У Києві знайдено табір біженців зі Сходу України. Ці бараки розташовані біля станції метро «Видубичі» на території закинутого заводу, де переселенці мешкають у нелюдських умовах. А в кількох кілометрах від цього місця існує паралельна реальність — так званий «Будинок відпочинку Конча-Заспа», пише УП.


Це не санаторій — це обнесена чотириметровим парканом багатокілометрова територія спеціального призначення, тут на державній землі стоять маєтки колишніх посадовців, дії або бездіяльність яких зробили біженцями цих людей, котрі зараз живуть у бараках.

Окрім «Кончі-Заспи» є ще другий острівець соціальної сегрегації — «Комплекс відпочинку Пуща-Водиця», де також стоять кілька десятків дач посадових осіб. Ці два об’єкти — «Конча-Заспа» та «Пуща-Водиця» — перебувають у підпорядкуванні Адміністрації Президента через Державне управління справами — ту саму легендарну ДУСю, яка є багаторічної годівницею для кожного наступного президента. І ці об’єкти утримуються з бюджету — в тому числі грошима тих самих біженців зі Сходу. Щороку обслуговувати ці два відокремлені селища політичної еліти коштує казначейству близько 45 мільйонів гривень.

У переліку осіб, які користуються дачами в «Кончі-Заспі», ви знайдете найодіозніших представників старого режиму — екс-прем’єра Азарова, екс-міністра охорони здоров’я Богатирьову, екс-міністра освіти Табачника, лідера комуністів Симоненка, екс-спікера парламенту Рибака.

А з іншого боку київських передмість у «Пущі-Водиці» досі користуються благами екс-генпрокурор Пшонка, екс-перший заступник Кузьмін, екс-завгосп Януковича Кравець.
Це дискредитовані діячі, частина з яких втекла за кордон, переховуючись від правосуддя. Але на цій території досі стоять їхні дачі, часом закриті, спокій на яких береже Управління державної охорони — спецпідрозділ, який відповідає за безпеку найвищих посадовців держави.

Хоча після Майдану минуло вже півроку, допуск усередину «Кончі-Заспи» досі закритий. Прохід тільки за спецперепустками.

Серед мешканців державної «Кончі-Заспи» можна знайти людей, які вже давно не обіймають посад, але проводжують користуватися привілеями. Так, у наданому Адміністрацією Президента списку згадуються колишній глава Конституційного суду Головін, за часів керівництва якого Януковича було наділено   повноваженнями Кучми.

Користується приміщенням колишня голова Вищої ради юстиції Ізовітова, колишній заступник міністра внутрішніх справ Клюєв, який був головним свідком проти Луценка.

У списку фігурують екс-спікери парламенту Литвин, Ткаченко і Мороз. Причому якщо останній мешкає в убогому одноповерховому будинку, то Литвин має у своєму розпорядженні коштом платників податків два повноцінні кількаповерхові маєтки, один із яких навіть має назву «бібліотека».

У списку осіб, яким виділено державні дачі, також значиться керівник апарату Верховної Ради Зайчук, відомий своїм категоричним небажанням оприлюднювати декларації депутатів, а також екс-генпрокурор Потебенько, який гальмував розслідування справи Гонгадзе, виводячи з-під удару Леоніда Кучму. Сам другий президент також має на цій території в пожиттєвому користуванні державну дачу з басейном.

На кожному зі згаданих людей немає де клейма ставити, вони давно не обіймають посад, але продовжують паразитувати на пільгах.

Цікаво, що дачу в «Кончі-Заспі» має і закарпатський депутат-балогівець Василь Петьовка, але на його дачі, як пише «УП», мешкає сам Віктор Балога. Не зрозуміло лише, як звичайний нардеп зміг отримати елітну державну дачу і в якому ранзі цією дачею користується Балога.

До речі, єдиним представником нової влади, що мешкає в «Кончі-Заспі», є ще один балогівець — міністр оборони Валерій Гелетей, який оселився там за часів, коли секретаріатом президента керував Віктор Балога, а сам Гелетей очолював Управління державної охорони.

На фото його дача від фінської компанії «Хонка», яка прославилася на всю Україну тим, що постачала деревину для Межигірського палацу Януковича.

Як і решта чиновників високого рангу, Гелетей побудував нову дачу на місці старої. Це означає, що йому було надано право безкоштовного проживання на своєму ж об’єкті, поки сума робіт з покращення не перекриє розмір оренди.

Ще одна нотка цинізму в тому, що державними дачами на державній території, яка утримується за державні кошти, користуються чиновники, які часто мають також приватні маєтки. Наприклад, згідно з оприлюдненими деклараціями тих же Литвина та Гелетея, в їхній власності є також інші будинки.

Що робити з державними дачами зараз — зрозуміти складно. За великим рахунком ці дачі мають бути продані, але ринок нерухомості в Україні лежить на дні. І в багатьох випадках ці будинки будуть не цікаві нікому, окрім тих самих чиновників, які їх збудували. Коли в Україні нарешті зникнуть такі осередки радянської номенклатури, як державні дачі, на утримання яких щороку з’їдається 45 мільйонів гривень, незрозуміло.