Про наші дороги можна говорити багато. Вони не просто погані. Вони жахливі. Дорожній знак «Нерівна дорога» можна ставити зразу на кордоні України і написати протяжність — уся територія держави. І найбільш прикро, що дороги ми не можемо зробити навіть тут, біля кордонів із Євросоюзом.


За даними сайта Navizor.com складено рейтинг районних центрів Закарпатської області з найгіршою якістю доріг. Завдяки незалежним оцінкам автомобілістів та небайдужих громадян вдалося зібрати таку інформацію:

1. Міжгір’я — 68,81 % доріг у критичному стані;
2. Тячів — 35,11 % доріг у   критичному стані;
3. Рахів — 28,43 % доріг у критичному стані;
4. Хуст — 26,44 % доріг у критичному стані;
5. Воловець — 25,73 % доріг у критичному стані;
6. Перечин — 16,46 % доріг у критичному стані;
7. Мукачево — 16,43 % доріг у критичному стані;
8. Свалява — 15,55 % доріг у критичному стані;
9. Іршава — 14,80 % доріг у критичному стані;
10. Виноградів — 10,04 % доріг у критичному стані;
11. Великий Березний — 8,05 % доріг у критичному стані.

Таким чином, найгірша ситуація з дорогами в Міжгір’ї, Тячеві та Рахові, найкраща — у Великому Березному.

Зовсім недавно в Закарпатті виник доволі нетиповий скандал навколо доріг. Як написало видання ProZak.info, все почалося з того, що в Тячівському районі у Брустурах поблизу села Лопухово провели фестиваль «Брустурянська кедровиця». Гостям фестивалю з інших районів області довелося проїхатися по неймовірно розбитій дорозі.

Голова Закарпатської обл­держадміністрації Геннадій Москаль із приводу дороги до Брустурів заявив:

«Зараз на єдиному казначейському рахунку Тячівського району знаходиться 105 мільйонів, а в загальному й спеціальному фонді — 59 мільйонів гривень. Тобто гроші на автодороги є і все, що треба було зробити Йовдію (голові Тячівської РДА) за 9 місяців, це організувати ремонт (чим зараз і займається нова влада). Однак він і пальцем не кивнув, а тепер організовує піар-акції. Ситуація з автодорогою «Бедевля — Нересниця» це оцінка бездіяльності й безгосподарності Йовдія на посаді керівника Тячівщини».

Зважаючи на те, що Василь Йовдій є вірним партійним соратником Віктора Балоги, ЗМІ Балоги відразу ж розповсюдили реакцію Йовдія на коментар Москаля. Всі ЗМІ Балоги видали цей коментар із доволі образливим заголовком. Мовляв, Москаль пенсіонер і просто недобачає, що дороги на Тячівщині найкращі в області.

Василь Йовдій у коментарі звинуватив Москаля в тому, що губернатор не розуміється на бюджетних коштах, а точніше у статтях видатків.

«А щодо тих 105 мільйонів у бюджеті Тячівського району, про які говорить Геннадій Москаль у своїй заяві, так це в тому числі зарплата освітян, лікарів, працівників культури, сільські, селищні бюджети і дотація. Доводжу до відома шановного пенсіонера Москаля, що на ремонт доріг загального користування місцевого значення можна використовувати тільки гроші від перевиконання бюджету і з бюджету розвитку. Мав би вже вивчити, що таке загальний фонд, що таке казначейський рахунок і що таке фінансування ремонту доріг, а не піаритися», — сказав Йовдій.

Саме видання ProZak.info сумнівалося, що Москаль буде відповідати на закиди балогівця Йовдія, але буквально днями прес-служба Закарпатської ОДА розповсюдила нову репліку Москаля з приводу доріг на Тячівщині:

«Ще навесні в Тячівському районі провели наради за участі голів сільських рад, під час яких було чітко сказано — грошей на ремонт доріг із держбюджету немає, тому доведеться все робити за кошти сільського, районного та обласного бюджетів. Була розроблена проектно-кошторисна документація майже по всіх селах району. Ремонтні роботи почалися з Тересви, продовжилися у Кривій, Тернові, Дубовому, Калинах, Ганичах, зараз вони тривають у Красній.

Неприкритими залишилися тільки напрямки Бедевля — Вільхівці та Нересниця — Колодне. Сільські ради, що розташовані на цих напрямках (а саме Бедевля, Біловарці, Добрянське, Вільхівці, Вільхівські Лази, Угля, Руська Мокра, Новоселиця, Широкий Луг, Тарасівка та Колодне), мали отримати кошти на ремонт доріг із районного та обласного бюджету третім траншем. Була узгоджена позиція голови РДА, голови райради, голів сільських рад та депутатів обласної ради, що необхідні кошти виділять сесіями обласної та районної рад. Але на сьогодні думка в. о. голови Тячівської райради різко змінилася. Він захотів ремонтувати дороги на власний розсуд, у тому числі ті, на які раніше вже виділялися кошти. І ні на які компроміси не йде. У підсумку облрада може не виділити необхідні кошти, оскільки немає узгодженої позиції РДА та райради. А якщо й виділить, то кошти не розподілить районна рада, тому що в їх розподілі заздалегідь закладений конфлікт інтересів різних сільських громад. Тому якщо виділення коштів на ремонт доріг буде зірване, мешканці Тячівщини мають знати, кому за це дякувати і кого слід пікетувати».

Зараз у Закарпатті проблемною залишається і дорога Н-13, яка йде від Ужгорода до Самбора і Львова через Перечинщину та Великоберезнянщину.

Не кращий стан і дороги Н-09:   Мукачево — Івано-Франківськ — Рогатин — Львів. Траса перебуває в незадовільному стані, її ширина 7—9 метрів, є безліч крутих поворотів і підйомів.

Загалом в області необхідно терміново провести до 150 км капітальних ремонтів і не менше 500 км середніх ремонтів. Протягом останніх п’яти років у області виконано всього 2,9 км капітального ремонту та 15 км планово-попереджувальних ремонтів.

Проблему потрібно вирішувати глобально

Закарпаття не є унікальним у плані поганих доріг. 97 відсотків доріг в Україні перебувають у незадовільному стані.   При цьому близько 90 відсотків автомобільних шляхів загального користування не ремонтували вже понад 30 років. Такими є офіційні дані Міністерства інфраструктури.

Про українські дороги знає весь світ. Згідно з доповіддю про «Глобальну конкурентоспроможність за 2014—2015 роки», яку підготував «Всесвітній економічний форум», Україна посідає 139-те зі 144 місць. Дороги України виявилися трохи кращими за молдавські (140-ве місце), але гіршими за російські (124-те місце).

Все це дивує. Адже поряд ми маємо чудові приклади того, як країни без якоїсь високорозвиненої економіки можуть мати прекрасні автошляхи. Чому маленька Угорщина має чудові дороги навіть у найменших віддалених селах або чому Грузія, яка свого часу була в самому хвості за якістю доріг, зараз у згаданому списку випередила навіть євросоюзівську Польщу.

Як пише DW, Міністерство інфраструктури України нещодавно анонсувало пілотний проект із будівництва, ремонту та захисту доріг. Презентуючи концепцію цієї реформи на одному з засідань уряду, міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський визнав, що 97 відсотків доріг в Україні перебувають у незадовільному стані. Водночас він висловив сподівання, що до 2020 року завдяки запропонованим змінам цей показник скоротиться до 10 відсотків.

Проте на думку експерта ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Андрія Мартенса, який спеціалізується на реформуванні дорожньої галузі, за п’ять років можливо відремонтувати тільки 25—30 відсотків шляхів. У розмові з DW він пояснив, що для того, щоб привести до ладу українські дороги на 90 відсотків, необхідно не менше одного трильйона гривень та 20 років за умови ритмічного фінансування.

Керівник експертного напрямку «Центру транспортних стратегій» Андрій Шкляр у свою чергу заявив, що питання в тому, про який ремонт ідеться. «Очевидно, що ямково-тимчасовий зробити вдасться, а от наскільки він підвищить якість доріг — сказати важко», — зауважив експерт. Але навіть ямковий ремонт залишається під питанням, якщо згадати, що на цей вид ремонту цього року виділено приблизно 3 мільярди гривень при необхідних 7—8 мільярдах.

Як буде після децентралізації?

Згідно з «Проектом Дорожньої карти розвитку дорожньої галузі України на період 2015—2017 років», який був оприлюднений на офіційному сайті Міністерства інфраструктури, дороги місцевого значення будуть передані у власність місцевим органам влади, а «Укравтодор» відповідатиме виключно за дороги державного значення (близько 32 тисяч кілометрів).

Ще однією новацією стане те, що «Укравтодор» залишиться тільки замовником робіт. Підрядчиків вибиратимуть на відкритих тендерах, а контролюватиме якість робіт незалежний орган. На цю роль пропонують німецьку, британську або австрійську компанію.

Досвід інших країн показує, що ключовим джерелом фінансування дорожнього господарства є акциз на паливо та інші підакцизні товари. У 2016 році планується збільшення надходжень до дорожніх фондів через підняття ставок на підакцизні товари.

Значну частку шкоди українським дорогам завдають перенавантажені транспортні засоби. За різним оцінками, не менше 30 відсотків вантажного транспорту пересувається українськими дорогами з перевищенням норм. Тому міністерство планує відновлювати дороги і за рахунок штрафів. Проект закону щодо штрафів планується розробити до кінця вересня 2015 року.

До речі, Закарпаття в разі передбачуваних реформ перебуває у вигідному стані. Адже в нас чи не найбільша частка АЗС на кілометр доріг. Усе через те, що заправлятися сюди їздять сусіди з Угорщини та Словаччини, де пальне значно дорожче. Якщо дійсно частка зборів із АЗС буде йти виключно на ремонти місцевих доріг, то вони в нас можуть бути найкращими в Україні.

Окрім того, прикордонне співробітництво може дати поштовх до залучення сусідніх угорських чи словацьких автошляхобудівних фірм, які будуть виконувати роботи набагато якісніше і з якісних матеріалів.

Є також надія на те, що держава дозволить віддавати дороги в концесію. Ми б отримали сучасні автобани, за користування якими вже багато хто готовий платити.

До речі, Угорщина вже давно пропонує нашому уряду побудувати автобан через Закарпаття і готова виділити на це свої кошти. Умова: дорогу будує угорська фірма, яка її обслуговує й утримує і, відповідно, збирає плату. Наш уряд, як попередній так і нинішній, лише крутить носом.

Якщо дивитися на досвід Польщі, країни, яку можна порівняти з Україною за розмірами та радянським спадком, то для суттєвого відновлення українських доріг, як зазначають експерти, необхідно не менше десяти років і десятки мільярдів євро.

Але ми знаємо, що тій таки Польщі в будівництві та ремонті доріг допомагає Євросоюз. Євросоюз зацікавлений у тому, щоб в Україні були хороші дороги. Принаймні ключові автомагістралі, бо Україна є для Європи потужним ринком збуту товарів. І ці товари потрібно якось завозити…

Ну і ще одна важлива причина для того, щоб зробити ремонти доріг: через погані дороги зростає також кількість аварій, у яких гинуть люди.

Зокрема, смертність на дорогах у 2014 році зросла на 22 %. Про це якось заявив прем’єр Арсеній Яценюк. «Я подивився статистику — на 22 % в 2014 році підвищилася смертність на дорогах. Це неприпустимо», — сказав Яценюк. Тоді ж він доручив виділити мільярд гривень на ремонт доріг, щоб привести їх до «мінімального рівня безпеки».

«Мінімальний рівень безпеки». Така собі подачка від уряду, яка не вирішує проблему глобально…

Ну а що стосується Закарпаття, то після децентралізації вже місцеві чиновники не зможуть кивати на когось «угорі». Ремонт доріг буде виключно в компетенції місцевих органів влади. Для цього і будуть залишатися податки та збори в місцевих бюджетах. От і побачимо, хто який газда, пише ПроЗак.