1. Новини
  2. ПОЛІТИКА

Сам на сам

18.07.2014 15:30 ПОЛІТИКА

Порошенко, коли вступав на посаду президента, в інавгураційній промові твердо сказав: антитерористична операція закінчиться протягом тижня. Тижні йдуть один за одним, а війна все не закінчуватися.


Влада пафосно розповіла, як звільняла від бойовиків напівзруйнований Слов’янськ, але дивним було це звільнення, бо бойовики спокійно залишили районний центр і величезними колонами подалися до мільйонного Донецька. І дісталися туди майже без бою. Потім балогівський оборонний міністр Гелетей виправдовувався, що ворога випустили, бо бойовики везли з собою заручників. Тим не менше, велике індустріальне місто зараз у руках бойовиків.

Більше того, після звільнення Слов’янська нашим силовикам і нема чим похвалитися. Бойовики вільно знищують наших хлопців і армія безсила. А тут ще Росія навіть перестала приховувати свою агресію і вже відкрито воює проти України. І справа навіть не в колонах російської військової техніки, яка безперервно рухається на територію України. Росія вже зі своєї території обстрілює позиції українських військових із «Градів», збиває з території Ростовської області наші літаки і навіть веде неприховану повітряну війну, коли військові літаки збивають наші літаки на нашій же території.

Вже не варто говорити, що Україна бореться з ополченцями, які намагаються відколоти від України частину території. Це пряме військове протистояння двох держав. А наша влада все тягне і тягне з оголошенням воєнного стану, бо це може перекреслити можливість проведення виборів.

Щодня на фронті гинуть українські військові. Лік смертей уже йде сотнями. Горе прийшло і в закарпатські домівки. Наші поразки лягають тягарем невимовної люті. Люди запитують: чому не завдаєте ударів по терористах, чому не бомбите літаками, не атакуєте танками і таке інше? Наші мовчать. Не зізнаються в тому, що стріляти і бомбити просто нема чим. Ми мали колись одну з найсильніших армій світу. Ми були одними з найбільших експортерів зброї. Де все це зараз? Все розкрадено і знищено. В голову не вкладається новина, що понад 700 одиниць техніки на Житомирському танковому заводі не можуть зрушити з місця, бо хтось розкрав запчастини вже з виробленої й готової до бойових дій техніки. Хто понесе за це кару?

Ми сподівалися на допомогу Заходу і ми образилися на німецького канцлера Ангелу Меркель, яка браталася з фашистом Путіним на футбольному Мундіалі у Бразилії. Ми образилися на французів, які готові постачати росіянам надсучасні військові кораблі. Ми образилися на італійців, які також не мають наміру псувати стосунки з Росією через нас, бо італійці, як і більшість Європи, залежать від російських енергоносіїв. Європа дійсно занадто прагматична. Вона нібито і проповідує демократичні цінності й виступає проти сепаратизму, однак коли мова йде про власну економічну прагматику, демократія відступає на задній план. Європа дала нам це зрозуміти. Новообраний голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер сказав прямим текстом, що Євросоюз не має наміру поповнюватися новими членами.

Ми залишаємося сам на сам із ворогом. І ворог цей набагато сильніший за нас у плані озброєння. Це скажений ворог, який прагне крові. Російські політики вищого ешелону закликають Путіна завдавати точкових ударів по Україні. Росіяни нас знищують, але за останні місяці миролюбна і прихильна Україна нарешті прозріла. В нас визрів дух патріотизму до тієї стадії, коли тисячі українців готові жертвувати життям заради рідної країни. Залишилося лише, щоб і влада нарешті була більш рішучою. Бо якось дивно, що головні спонсори бойовиків і досі сидять у парламенті й вільно почуваються в Україні. Якось дивно, що на дачі народного депутата від Комуністичної партії України Спиридона Кілінкарова у селі Стуколова Балка під Луганськом бійці батальйону «Айдар» виявили арсенал зброї та боєприпасів. А Кілінкаров далі протирає штани в Києві й нічого не боїться.

А ще окремо хочеться сказати про мажорів. У той час, коли тисячі простих українських хлопців віддають своє життя за Україну, деякі синочки чиновників жирують і веселяться на курортах. У мережу навіть потрапив список молодих хлопців призовного віку, які ведуть розкішне життя і навіть не думають іти на фронт. У цьому списку сини Порошенка, Луценка, Турчинова, Ющенка. Є серед них і Андрій Балога. Син Віктора Балоги. Цього хлопця вже свого часу закарпатські матері, чиї сини служать на Східному фронті, запитали, чому він не робить нічого для повернення закарпатців із фронту і чому сам не йде воювати. У відповідь — мовчок.

Коментарі :


31.07.2014 14:12 )))

)))

 

 

 

Погода
Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

ПОЛІТИКА

Оголошення

Архів новин

Травень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2025
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
2028
2029
2030
2031
2032
2033
2034
2035
2036
2037
2038
2039
2040
2041
2042
2043
2044
2045
2046
2047
2048
2049
2050
НдлПндВтрСрдЧтвПтнСбт
27
28
29
30
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
00:00
01:00
02:00
03:00
04:00
05:00
06:00
07:00
08:00
09:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
19:00
20:00
21:00
22:00
23:00

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат