Коли ми вирішили будувати в Україні демократичне суспільство європейського типу, то розуміли, що совок побороти буде важко. А тим паче, якщо за збереженням совка стоїть найбільш мілітаризована та агресивна країна світу — Росія. Саме тому ми сподівалися, що той таки демократичний світ із його правилами та устоями простягне нам руку допомоги і вирве з лап агресора.

Ну і ясно, що не тільки вирве, але й візьме у свої обійми. Однак той демократичний омріяний світ виявився занадто інфантильним. Від самого початку російської окупації той демократичний успішний західний світ лише «висловлював занепокоєння» і обіцяв агресорові присоромлення і санкції.

Звичайно, що Кремль лише глузував і ліз далі на нашу територію. Ми намагалися не вірити політологам, які переконували, що Заходу начхати на Україну, бо він уже давно поділив її з Росією. Не вірили, що сильна Україна нікому не потрібна, бо щоб зробити її сильною, потрібно було занадто багато вкласти. Не вірили, що Україна була цікавою для Європи та Росії як сировинна база, як нейтральна територія, як великий ринок споживання продукції.

Тим не менше, на публіку демократичні європейці й надалі надували щоки і демонстрували «стурбованість». Трошки іншу позицію займали США. Хоча щирими до кінця не були й американці. До українських подій у світі був встановлений певний статус-кво, коли найбільші держави поодинці не мали військової переваги. І ось зараз Росія почала окупацію України, що порушило цю рівновагу. Забравши Крим, Росія отримала перевагу в Чорному морі, а окупувавши Донбас, просунулася до великих промислових військово-оборонних підприємств, копалин та енергоресурсів.

Щодо енергоресурсів, то напередодні війни американці саме провели розвідку на Донбасі й виявили потужні запаси сланцевого газу. Його видобуток міг би помножити російський «Газпром» на нуль, а відповідно, поставити Росію на коліна, бо ця країна не виробляє ні комп’ютерів, ні сучасних засобів комунікації, не кажучи вже про автомобілебудування. Ця країна живе виключно зі своїх родовищ газу та нафти. Що таке нафта для Росії, показує приклад із її подешевшанням на міжнародних біржах, після чого російський рубль моментально покотився донизу. Якщо би ще росіянам заблокувати газовий потенціал, то країна миттєво стала би банкрутом.

Росія полізла на Україну, Європа вдавала, що сердиться, і лише США тиснули на європейців, щоб ті діяли активніше. Багато що повинно було вирішитися в Австралії на саміті керівників двадцяти найбільших держав світу. Запросили туди й Путіна. Однак діалогу не вийшло. Путін образився і передчасно повернувся в Росію. В Україні раділи, що світові лідери не тиснули цьому московському педрилі руки, однак на саміті так і не було позитивного сигналу для нашої країни.

Новини для нас були лише сумними. Навіть недалекі наші сусіди вже перестали стримуватися у своїх симпатіях до Росії, бо є енергетично залежними від «Газпрому». Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан категоричний у тому, що потрібно добудовувати газопровід із Росії в обхід України — «Південний потік». А чеський президент Мілош Земан узагалі сказав, що Заходу немає сенсу надавати Україні економічну допомогу, тому що на її території триває громадянська війна. Земан також укотре розкритикував санкції ЄС проти Росії та наголосив на тому, що він є не єдиним європейським лідером, який скептично ставиться до такої політики.

До речі, президент Чехії є єдиним європейським лідером, який публічно заперечує факт вторгнення російських військ на схід України. Зокрема, він раніше заявляв про те, що кілька сотень російських добровольців, які воюють на Донбасі, ще не є вторгненням. Місцеві видання повідомляють про фінансову допомогу на адресу Земана від наближених до Кремля російських олігархів.

І якщо інші європейські лідери, можливо, також подібної думки, то вони хоч мовчать, бо розуміють, що подібні заяви можуть викликати критику в населення. Так, до речі, сталося в Угорщині, де обурені проросійськими настроями свого прем’єра Орбана угорці провели багатотисячні мітинги й атакували органи влади. У Чехії взагалі протести тривали кілька днів і Земана просто закидали яйцями.

Українцям не потрібно тішитися, що проти нас лише Орбан чи Земан. Ми залишаємося наодинці з собою. Нам так і не нададуть військову допомогу. Це зрозуміло. Але нам також не нададуть потужну фінансову допомогу. Ми сподівалися на транш Міжнардного валютного фонду ще до кінця цього року, однак міністр фінансів Олександр Шлапак розраховує на одержання Україною траншу кредиту Міжнародного валютного фонду вже лише в 2015 році. І це лише при тому, що нам удасться переконати міжнародних фінансистів, що ми готові багато чим пожертвувати заради цієї подачки.

При цьому всьому, за повідомленням Держказначейства, держборг України зріс до малопідйомних 233 мільярдів гривень. Армію рятують лише волонтери і той військовий податок, який ввів уряд. Зокрема, з зарплат українців зібрали вже 1,4 млрд. цього податку на потреби армії.

Крім того, навряд чи Європа каратиме Росію. Європа нічого не домоглася санкціями проти Росії. Загнаний Путін жорстокий. «Путін за психотипом належить до людей, на яких практично неможливо тиснути. Під тиском він діє на зло і наперекір рівно з силою цього тиску. З Путіним потрібно проводити серйозну і складну психотерапевтичну роботу, щоб примусити його піти на поступки», — вважає політолог Станіслав Белковський. І дійсно, цей кремлівський карлик пригрозив уже Європі, що та замерзне взимку без російського газу і європейці не тільки змусили Україну розрахуватися за російський газ, але й уже відмовляються від розширення санкцій проти Росії.

Зокрема, за розширення санкцій щодо Росії виступають лише 6 держав ЄС: Великобританія, Швеція, Польща, Литва, Латвія та Естонія. Про це повідомляє Gazeta Wyborcza з посиланням на одного з європейських дипломатів.

Ну і зовсім неприємні речі. Як виявилося, колишні найвищі представники української влади не мають обмежень щодо видачі Шенгенських та інших європейських віз, а крім того, чиновники часів Віктора Януковича мають серйозні шанси вивести свої європейські активи з-під санкцій ЄС через суди. Зокрема, статус підозрюваних так і не отримали Віктор Янукович — молодший син екс-президента, Артем Пшонка — син екс-генпрокуророра, Сергій Клюєв — брат колишнього секретаря РНБО Андрія Клюєва, Олексій Азаров — син екс-прем’єра, екс-міністр освіти і науки Дмитро Табачник, екс-міністр юстиції Олена Лукаш, а також колишні радники президента Ігор Калінін та Андрій Портнов.

Цей факт у вівторок підтвердили в Генпрокуратурі.

Активи 18 колишніх чиновників колишньої влади були заморожені Євросоюзом «авансом» — Україна повинна надати ЄС докази злочинів, скоєних цими людьми, але до цих пір це не зробила. Тобто, коли ми після Революції гідності сподівалися, що повернемо в бюджет багатомільярдні активи злочинців від колишньої влади, то тепер уже на це сподівань мало.

Це такий собі глум із боку тих, хто тероризував країну. Глум над народом. Але народ уже почав питати нову владу, чому вона така інертна. Невже все забулося? Влада наразі ділить портфелі. Це для неї важливо. А народ нехай сидить і не рипається…