Кадрова політика нині на вустах у кожного. Громадськість переконана, що кадрові призначення повинні проводитися на принципах відкритості, публічності та фахової конкурентності.

Громадські активісти врахували досвід проведення стихійних та неорганізованих громадських обговорень кандидатур на посади заступників голови ОДА, начальників та заступників у правоохоронних органах, голів райдержадміністрацій, тому запропонували проводити публічні обговорення кандидатів, їх діяльності в минулому та представленої ними програми розвитку відповідної сфери чи територіальної одиниці. Публічного обговорення кандидатур на посади минулого тижня в області вистачало.

У понеділок 24 березня голова облдержадміністрації Валерій Лунченко під час прес-конференції озвучив список прізвищ кандидатів на посади керівників РДА. У вівторок 25 березня до обл-держадміністрації приїхали мешканці Рахівського району, аби висловитися з приводу ситуації з призначенням голови РДА. Цього ж дня громади Перечинщини та Свалявщини звернулися з відкритою заявою до голови облдержадміністрації. Своє невдоволення люстраційний комітет Закарпаття висловив і проти кандидатур на посаду голови Ужгородської та Мукачівської райдержадміністрацій. Одним словом, пристрасті вирують.

Ось як прокоментував події з приводу кадрових призначень у органах влади та правоохоронних структурах обласним ЗМІ голова облдержадміністрації Валерій Лунченко: «Варто зазначити, що громадськість активно проявляє свою позицію. Можливо, занадто емоційно і нетерпляче, але люди намагаються впливати на формування влади. І це добре. Але треба дивитися правді у вічі і розуміти, що є зворотний бік медалі. По-перше, у кожному районі є різні групи активу — народні ради, асоціації голів місцевих рад, депутати районних рад, представники по-літичних партій і громадських об’єд-нань. Подеколи їхні позиції і бачення не збігаються, а тому виникають публічні непорозуміння і конфлікти. По-друге, не секрет, що нинішню ситуацію і активність громадського сектору намагаються використати у своїх інтересах певні політичні групи і клани. Тому подеколи має місце відверте маніпулювання прізвищами, гучні та однобокі звинувачення, спроби силового нав’язування кандидатів. І по-третє, у такому форматі, коли немає витримки і бажання йти на компроміс, процес узгодження кандидатур може розтягнутися надовго. А цього не можна допустити. Тому що треба нарешті працювати, витягувати ситуацію і виконувати те, за що боролися на Майдані люди».

Все, що ми нині маємо, Віктор Лунченко вважає ознакою невідповідності існуючої системи влади до потреб людей. Люди хочуть реальної, а не декларативної підконтрольності й підзвітності не лише виконавчої влади, а й місцевих депутатів і рад. Україна до цього обов’язково прийде. Але наразі треба виходити з реалій. Судячи з зустрічей та коментарів, В. Лунченко намагається максимально йти назустріч побажанням активістів і громадських груп. Він переконаний, що має бути компроміс між бажаннями, інтересами і реаліями: «З першого дня на посаді я намагаюся донести думку, що ідеальних, безгрішних, а при цьому ще й високопрофесійних претендентів на посади ми з наскоку не знайдемо! Тому є більш реалістичний сценарій. Призначати людей з урахуванням громадської думки, але на чітко визначений, навіть не формалізований випробувальний період. Ніхто з новопризначених чиновників не має мати індульгенцій. Працюєш місяць чи два — робиться зріз. Є корупційні підозри, є невдоволення людей, не має робочих результатів — ідеш із посади! Наразі це єдиний розумний вихід. Щоденний жорсткий контроль громади і результативність на робочому місці. В іншому разі все переростатиме у хаос і безвладдя. А в таких умовах не може нормально працювати економіка, не наповнюватиметься бюджет, не йдуть інвестиції»… Не підтримує В. Лунченко поведінку мітингуючих і активістів стосовно першого заступника прокурора області, бо вважає, що люстрація це не театралізовані вистави, а серйозний процес: «Якщо керуватися емоціями, чутками і піддаватися сторонньому впливу, то все зведеться до зведення рахунків і полювання на відьом. Усі претензії, докази корупційності й непрофесійності мають розглядатися максимально оперативно, публічно і зі справедливими висновками у встановлений ниніш-нім законодавством спосіб. Іншого шляху немає».

Вихід із ситуації голова облдерж-адміністрації бачить у дотриманні правопорядку «Все, за що стояв Майдан, можна втілити в умовах правопорядку, громадського спокою, торжества права і закону. Розхитані, деморалізовані й недієздатні правоохоронні органи, а також неконтрольовані дії вулиці це сьогодні найбільша загроза. На всіх рівнях — із Києва до регіонів — треба швидко врегулювати суперечки, знайти порозуміння і компроміс, усім піти назустріч один одному. Лише так ми збережемося як одне ціле і дамо правильні відповіді на внутрішні й зовнішні загрози».

За матеріалами прес-центру ОДА