В обласній раді вже немає більшості
Цього четверга відбулася сесія обласної ради. Скандалів не було. Але стало зрозуміло, що більшості в облраді вже не існує. Майже при всіх голосуваннях 20—25 депутатів просто не віддавали свій голос. Це стосується і кадрових питань, із яких пройшли лише три: призначили Олега Коцюбу керівником аеропорту «Ужгород», залишили на посаді головлікаря обллікарні Юрія Яцину й обрали також керівника музучилища імені Задора.
Решта кадрових питань не пройшли, бо не вистачало голосів.
Було також прийняте рішення про ліквідацію Великоберезнянської санаторної школи-інтернату, хоч під стінами навіть зібрався пікет. Щоправда, тут у депутатів думки розійшлися, бо багато хто вважав, що ця школа-інтернат занадто нерентабельна. Вона заповнена учнями лише на 38 %, і так сталося, що на 134 учня в школі аж 100 осіб персоналу.
Навколо ліквідації однієї зі шкіл-інтернатів на Закарпатті виник скандал
Вся освітньо-виховна політика Європи свого часу була направлена на те, щоб ліквідувати дитячі будинки та інтернати. Діти повинні жити в родинах, вирішили європейці.
В Україні також взяли курс на ліквідацію інтернатів та дитячих будинків і мотивують людей до того, щоб приймати сиріт у родини.
Звичайно ж, це дало свій ефект.
На Закарпатті наразі школи-інтернати не були заповнені навіть наполовину.
Під час першого пленарного засідання Закарпатської обласної ради обласні обранці своїм голосуванням ліквідували 6 спеціальних навчальних закладів — Перехрестівську, Солотвинську, Великоберезнянську, Перечинську, Чертезьку, Часлівецьку загальноосвітні школи і зробили це саме через те, що ці школи, які утримувалися коштом обласного бюджету, не були заповнені навіть на половину своєї потужності. Так, до прикладу, у Часлівецькій ЗОШ навчалося 45 учнів при розрахованій потужності на 120 учнів, у Солотвинській — всього 27 дітей, при чому в закладі може навчатися одразу 160 учнів, у Перечинській — 43 при потужності 200 учнів.
На момент проведення сесії діяла норма Закону України «Про повну загальну середню освіту», згідно з якою засновники таких навчальних закладів (у нашому випадку — Закарпатська обласна рада. — Авт.), зобов’язана була до 1 липня 2021 року прийняти управлінське рішення щодо таких шкіл: ліквідація або реорганізація.
Враховуючи рентабельність кожного з закладів, депутати прийняли рішення, що вони є збитковими і доцільніше їх ліквідувати, ніж реорганізовувати. Жодна з ліквідованих шкіл не була заповнена навіть на 40 % від своєї потужності.
У принципі, рішення було правильним. Однак здійнявся шум навколо однієї зі шкіл — Великоберезнянської школи-інтернату. Тут збунтувався колектив, який у школі є великим. Занадто великим.
На друге пленарне засідання сесії, яка відбулася в четвер, виносили питання про припинення процесу ліквідації Великоберезнянської ЗОШ із можливістю змінити тип юридичної особи «Великоберезнянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І—ІІІ ст. Закарпатської обласної ради» на один із типів закладів загальної середньої освіти, що передбачені Законом України «Про повну загальну середню освіту». Тобто, реорганізувати школу, а не ліквідовувати.
Звернення колективу є дивним лише на перший погляд. Аргументи збереження інтернату колектив не навів. Говорилося лише про те, що в інтернат приїжджають діти з різних населених пунктів і деякі з дітей є з бідних сімей.
Однак згодом нам вдалося зрозуміти, що мотиви у колективу трохи інші. Вже після того, як нам вдалося знайти деякі цифри по цій школі, все стає зрозумілим. Як виявилося, кошторис закладу на 2021 рік передбачає видатків на 11 млн. 504 тис. грн., у тому числі: 4 млн. 190 тис. — кошти освітньої субвенції, 7 млн. 314 тис. грн. — кошти обласного бюджету.
Фактична кількість учнів, які тут навчаються, 134 дитини при потужності 350 учнів. Тобто, інтернат заповнений навіть не на половину, а всього на 38 %. Водночас, кількість штатних одиниць, які обслуговують цих 134 учнів, 110 чоловік. Тобто, майже по одному співробітнику на одного учня!
Видатки з розрахунку на 1 учня складають 85,9 тис. грн./рік.
Цілком очевидно, що намагання припинити ліквідацію — це спроби зберегти для такого великого колективу насиджені робочі місця.
Адже що означає ліквідація школи? Її зруйнують? Ні. Діти не зможуть отримати освіту? Ні. Співробітники залишаться без роботи? Ні. Відповідно до рішення обласної ради всі учні санаторної школи-інтернату продовжать навчання за їх місцем проживання, а інтереси працівників будуть забезпечені згідно з чинним законодавством.
Тоді для чого цей шум?
Попри те, що в інтернеті деякі активісти вели потужну інформаційну кампанію, запрошуючи закарпатців прийти на підтримку колективу школи-інтернату, на площі Народній у день сесії облради прийшло близько 30 чоловік.
Очевидно, що на засіданні комісій всі депутати отримали наведені вище цифри і зрозуміли, що утримувати школу не раціонально. Тому навіть коли було поставлене на голосування питання відміни ліквідації школи «за основу», проголосували лише 20 депутатів. Таким чином, питання не пройшло. Управління освіти повинно підготувати пропозиції, куди працевлаштовувати колектив і де навчатимуться далі учні.
І саме це є важливим питанням для влади, щоб ніхто не постраждав.
Коментарі :
Додати коментар