Подорожуючи Шенгенською зоною, українці все частіше потрапляють у халепи через свідомі та несвідомі порушення правил, якими регулюється рух негромадян країн Євросоюзу на цій території

Наявність у паспорті шенгенської візи ще не забезпечує вам можливості вільно подорожувати Євросоюзом. У цьому вкотре пересвідчилися семеро громадян України, які не змогли насолодитися туром вихідного дня, маючи багаторазові візи. 10 березня їх зупинили на польсько-німецькому кордоні біля міста Герліца на підставі того, що декларована ними мета поїздки (туристична) не відповідала типу шенгенки (для занять бізнесом). Шестеро із семи туристів не змогли підтвердити законність походження своїх віз, унаслідок чого їх анулювали.

Водночас ця історія викрила протиріччя у Візовому кодексі ЄС, за яким дві шенгенки одночасно мати неможливо – підставою надання наступної є спливання терміну дії або ануляція попередньої. За логікою німецьких поліцейських, українці мали анулювати свої багаторазові бізнес-візи для того, щоб отримати одноразові для туризму. Цей випадок ставить під питання подорожі майже 400 тис. наших співвітчизників, які мають багаторазові шенгенки. Адже протягом тривалого часу їхні поїздки не можуть обмежуватися однією метою – у людини природно виникає потреба здійснювати вояжі з різними цілями.

НЕДОВІРА І ЗНЕВАГА

Добою утримання в поліції та гіпертонічним кризом обернулася подорож до Німеччини на хрестини до брата для Віктора Ярського зі Львова. 13 січня під час перетину кордону між Польщею та ФРН на автобані біля того ж таки Герліца його затримали представники німецької прикордонної поліції для перевірки документів. У автівці було четверо чоловіків, один із них – брат Віктора, який упродовж багатьох років постійно живе в Німеччині. Усі українці мали чинні багаторазові візи, Віктор Ярський – бізнес-візу. Вони планували провести вікенд у Нюрнберзі, а вже в понеділок повернутися до Варшави на ділову зустріч. Але поліцейські без особливих пояснень і не відрекомендовуючись затримали їх один за одним. «Вони сказали, нібито ми свідомо подаємо в Консульство Польщі неправдиву інформацію, що вестимемо бізнес із цією країною, а потім використовуємо візу не за призначенням», – розповів Тижню Віктор Ярський. Вже у відділку йому стало зле, але, за його словами, поліцейські не поспішали надавати медичну допомогу і звинувачували в симуляції. Лише після численних прохань покликали лікаря, та й то тільки після запевнення, що Віктор зможе йому заплатити.

«Візу мені надали в Консульстві Польщі у Львові. Я особисто був на співбесіді. Після того кілька разів у справах приїздив до Польщі, на новорічні свята – до Угорщини й ніколи не мав проблем, – розповідає Ярський. – Перекладачка сказала, що краще визнати свою вину і мені просто анулюють візу й відправлять із Берліна літаком. Я попросив, щоб мене зв’язали з представниками Консульства України. На це вона відповіла, що воно нами не переймається й що краще швидше у всьому зізнатися, бо мої друзі вже все підписали». Важливо, що перед поїздкою чоловік консультувався у Візовому центрі ФРН у Львові, працівник якого, побачивши наявну в паспорті чинну бізнес-візу, сказав, що з нею спокійно можна їхати на вікенд до Німеччини. Після доби допитів поліцейськими спочатку однієї зміни, потім наступної, роздягань догола й обшуків, конфіскації речей, розмов із найнятим братом постраждалого адвокатом та отримання підтвердження чинності виданих польським бізнесменом запрошень Віктора Ярського і його друзів відпустили без вибачень. Вони написали скарги про знущання над ними, цією справою займається Посольство України в Німеччині.

Прикметно, що саме поблизу прикордонного з Польщею міста Герліца або його частини – Людвіґсдорфа – українці напрочуд часто мають проблеми з німецькою поліцією. Саме тут майже чотири роки тому було здійснено резонансну депортацію заробітчан, які поверталися з легальної роботи в Іспанії. Вочевидь, захист німецького ринку праці від нелегалів чи запобігання організованій злочинності (як-от крадіжки автомобілів, які часто переправляють через Польщу далі на Схід) у цьому поліційному пункті виявляється в посиленому контролі подорожуючих та автомобілів з України. Як свідчать затримані, на цьому відрізку шляху поліція зупиняє практично всі машини з нашими номерами.

Часом, щоправда, українці не можуть документально підтвердити походження своїх віз, не знають назви фірми, яка видала їм запрошення, або й не здатні пояснити мету подорожі. ЗМІ подають дані польських прикордонників, за якими декларування іншої мети поїздки, ніж зазначена у шенгенці, є однією з найчастіших причин відмови у в’їзді наших співвітчизників на територію ЄС.

ЗЛОЧИН І КАРА

Не знав неписаних правил, яких треба дотримуватися в подорожах Шенгеном, і студент Дмитро Клюкай, якого з ЄС депортували. Отримавши в Консульстві Польщі мультивізу категорії C строком на 90 днів для відвідин хрещеного, Дмитро разом із батьком заїхав до нього, а через день вирушив далі на відпочинок до Іспанії. «Коли перетнули німецький кордон, нас зупинили, перевірили документи – і почалося, – пригадує Клюкай «пригоди» біля Герліца. – Розпитували, куди їдемо, з якою метою. Дійшло до такого: я підтверджував курсовою з ноутбука, що є студентом Університету культури, а не їду, щоб заробити гроші й лишитися нелегалом».

Відпочинок в Іспанії був головною метою подорожі Дмитра, проте він навіть не здогадувався, що отримана в Консульстві Польщі шенгенка не дасть йому можливості цю поїздку здійснити. «У суді мені пояснили: «Ми віримо, що ви студент. Але думаємо, що зловживаєте візою, зробили польську, щоб потрапити до Іспанії. Якщо у вас польська віза, то ви мали перебувати на території Польщі хоча б 70–80% часу, – переповідає Клюкай. – А потім за бажання могли би помандрувати Європою».

Подальші пригоди хлопця нічим не відрізняються від долі спійманого злочинця: зняття відбитків пальців, обшук, пересування в наручниках, восьмиденне очікування депортації та видворення на батьківщину. При собі він мав €200, з яких €150 конфіскували, а €50 залишили на дорогу. Подати на апеляцію до німецького суду Дмитро не мав можливості. Як не здатний 21-річний український студент і оплатити €2,5 тис. штрафу, призначеного йому Фемідою. Також йому може бути заборонено в’їжджати як до Німеччини, так і до Шенгенської зони загалом протягом певного часу, який може становити до 10 років. Інформацію про депортованих вносять до Шенгенської інформаційної системи (SIS), звідки посольства країн-членів можуть отримати вичерпні дані про візову історію людини.

МОВЧАЗНА СТАТТЯ

"Тиждень" попросив Посольство Німеччини в Україні прокоментувати депортацію студента. Там послалися на ст. 5 Візового кодексу ЄС, згідно з якою видавати візи має країна – член ЄС, територія якої є єдиною метою поїздки. Якщо ж вона включає в себе кілька місць призначення, – держава, територія якої є основним місцем призначення мандрівки з погляду її тривалості або мети перебування. Згадана стаття закріплює ще третю опцію: візу може видати країна ЄС, зовнішні кордони якої заявник перетинає при в’їзді на територію Шенгену, якщо основний пункт призначення неможливо визначити.

У прес-службі Президії федеральної поліції у Потсдамі Тижню пояснили: «Якщо іноземні громадяни під час контролю, здійснюваного органами влади Німеччини, не можуть підтвердити мету свого перебування в країнах Шенгенської зони, це викликає підозру в тому, що віза була отримана шляхом обману. Це є правопорушенням відповідно до чинного законодавства ФРН. Документ стає недійсним, а перебування затриманого іноземця на території Шенгену на цьому має завершитися, і це в компетенції відповідних органів влади». Проте що робити, коли мета поїздки змінюється протягом дії візи, адже в кожної людини можуть виникати нові обставини або плани? Стаття 5 Візового кодексу мовчить.

З’ясувалося, що вільне пересування в межах Шенгену, за логікою гарантоване власникові шенгенської візи, може бути обмежене залежно від її типу. «Якщо названо одну мету, а в процесі подорожі виявляється, що вона коригується, треба бути готовим до того, що сталося з українським студентом, – констатує керівниця Громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. – Йшлося про пільгову категорію «близькі родичі», а до них прикута особлива увага. Якби це був науковець чи спортсмен, могли би зрозуміти, чому людина вирішила активно рухатися Шенгенською зоною».

Українців контролювали на внутрішньошенгенському кордоні, якого взагалі начебто немає. «Ми так само контролюємо громадян із третіх країн з фінськими, німецькими чи литовськими візами, – розповів Тижню генеральний консул Польщі у Києві Рафал Вольський. – Тут нічого ненормального немає. Практика контролю на внутрішніх кордонах може існувати лише у приватних випадках, і таких правил назагал немає. Але якщо схожі випадки трапляються щодо українських громадян, це компетенція колег із українських консульських представництв, які мали б звертатися до німецьких відповідних органів зі скаргами про порушення прав громадян України».

Тижденьзвернув увагу вітчизняного МЗС на цей випадок. Представники Посольства України в Німеччині зустрічалися з тамтешніми можновладцями. Ті сформулювали, що могло врятувати Дмитра Клюкая від депортації: наявність документів, які підтверджували б мету поїздки (туристичного ваучера, підтвердження бронювання готелю, квитків тощо). Проте дотриматися цієї норми не завжди реально. Дмитро їхав із батьком на приватній автівці до Іспанії, де повинен був зупинитися в нього. Ані квитків, ані туристичних ваучерів, ані бронювання готелю він апріорі мати не міг. Єдине, що міг надати формально, – письмове запрошення від батька. При цьому фізична присутність його самого біля Дмитра німецьких правоохоронців чомусь не переконала.

«Якби Дмитро Клюкай місяць перебував у Польщі, а потім поїхав до Іспанії, я майже впевнена, що проблеми не виникнуло б, – вважає пані Сушко. – Інакше одразу постає запитання: чому не була взята іспанська віза?».Ірина сама ж і відповідає: «У певних консульствах все-таки простіше отримати візу, хоча це й дуже відносно».

ЇХАТИ ЧИ НЕ ЇХАТИ ОБМАНЮЮЧИ?

Українці грішать тим, що схильні не довіряти державі й обманювати її. Європейські ж держави, навпаки, вибудовують відносини з громадянами на довірі. Тому введення в оману карається особливо суворо. Водночас консульства країн – членів ЄС своєю візовою практикою самі підштовхують наших співвітчизників до обману. Працівниця компанії Reckitt Benckiser Олена Полнарьова витратила багато часу і грошей, перш ніж їй вдалося поїхати у кількаденне відрядження до Братислави. «Понеділок, вівторок та середу планувала провести в Братиславі, а в четвер повернутися до Відня, через який летіла, і залишитися там до неділі. В агенції, яка допомагала готувати документи, мені сказали, що в такому випадку візу не відкриють. Якщо я подаю документи до Консульства Словаччини, то маю бути в цій країні довше, ніж в іншій. Тому, якщо скажу, що буду в Словаччині три дні, а у Відні – чотири, нічого не вийде. Як варіант мені запропонували зробити фіктивне бронювання готелю в Братиславі й з ним іти по візу. Я відмовилася, бо це неприємно і принизливо. І досі не розумію, чому, якщо в мене три дні відрядження у Братиславі, не можу до вихідних залишитися у Відні».

Поширене ставлення до нашої держави – корумпованої, неуспішної і щодалі авторитарнішої – переноситься й на її громадян. А це означає, що в короткостроковій перспективі українцям треба вчитися грати за правилами, навіть якщо вони неписані. Лише поінформованість та уникнення свідомого зловживання візовими правилами зможуть зменшити ризик небажаних проблем під час поїздки.

ВАРТО ЗНАТИ

Тиждень з’ясував, що мають знати українці, аби отримувати візи і безпечно подорожувати країнами Шенгену

1. Правило першого в’їзду. Кордон Шенгену вперше бажано перетнути через кордон країни, яка видала вам багаторазову візу. Якщо ви знехтуєте цим правилом, вам можуть відмовити в наступній візі, мотивуючи це тим, що колишньою ви «не скористалися» або ввели працівників консульства «в оману».

2. Перебувати більшість часу. Отримуючи короткострокову візу, вам бажано максимально використати термін її дії у державі, яка її видала, тобто країна оформлення візи повинна бути країною основного призначення.

3. Одна мета подорожі. Навіть якщо у вас кілька цілей для здійснення поїздки, подаючи документи на візу, треба все ж таки вказувати одну – пріоритетну. А під час перетину кордону чітко її формулювати і мати при собі документи на підтвердження. Задекларована множинна мета викликає в службовця підозру щодо неправдивого інформування про справжню ціль поїздки.

4. Мати при собі підтвердження. Якщо ви все ж таки вирішили змінити мету перебування у процесі подорожі, вирушаючи до іншої країни Шенгену, повинні мати з собою відповідні документи: бронювання готелів, туристичні ваучери, запрошення, контакти осіб, у яких плануєте зупинятися, листи або e-mail від них.

5. Одна країна в запрошенні. Людям, які планують відвідувати кілька країн Шенгену, можна прописати це в запрошенні. Проте іноді такий запис збиває з пантелику працівників консульства і навіть може призвести до відмови у візі.

http://tyzhden.ua/Society/45564

admin