Варто нагадати, що влада Януковича переконувала українців у тому, що ми повинні йти назустріч Європі й підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Це вже потім Янукович раптово передумав, чим, власне, і спричинив Майдан і свій нинішній політичний екзиль. А тоді ми вірили, що йдемо точно до Європи, бо Верховна Рада з подачі Януковича прийняла майже всі необхідні зміни до законів, які б відповідали вимогам для підписання Угоди про асоціацію. Майже всі, бо не прийнятим залишився лише один закон — Закон про прокуратуру…


Влада аж ніяк не хотіла залишатися без карального органу. І сама прокуратура ну ніяк не хотіла бути позбавлена слідчих функцій. Фактично ця структура була каральною, а покарати не можна було хіба що самих прокурорів… Власне, чому була? У нинішньому статусі вона такою і залишилася. Навіть дивно, що президент Порошенко підписуватиме Угоду про асоціацію з Євросоюзом без прийняття змін до Закону про прокуратуру.

До речі, нещодавно президент призначив нового генпрокурора. Ним став міліціонер Віталій Ярема. Багато хто відразу кинувся співати йому дифірамби, мовляв, від нього можна чекати якісних змін у цій каральній структурі. Дехто переконував, що великим позитивом Яреми стало те, що він вирішив значно скоротити штат прокуратури. Зокрема, кількість заступників генпрокурора скоротилася до семи замість дев’яти.

Крім того, приведено до єдиного формату, залежно від катего¬рійності прокуратур, штатну чисельність заступників прокурорів обласного рівня. «Загальну штатну чисельність прокуратури скорочено більш ніж на 1,5 тисячі посад, що призведе до значного заощадження бюджетних коштів», — констатували в ГПУ.

Ярема як колишній міліціонер не був у системі прокуратури, тому не має там корупційних зв’язків, але чи не встановить він там свою нову систему? І чому все-таки Ярема не прагне змін до Закону про прокуратуру.

Учасниця руху «Стоп цензурі» Наталя Соколенко пише: «Новопризначений Генеральний прокурор України Віталій Ярема, схоже, хоче стати могильником справжньої реформи прокуратури». Річ у тім, що 19 червня у порядку денному парламенту (разом із роз¬глядом кандидатури нового ген¬прокурора) стояв на голосування багатостраждальний Законопроект № 3541 «Про прокуратуру». Законопроект уже схвалено у першому читанні, гаряче підтримано нашими партнерами, в тому числі буквально послом ЄС Томбінські.

Але за день за голосування на засідання комітету ВР прийшов Ярема і сказав депутатам, що йому… «потрібен час, щоб ознайомитися з документом». «Це конкретне знущання! Прекрасно Ярема ознайомлений з цим законопроектом, бо його «Батьківщина» цей законопроект підтримувала і восени за часів Януковича вимагала ухвалити в цілому. А то! Такий класний закон. Наведу лише три тези з нього:

1. Кількість прокурорів скорочується з 18 тисяч до 5-ти.

2. Прокуратура перестає «бомбити» бізнес, із прокуратури знімається функція ЗАГАЛЬНОГО НАГЛЯДУ, завдяки чому прокурори і їздили по підприємствах виїмки документів робити і шантажувати бізнесменів.

3. Прокурорів на місцях і в столиці призначатимуть не прокурорські керівники, а КОЛЕГІАЛЬНІ ОРГАНИ, до яких входитимуть разом із прокурорами представники громадських (правозахисних) організацій», — пише Соколенко.

Напевно, це уявив і Ярема, тому заговорив про те, що йому треба час для ознайомлення з добре відомим документом. Як результат: Законопроект № 3541 «Про прокуратуру» зник із порядку денного.

Ну і ще один момент — нові призначення. Колишнього прокурора Києва Миколу Герасимюка призначено першим заступником Генерального прокурора України.

Зокрема, як зазначається на сайті ГПУ, Герасимюк — перший заступник генпрокурора начальник Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими правоохоронними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією. Тобто тепер правами і свободами громадян, а також додержанням законів спецпідрозділами керуватиме людина, чиє звільнення з посади прокурора Києва вимагали активісти Майдану, бо, на думку активістів, саме Герасимюк працював у органах прокуратури за часів президента Януковича і фальсифікував кри¬мінальні справи проти учасників акцій протесту. Таким чином, на Майдан з його ідеєю очищення влади просто наплювали.

До речі, не все гладко і з прокурором Закарпаття Сидорчуком. Ряд Інтернет-видань цього тижня надрукували такий собі «лист щастя» щодо Сидорчука, в якому є переконання, що закарпатського прокурора варто піддати негайній люстрації. «Ця людина не має аж ніякого права займати цей високий пост навіть не через те, що при режимі Януковича Сидорчук займав посади заступника прокурора Київської області та першого заступника начальника управління по боротьбі з корупцією Генеральної прокуратури України, а, у першу чергу, через вчинки, які характеризують його як «принципового», «чесного» та «професійного» чиновника», — йдеться в листі. Автор розповідає про те, що Сидорчук добре нажився на прикордонних оборудках, коли працював прокурором Жовквівського району Львівської області, де, власне, розміщений прикордонний пункт пропуску Рава-Руська. Мова йде про «зароблені» мільйони в доларах.

Пригадав автор «листа щастя» і про діяльність Сидорчука на посаді заступника прокурора Київської області, а саме про справу так званих «васильківських терористів», яких 2 роки безпідставно утримували під вартою на замовлення тодішнього президента Віктора Януковича. Тоді ця прокуратура дала невинним людям 6 років позбавлення волі. Виправдані й звільнені з-під варти вони були тільки у лютому 2014 року після Майдану. «Цим діям прокурора ні тоді, ні тепер ніхто ніякої оцінки не дав. Хоча варто було б», — йдеться в листі.

До речі, саме в Київській обласній прокуратурі з Сидорчуком працював Киричук, який тепер є природоохоронним прокурором у Закарпатті. Доволі хлібне місце. Особливо, якщо зважити на те, що у нас лісиста місцевість. І ця лісистість стає дедалі меншою, бо лісова мафія чемно носить конверти кому треба і скільки треба. Одним словом, реформ у прокуратурі не видно. А ми хочемо, щоб країна жила по-новому.