Цього тижня тема драгобратської бійні все ще була на слуху. Представники «Правого cектору» не мають наміру миритися з тим, як їхніх побратимів кидають за грати. На жаль, у протистоянні правоохоронців із представниками «Правого сектору» та бійців добровольчих батальйонів занадто мало об’єктивності. Кожен гне свою лінію.


Міліція демонструє відео з безчинствами «правосеків», але відео явно змонтоване зі шматків. «Правосеки» кажуть, що правоохоронці заангажовані, мовляв, конфлікт спровокували не вони. Пристрасті досягли такого рівня, що Закарпаття може стати епіцентром кривавих розбірок між міліцією та бійцями «Правого cектору».

Зокрема, про це застерігає і депутат Закарпатської облради Віктор Русин.

«Події на Драгобраті, в липні в Мукачеві, селі Керецьки Свалявського району наводять на одну думку, що «комусь» дуже хочеться у спокійній   найзахіднішій області України розіграти сценарій розбірок добровольчих батальйонів із місцевим населенням, щоб показати місцеве населення як сепаратистів, які протистоять патріотам України, що воюють на Сході України.

Також метою є показати неспроможність регіональної влади з контролю ситуації в області.

Через масові засоби інформації йде нагнітання ситуації, заклики до приїзду в область патріотів із різних націоналістичних радикальних груп для дестабілізації ситуації.

Хлопці, якщо ви дійсно справжні патріоти держави та нашого краю, то не ведіться на ці провокації та заклики.

Владі краю також необхідно позбавити свою риторику передчасних обвинувальних висновків.

Розпочати протистояння та кровопролиття набагато легше, ніж потім жити у мирі. Подумайте дуже добре, хто хоче такого сценарію, ви в першу чергу потрапите під роздачу», — написав Русин на своїй сторінці у Facebook.

Яку оцінку тому, що відбувається, можуть дати прості закарпатці? Виключно негативну. Людям уже набрид цей неспокій. Ось що з цього приводу написав Степан Форкош у Інтернет-виданні ProZak.info в матеріалі «Чому закарпатці підтримують правоохоронців у протистоянні з правосеками».

Масова бійка на гірськолижному курорті «Драгобрат» і арешт після цього бійців «Правого сектору» стали тим лакмусом, який повинен показати, на чиєму боці громада.

Люди в нас шанують героїв. Ніде у світі так не проводжали в останню путь героїв, як це є в Україні, коли люди в селах та містах ставали на коліна перед домовиною з тілом героя. Ми віддаємо шану тим, хто захищає країну від агресора та окупанта, називаємо іменами загиблих вулиці, встановлюємо меморіальні дошки та обеліски.

Однак два роки війни та безладу виснажили людей. Люди хочуть нарешті жити в мирі та спокої. Психологи попереджали, що після закінчення воєнних дій виникнуть проблеми з тими, хто пережив війну на передовій, хто бачив багато крові й відчув багато болю. Ці люди сприймають реальність зовсім інакше.

У свою чергу експерти говорили про те, що суспільству потрібно бути готовим до часткового відлуння війни на мирних територіях. Занадто багато зброї з фронту провезено в тил. Перед правоохоронцями поставлене завдання — мінімізувати провокації та конфлікти.

І ось ми вже стали свідками перших випадків протистояння між учасниками бойових дій та правоохоронцями. Міліція оприлюднила відео драгобратського побоїща. Щоправда, відео було зроблено занадто вибірково. Ми чітко бачимо, що «правосеки» вели себе неадекватно і що в них була зброя. Більше того, міліція прикріпила до цього відео ще одне відео, на якому один із учасників драгобратського конфлікту з пістолетом чинив бешкет на АЗС у Івано-Франківській області.

Тобто відео явно акцентоване на те, що «правосекторівці» поводяться неадекватно і є звичайними бандитами. У той же час на відео не видно, як поводиться інша сторона конфлікту і хто взагалі ці люди.

Вся річ у тім, що на Драгобраті озброєних «правосеків» «втихомирили» явно не звичайні туристи чи навіть охорона готелю, а досвідчені спецпризначенці. Правоохоронці однозначно стежили за «правосеками» і лише чекали провокації для їх затримання, а можливо, були ініціаторами провокації.

За «правосекторівцями» стежать і зараз. За тими, кого ще не арештували чи не приструнили. До прикладу, начальник оперативного мобільного штабу «Правого сектору» Сергій Стерненко розповів, що приїхав до Ужгорода розбиратися з тим, як ведеться справа з затриманими побратимами, і зробити все можливе, щоб звільнити їх із-під варти.

При цьому Стерненко каже, що він зі своїми колегами перебуває під постійним «наглядом» із боку правоохоронців.

«Із першого ж дня за нами всіми без винятків ведеться зовнішнє спостереження спецслужб (швидше за все, це так званий 7-й відділ МВС). Але ведеться надзвичайно тупо та грубо.

За нами постійно їздять кілька міліцейських автівок і СБУшний бусик — весь час одні й ті ж самі.

Також ми помітили, що десь поряд постійно перебуває авто оперативного прослуховування. Якщо хто не розуміє — це машина, напхана спецапаратурою, яка на певній відстані дозволяє оперативно слухати телефони, навіть коли ти по них не говориш. Про звичайне «прослуховування» я взагалі мовчу».

Так, за «правосекторівцями» стежать щільно. В Закарпатті правоохоронці відразу після мукачівських подій дали зрозуміти «правосекам», що доведеться призвичаюватися до мирного життя й дотримуватися законів.

Виникає питання, чи моніторили представники правоохоронних органів настрої в суспільстві перед тим, як вступити у відкрите протистояння з «правосеками» та учасниками деяких добровольчих батальйонів? Повинні були. Поки міліція не була впевненою, що громада в цьому протистоянні на їхньому боці, вони би не почали так активно «пресувати» «правосеків» та бійців добровольчих батальйонів.

Людям дійсно вже набридла війна. Люди хочуть спокою і порядку. Вони не хочуть, щоб правосуддя чинили озброєні хлопці зі фронту. І ось свіжий приклад того, що в людей уже «алергія» навіть на камуфляж і все, пов’язане з війною. В неділю вночі в селі Керецьки Свалявського району місцеві мешканці побили двох хлопців-героїв Руслана Тинкалюка та Валерія Маринця, які були учасниками столичного Євромайдану, а потім вирушили в АТО як добровольці батальйону «Донбас». Обоє 4 місяці перебували в полоні після Іловайського котла.

З розповіді очевидців стає зрозуміло, що комусь із місцевих просто не сподобалося, що хлопці були у військовій формі.

Таким чином, суспільство вступило в фазу озлобленості на все пов’язане з війною, насиллям, безладом. І саме через це громада вимагатиме від правоохоронців захисту від усього, що загрожує спокою. Навіть якщо ця загроза йде від тих героїв, які безстрашно захищали країну від зовнішнього агресора.