Нова хвиля мобілізації розпочнеться в Україні 20 січня та стосуватиметься близько 50 тисяч українців. Ще 54 тисяч — за потребою. Друга і третя хвилі мобілізації цього року будуть проведені у випадку ускладнення ситуації в зоні конфлікту. Що стосується, Закарпаття, то заплановано мобілізувати три тисячі наших краян.


Міністр оборони Степан Полторак пояснив, що нова хвиля мобілізації проводитиметься з урахуванням тих помилок, які були допущені за попередніх хвиль. За його словами, остаточне рішення ухвалене лише щодо першої хвилі мобілізації (50 тисяч осіб), яка відбудеться у два етапи в період із січня по квітень поточного року. «І лише при необхідності, в разі ускладнення обстановки, буде проведено додаткове мобілізування з кінця квітня по червень — 13,5 тисячі — і з липня по вересень може бути ще 40 тисяч. Тобто загальна чисельність мобілізованих складатиме приблизно 104 тисячі осіб», — сказав він.

Крім того, за словами Полторака, у 2015 році буде призвано ще 40 тисяч строковиків.

Міністр також додав, що громадяни, мобілізовані впродовж першої хвилі, проходитимуть військове злагодження та підготовку протягом 90 днів.

У Генштабі обіцяють, що чергова хвиля мобілізації розповсюджуватиметься рівномірно на всі регіони України залежно від кількості боєздатного населення.

Про це заявив заступник начальника управління мобілізаційного планування Генштабу Володимир Талалай. За його словами, термін мобілізації складатиме 210 днів, 26 із яких відведено на загальновійськову підготовку, а 15 на бойове злагодження.

В суспільстві розпочалася дискусія, а Інтернетом прокотилася хвиля публікацій із приводу того, що мобілізація в умовах АТО є неправомірною. Адже формально не оголошено воєнний чи надзвичайний стан, юридично не визнано факт війни. Люди дійсно не хочуть йти воювати, якщо їх навіть не визнають учасниками воєнних дій. Зокрема, зі слів Закарпатського обласного комісара Васильцюна, в минулому році понад 500 закарпатців ухилилися від служби в армії. Проти тих, хто відмовляється йти у військо, порушуються кримінальні справи. В Україні вже відомо кілька випадків, коли тим, хто відмовився служити, дають від двох років ув’язнення.

Дійсно, Конституція встановлює обов’язок захищати вітчизну. Варто нагадати закони, які регулюють питання проведення мобілізації. Перший — «Про оборону України». У статті 4 йдеться: «У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії».

А воєнний час за цим законом настає не тільки після оголошення стану війни, а взагалі з моменту фактичного початку воєнних дій. Як пише Ганна Маляр для «УП», це означає, що президент має право оголосити мобілізацію за фактом початку воєнних дій або загрози нападу.

Крім того, зі статті 11 закону випливає, що призов за мобілізацією можливий як під час воєнного стану, так і без нього.

Другий закон — «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В ньому зазначено: «Мобілізація — це комплекс заходів, здійснюваних із метою планомірного переведення Збройних cил України на організацію і штати воєнного часу».

Виходить, що формально в тексті закону мобілізація не пов’язується безпосередньо з оголошенням воєнного або надзвичайного стану. Ба більше, в тексті закону терміни «мобілізація» і «воєнний стан» вживають у альтернативній конструкції. Тобто «мобілізація чи введення воєнного стану», що тлумачиться як альтернатива, а не взаємопов’язані дії.

Тож хоч здоровий глузд підказує, що спочатку мусить бути оголошений воєнний чи надзвичайний стан, а потім проводитися мобілізація, прямої вказівки на це в законах немає. Таким чином, законодавство передбачає такі умови оголошення мобілізації — збройна агресія проти України, загроза нападу на країну.

Тобто формально мобілізація законодавством обгрунтована. Збиває всіх із пантелику лише офіційна назва «АТО». І якщо юридично указ про мобілізацію можна підігнати під законодавство, то надихнути вояків на захист вітчизни такою назвою неможливо.

Адже досвід багатьох війн показав, що активність бойових дій військового багато в чому залежить від ставлення до війни та її цілей. Образ війни у свідомості військового обумовлений успішністю бойових дій та підтримкою населення своєї держави. Саме від того, який образ реального конфлікту створюється в суспільній свідомості, залежить мотивація військових до активних бойових дій.

«Тому питання, АТО чи війна, має першочергове значення навіть не для виправдання мобілізації, а для перемоги», — пише Ганна Маляр.

Правда в цьому є. Наша мобілізація збочена, бо збочена сама форма війни. Нам втовкмачують, що це не війна, а антитерористична операція. Статус учасників бойових дій не дають. Більше того, ми йдемо на всі умови терористів і російських загарбників, переконуємо суспільство, що триває «перемир’я», а тим часом щодня на Сході гинуть наші хлопці. Все це схоже на змову. Простих людей убивають, а олігархи з двох сторін продовжують активну торгівлю і контрабанду. Хтось у когось купує вугілля, хтось комусь продає безакцизні цигарки. Вони знайшли між собою спільну мову. А гинуть прості хлопці…

Ось як на своїй сторінці у Facebook прокоментував указ президента про мобілізацію політик Сергій Ратушняк: «Підписано указ президента «Про мобілізацію» ЧЕРГОВИХ ГЕРОЇВ РОЗКРАДЕНОЇ ДЕРЖАВИ, якою продовжують керувати бандити і крадії.

Вітаю всіх «свідомих», що віддали голоси за піар-мультики і 200 грн.!

ЯК ГОЛОСУЄШ — так і живеш!»