати різні пропагандистські послуги», - зазначив Дмитро Видрін.

У свою чергу, колишній перший заступник глави розформованого Інституту міжнародної безпеки при РНБО Анатолій Гуцал вважає, що займатися підготовкою даного документа повинні державні наукові інститути, проте вони вже не здатні підготувати реальний документ. «Наприкінці 90-х років, коли ми писали прогноз «Україна-2010», над ним працювали обидва інституту при РНБО, підключалися фахівці з Кабміну, Інституту економічного прогнозування НАНУ Валерія Геєця, Інституту стратегічних досліджень. Зараз такий документ в Україні нікому писати. Проблема пов'язана, в першу чергу, з відсутністю культури стратегічного планування. Культура на рівні розписування концепцій - це лише пояснення того чи іншого процесу - на нинішньому рівні ще працює. Стратегія - це вже інший рівень», - зазначив він.

«Стратегування, розробка проривних управлінських схем дозволяють в умовах відсутності достатньої кількості ресурсів реалізувати ту чи іншу задачу. Для створення подібних документів потрібен колектив, традиції та інструменти. На жаль, залишається визнати, що всі напрацювання та бази пішли прахом. Залишилися окремі люди, які звикли працювати в одній системі, а їх перекинули в абсолютно інше середовище з іншими завданнями», - підкреслив Гуцал.

Правда, на думку експерта, Україні не обов'язково потрібен документ подібного рівня. «Справа в тому, що всі ці прогностичні, сценарні документи підходять далеко не для всіх країн. І пишуться сильними системами, здатними сформувати якусь картину майбутнього, після чого під неї підлаштовувати всі механізми. За великим рахунком, цього собі не може дозволити навіть Росія. Активно працюють за даною схемою США. Їх великі документи - це прогнози різних структур з розрахунком на півстоліття. Але варто розуміти, що це не зовсім прогноз. Це - сформульована експертами бажана картина майбутнього. А потім під цю картину починають підлаштовуватися всі - громадська думка, система різних міжнародних і громадських організацій. У рамках цих підходів починає вибудовуватися новий порядок. В Україні для цього немає ні можливостей, ні цілей. Заявка про те, що ми будемо писати такий документ, означає віддати данину моді, показати гарну картинку. Вона не буде виконуватися і буде дуже далека від реальності », - вважає він.

При цьому, на думку Гуцала, приватні інститути не повинні займатися підготовкою даних документів. «Велика дурість, коли державна установа оголошує тендер на написання стратегічних документів. Для написання державних документів повинні постійно діяти жорстко пов'язані державні інститути. Сам документ можна обкатувати за допомогою громадських організацій та приватних структур. А держава повинна розробляти вектор - якщо це, звичайно, справжня держава », - резюмував він.

Не варто забувати також про те, що наш уряд так до цих пір і не зміг підготувати програму власної діяльності на 2013 рік.


http://ua-ekonomist.com

admin