Гірка доля пам’ятника Адольфу Добрянському

Юрій Туряниця, краєзнавець, член НСЖУ 09.09.2017 20:31 РАТУША

Цього року виповниться 200 років від дня народження славного сина і будителя свого народу Адольфа Добрянського. За проросійську позицію та його сприяння в придушенні Угорської революції, угорські власті пробачити йому це не змогли.


Свої непересічні здібності, талант продемонстрував уже під час навчання у гімназіях Рожняви, Левоче і Мішкольця в 1827—1831 роках. Відтак у 1833 році студіював філософію в Кошицькій академії. Правознавство опановував у 1834—1836 роках у Егері. Потім була гірнича справа у гірничо-лісовій академії в Банській Щавиці, а завершив освіту у Відні. Вільно володів багатьма мовами: угорською, німецькою, французькою, англійською, російською, словацькою та латинською.

Згодом усе своє свідоме життя А. Добрянський віддав бурхливій політичній боротьбі за краще життя народу Підкарпатського краю, де він був особливо помітною фігурою. На його рахунку, зокрема, добрий десяток найрізноманітніших проектів розв’язання національного питання у краї. Були на цій тернистій дорозі політика-інтелектуала злети і падіння. Він тричі обирається депутатом угорського парламенту, але позбувається мандатів за свої програми федералізації Угорщини та виступ проти централізації державного управління.

Не викинути з біографії А. Добрянського і той факт, що він, будучи з травня 1849 року уповноваженим комісаром австрійського імператора при штабі російського війська генерала Паскевича, відіграв помітну роль у придушенні Угорської революції, очолюваної Лайошом Кошутом. Коли військо угорського генерала Гергея під містечком Вілагошем 13 серпня 1849 року склало зброю, саме А. Добрянському було доручено представляти головнокомандуючому російських військ генералу Паскевичу цісаря Франца Йосифа...

У 1928 році в Ужгородському альпінарії, трохи вище його місця, де нині маємо пам’ятник-композицію основоположникам Закарпатської школи живопису А. Ерделі та Й. Бокшаю, поруч із Будинком колишнього жупанату з ініціативи Товариства ім. Духновича було встановлено бронзове погруддя Адольфу Добрянському роботи скульптора Олени Мондич. Однак простояв цей пам’ятник недовго: в травні 1939-го розпорядженням нової угорської влади він був демонтований і, згідно зі свідченням очевидців, скинутий в Уж... За однією з версій, цей акт вандалізму спричинила проросійська позиція Добрянського та його сприяння в придушенні Угорської революції, чого угорці пробачити не змогли.

Нині йменням А. Добрянського названа одна з вулиць Ужгорода, що в районі 2-ї пожежної частини. Вона відгалужується у північному напрямку від вул. Підградської і доходить до вул. Кармелюка. Свою першу назву Гонведська отримала ще далекого 1883 року від гонведських (військових) казарм Франца Йосифа, що були тут збудовані. Тож за Австро-Угорської доби називалася Гонвед утца. У період Чехословаччини її перейменували на вул. А. Добрянського. 1938-го (за часів Угорщини) їй повернули попередню назву. За радянських часів і донині — знову вул. А. Добрянського.

На цій вулиці 31 липня 1942 року (Добрянського, 4) були страчені партизани Р. Вінар, І. Планчак, Д. Шенбергер, Г. Якубович, Ш. Симкович, О. Ленко. Їхні тіла згодом були перепоховані в братській могилі № 216 на Пагорбі слави. А на місці страти встановлено пам’ятник.

Юрій Туряниця, краєзнавець, член НСЖУ

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

РАТУША

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат