Суд над правосеками в Ужгороді перетворився в агресивне шоу.

Наприкінці минулого тижня відбулося перше засідання Апеляційного суду щодо обрання запобіжного заходу 5-м бійцям «Правого сектору», яких було затримано на гірськолижному курорті Драгобрат за бійку.

Керівництво «Правого сектору» до цього судового засідання поставилося доволі серйозно. Прихильники націоналістів приїхали до Ужгорода майже з усієї України. У самому Ужгороді було розклеєно листівки з запрошенням до всіх небайдужих громадян України прийти під суд і підтримати затриманих бійців.

У день суду будівля, де проходило засідання, була оточена кордонами поліції. Деякі поліцейські були з собаками. Такі заходи були пов’язані саме з тим, що бути присутніми в суді забажали десятки прихильників правосеків. Багато з них є відомими воїнами, які захищали Україну на фронті російсько-української війни.

Як пише ProZak.info, самі судді на початку були доволі лояльними до підсудних, чітко працював адвокат Добош, який переконував, що хлопців нема за що тримати під вартою. Після перегляду відео судді почали приймати рішення. Першим з-під варти було вирішено відпустити бійця «Цвіка». Щоправда, відпустити його під невелику заставу розміром 55 тисяч гривень.

Згодом ще двох бійців («Бєса» і «Нацика») відпустили на поруки народних депутатів

«І тільки пізно вночі, коли розглядалося питання обрання запобіжного заходу до бійця Петра Угрина («Педро»), виник конфлікт. Суд вирішив залишити «Педра» під вартою. Скандальний народний депутат Володимир Парасюк кинув склянку в прокурора. Почалася бійка. Поліції довелося захищати суддів та прокурорів.

А коли суд прийняв рішення залишити під вартою бійця «Хорвата», то активісти пішли у відвертий наступ. Вони фактично відтіснили правоохоронців від клітки з «Хорватом». Ситуація вийшла з-під контролю», — пише ProZak.info

До суду прибули представники ОДА і разом з командирами «Правого сектору» намагалися знайти певні компроміси.

Сталася і доволі кумедна подія. Хтось у приміщенні суду пустив сльозогінний газ (поліція каже, що це зробили правосеки, а правосеки кажуть, що це справа рук самої поліції). У тісному коридорі не було чим дихати і один із правоохоронців виліз на радіатор і вибив вікно. При цьому радіатор не витримав і рухнув, вода залила поверх.

Згодом судді самі публікували фото з приміщення зали суду. Воно було добряче розбомблене.

Варто відзначити, що представники «Правого сектору» протягом всього суду звинувачували у всьому, що сталося, голову Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. Вони скандували образливі гасла проти Москаля і бажали йому смерті.

Сам Москаль у ці дні був за межами країни і лише коли повернувся, то дав розгорнутий коментар із приводу суду над бійцями «Правого сектору».

Москаль нарешті прокоментував події в суді над правосеками

Ось коментар Геннадія Москаля з приводу подій у суді:

«Після подій у Апеляційному суді Закарпатської області в ніч на 23 січня, де підсудні з групою підтримки в присутності суддів, прокурорів та ЗМІ скандували: «Москалю — смерть! Смерть! Смерть!», у мене виникло дежавю. Подібне вже було — в Німеччині, в 1933 році. Хочу сказати, що ніякого страху за своє життя в мене немає, я ніколи не ходив з охороною і не збираюся робити цього зараз. Але, працюючи в зоні бойових дій головою обласної військово-цивільної адміністрації, я чітко бачив, хто приїхав воювати, а хто мародерствувати й наживатися на війні.

І хоча на Донбасі багато хто на ці речі дивився крізь пальці, я завжди нещадно боровся з ними. Бо вважаю неприпустимим, коли хтось, видаючи себе за патріотів, веде війну не з агресором, а з власним народом. Громадськість має чітко розуміти, хто є патріотом і героєм, а хто, просто одягнувши камуфляж, нашивки «Правого сектору» чи іншої організації, займається відвертим криміналом.

Я не ставлю під сумнів заслуги підсудних у зоні АТО, якщо вони дійсно є. Просто хочу констатувати факти, які показують повний параліч і бездіяльність усієї правоохоронної системи України. Що й призводить до злочинів на зразок тих, що стався на Драгобраті, а також ексцесів у Апеляційному суді.

Наведу дані тільки щодо двох епізодів, хоча на сьогодні їх набагато більше. Перший — кримінальне провадження № 120 141 000 600 070 77 від 13 грудня 2014 року. В цей день група людей у камуфляжній формі зайшла в будинок № 57/3 на вул. Червоноармійській у Києві, в аудиторію № 215, де проводилася лекція, здійснила кілька пострілів у стелю з вогнепальної зброї, побила 13 людей, що слухали лекцію, і відібрала в них особисті речі (гроші, мобільні телефони тощо). Після чого злочинці викрали одного з побитих і погрожували йому зброєю, вимагаючи викуп. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) та ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу (розбій).

30 грудня 2014 року Печерський райсуд Києва виніс ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваних у скоєнні злочину, серед яких і відпущений на поруки Апеляційним судом Закарпатської області Антон Окороков («Бєс»). Ухвала Печерського суду ніким не скасована й досі дійсна. І якщо Апеляційний суд Закарпатської області відпустив А. Окорокова на поруки за епізод на Драгобраті, міліція м. Києва мала приїхати й виконати ухвалу Печерського суду від 30 грудня 2014 року за епізод у Києві. Однак не приїхала й не виконала. До речі, вказана ухвала суду стосується також мешканця Києва Андрія Медведька, котрий згодом став фігурантом у справі про вбивство Олеся Бузини. Якби А. Медведько був затриманий і притягнутий до кримінальної відповідальності після розбою й викрадення людини в грудні 2014 р., не було би скандалів, пов’язаних із вбивством

О. Бузини в квітні 2015 р.

Другий епізод. 3 березня 2015 року в Києві на вул. Майорова група злочинців викрала й незаконно позбавила волі місцевого мешканця, котрого били, катували, вимагали гроші. За даним фактом відрито кримінальне провадження № 120 151 000 000 003 86 за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу (незаконне позбавлення волі або викрадення людини). Міліція встановила причетних до викрадення, серед яких Василь Малкович («Хорват») і Антон Окороков («Бєс»). Ніхто з підозрюваних не був затриманий, хоча вони вільно роз’їжджали територією України.

Якби Апеляційний суд мав ці два факти, А. Окорокова не випустили б на поруки, однак ніхто з правоохоронців Києва жодних матеріалів суду не надав.

Підкреслюю, що вказані злочини ніякого відношення до зони бойових дій на Донбасі не мають. Так само, як і п’яна стрілянина на Драгобраті. Останній злочин став прямим наслідком   бездіяльності правоохоронної системи. Люди відчули безкарність, вседозволеність і зрозуміли, що при таких правоохоронцях можна робити будь-що, прикривати це псевдопатріотичними лозунгами й залишатися непокараними. Кримінальні провадження по Києву, а також названі мною раніше по Кіровоградській, Львівській та Івано-Франківській областях не були об’єднані, що й призвело до ексцесів у Апеляційному суді Закарпатської області в ніч на 23 січня.

Я звернувся до генпрокурора України з проханням дати доручення об’єднати всі епізоди в одне кримінальне провадження. Їхню кваліфікацію видно й без вищої юридичної освіти — це бандитизм і створення злочинної організації».

Післямова

Уже найближчого понеділка суд продовжить розглядати справу бійців «Правого сектору». Швидше за все, троє з них відбудуться умовними покараннями, а от до двох бійців, які були фігурантами кількох кримінальних епізодів і які застосовували зброю, буде вжито суровіші запобіжні заходи.

Це може не сподобатися націоналістам, які намагатимуться будь-якою ціною забрати своїх побратимів. Закарпаття може стати епіцентром доволі жорсткого протистояння між правоохоронцями та представниками добровольчих батальйонів. І суспільство повинне зробити висновок: чи має бути в нашій країні якесь поблажливе правосуддя до тих, хто воює з агресором і має надломлену психіку, чи все-таки закон один для всіх. Ну і звідси випливає ще один висновок: якщо вже закон один для всіх, тоді дійсно для всіх, бо на волі по всій країні досі перебувають сотні, якщо не тисячі кривавих тиранів і ворогів, які якимось чином зуміли адаптуватися до нових реалій.