Українцям дедалі рідше відмовляють у видачі шенгенської візи. Утім, відмов могло би бути ще менше, наголошують спостерігачі. Як засвідчив громадський моніторинг, білорусам і росіянам видають більше віз.

Торік українці отримали трохи більше мільйона шенгенських віз. Це на 18 відсотків більше, ніж 2010 року. Однак у сусідніх країнах показники ще кращі. Росіяни торік отримали на 25 , а білоруси аж на 35 відсотків більше шенгенських віз, порівняно із 2010 роком. Це засвідчує офіційна статистика Єврокомісії та моніторинг візової практики в Україні та сусідніх країнах, проведений експертами громадської ініціативи «Європа без бар’єрів».
За показником «щільності» видачі віз на кожного жителя країни, перше місце Білорусь. Там шенгенську візу отримує кожен з 16 громадян, у Росії – кожен 28, а в Україні лише кожен з 40 громадян. «Білоруси та росіяни частіше подорожують Європою. Їм рідше відмовляють у видачі віз», - констатує директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. За його словами, ані наявність Угоди про спрощення угоди спрощення оформлення віз, ані роль привілейованого партнера в рамках Східного партнерства не додає українцям переваг, коли вони йдуть до європейських консульств оформлювати візу.

Прогрес таки є
Українці рідше їздять до країн ЄС, ніж білоруси і росіяни
Водночас, громадський моніторинг візової практики в Україні, таки засвідчив деякий прогрес. Експерти відзначають, що українцям іноземні консульства стали рідше відмовляти в оформленні віз. Хоча відсоток відмов залишається вищим, ніж у сусідів. Українцям торік відсовили у візі трохи більше як у 3 відсотках випадків. При цьому білоруси отримали лише піввідсотка відмов в отримані шенгенських віз, а росіяни лише 1,5 відсотка.
Деякі країни ЄС стали більш «лояльними» до українців – скоротили кількість документів для отримання візи та почали більше видавати довгострокових багаторазових віз. Лідерство за видачею довготермінових віз має Угорщина, Естонія та Німеччина. Натомість угорське консульство вибірково видає довготермінові візи – переважно українським закарпатцям, які живуть неподалік українсько-угорського кордону. При цьому закарпатці хочуть іншого. «Європа робить вигляд, що спрощує для нас візовий режим, а ми робимо вигляд, що радіємо цьому. Не потрібно нам збільшувати кількість пільгових категорій, які можуть отримувати візи, краще хай скоротять кількість документів на отримання візи», - наголошує представник ужгородського центру стратегічного партнерства Андрій Крижевський.
Громадський моніторинг виявив, що саме вимога великої кількості інколи «важкодоступних» документів унеможливлює отримання візи українськими громадянами. Попри те, що більшість європейських країн керується єдиним шенгенським законодавством та візовим кодексом, втім кожне консульство вимагає від українців різну кількість додаткових документів. Найбільше додаткових довідок та всіляких підтверджень вимагають Франція, Греція, Португалія та Італія, найменше – Польща, Німеччина та Фінляндія.

Лояльні через кризу?
При цьому громадські експерти помітили, що економічна криза в Греції та Іспанії спонукала консульства цих країн до більшої відкритості та привітності до українців. Ці країни стали швидше і охочіше видавати візи громадянам України. Однак найвідкритішими до українців залишаються Угорщина, Польща, Словаччина та Естонія. Візову практику щодо українських громадян у посольствах Німеччини, Франції, Бельгії, Фінляндії, Словенії та Нідерландів спостерігачі віднесли до категорії «суперечливі».

«Начебто всі вимоги консульств цих країн обґрунтовані, але при цьому зафіксований високий рівень відмов», - каже керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. Вона також додала, що найпроблемнішими для українців при отриманні віз залишаються консульства Італії, Чехії та Великобританії. При цьому для отримання італійської візи українцям потрібно найбільше часу і зусиль. «Так продовжується вже тривалий час. Все залежить від політичної волі країни. Бо ми знаємо, що росіянам у Москві італійське консульство видає візи швидко і без проблем», - зауважив науковий директор інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.


DW.DE

admin