А нардепи здебільшого байдикують.

Підсумки роботи за півроку, проаналізовані українськими та закордонними спостерігачами, в цілому представляють   картину бездіяльності, яка при цьому вже не дивує аналітиків, політологів і звичайних громадян, які й голосували колись за цих обранців.

Видання Forbes відзначає, що всього за п’ять місяців депутати повинні були провести 65 пленарних засідань, але через блокування опозицією трибуни провели тільки 46. Журналісти з’ясували, що один день роботи парламенту обійшовся бюджету в 2,3 млн. гривень. Під час другої сесії депутати встигли побитися два рази.

Крім того, депутати прийняли або підтвердили 82 законопроекти, при цьому тричі були провалені голосування з виборів у Києві. За підсумками другої сесії четверо депутатів були позбавлені мандата парламентарія (Павло Балога, Олександр Домбровський, Андрій Веревський та Сергій Власенко).

Загалом депутатських законопроектів ВР розглянула 236, а ухвалила лише… 31.

Forbes підрахувало, що рекордсменом за кількістю зареєстрованих законопроектів стала фракція Партії регіонів (1480 документів). Найактивнішим виявився Давид Жванія, який вніс 181 документ. У той же час, якщо рахувати кількість законопроектів на одного члена фракції, лідери будуть інші: «Батьківщина» — 15, «Свобода» — 10, УДАР — 8, ПР і комуністи — по 7.

Серед тих, хто за минулу сесію не подав жодного документа, молодший син президента Віктор Янукович, відомий опозиціонер Анатолій Гриценко, два учасники списку найбагатших Forbes — Костянтин Жеваго (№ 8) і Юрій Іванющенко (№ 68) та інші.

ЗМІШАНА ВИБОРЧА СИСТЕМА ПОВНІСТЮ НЕ ВИПРАВДОВУЄ СЕБЕ

Активність депутатів, у тому числі закарпатських, за півроку проаналізувала Громадянська мережа ОПОРА. Презентували підсумки роботи Святослав Бабіля, голова Закарпатської обласної організації Громадянської мережі ОПОРА, та Юрій Лісовський, координатор мережі спостерігачів, Громадянська мережа ОПОРА. На захід запросили всіх нардепів від Закарпаття, однак ніхто з них не долучився до обговорення власної роботи чи роботи своїх колег.

Дослідження підтверджують те, що змішана виборча система не виправдовує себе в Україні. З усіх скликань Верховної Ради лише скликання 2006 року мало план роботи. Відтак, за 6 місяців роботи законодавчого органу депутати розробили близько 2000 законопроектів, з яких майже 300 стали законами і, найцікавіше, що 280 із них — формальні. Найбільшим законотворцем за півріччя був Віктор Янукович, 12 проектів якого стали цінними документами.

Топ-темою в законотворчості стало питання економіки і грошей — 492 такі законодавчі ініціативи було зареєстровано за перше півріччя роботи ВР.

Щодо роботи комітетів, тут теж свої парадокси. При тому, що працювати в одному комітеті може не більше 30-ти нардепів, у комітеті бюджету депутатів аж 37. Натомість у комітеті зі справ пенсіонерів, ветеранів та інвалідів усього… 7.  

ОПОРА опитала 40 експертів за 10 днів про те, як працює парламент і чого не вистачає цій діяльності. Окремі акції блокування парламенту виправдовують 65 % опитаних експертів. Виїзне пленарне засідання негативно оцінили 70 %.

ЗАКАРПАТСЬКІ НАРДЕПИ НЕАКТИВНІ Й ОБІЦЯНКИ НЕ ВИКОНАЛИ

Найсумлінніше із закарпатсь¬ких нардепів сесії ВР відвіду¬ва¬ли Василь Ковач та Іван Бушко. Щодо законопроектів і постанов, то Василь Ковач розробив три законопроекти, один із яких став чинним — Постанова «Про відзначення 1120-річчя заснування міста Ужгород». Щоправда, за півроку роботи він не подав жодного депутатського запиту.

Віктор Балога подав 15 законодавчих ініціатив, із яких 3 законопроекти та 12 змін до законів. Чинним актом став лише законопроект, написаний у спів¬авторстві з   депутатами усіх фракцій, «Про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС».

Михайло Ланьо за півроку своєї роботи у парламенті не став автором або співавтором жодного нормативно-правового документа, а також, як і Василь Ковач, не подав жодного депутатського запиту.

Павло Балога долучився до розробки 3 законопроектів, жоден чинним актом не став. За цей час він не ініціював навіть законопроектів, які безпосередньо спрямовані на реалізацію його конкретних зобов’язань перед виборцями округу. Запитів теж не подавав.

Василь Петьовка написав 3 законопроекти у співавторстві, але вони чинними не стали.   Подав шість запитів до Верховної Ради.

Іван Бушко теж співавтор 3 законопроектів, із яких жоден не став чинним актом, запитів теж не було.

На круглому столі єдиною представницею від запрошених була помічниця Василя Ковача Алла Кохан. За її словами, народний обранець не пропустив жодного засідання ВР. І незважаючи на те, що за 6 місяців не зареєстрував депутатських запитів, підготував майже 3 десятки депутатських звернень.

Однак експерти вважають, що не варто порівнювати депутатів, які пропрацювали півроку, з тими, хто по суті вже свій у ВР. Кожній людині потрібен час, аби розібратися у специфіці роботи, треба мати досвід, переконаний аналітик Володимир Татарський. Про це він розповів виданню «Нове Закарпаття»: «Моя думка така, що звітувати депутати повинні перед округом та своїми виборцями. Їхня місія у Раді, окрім законотворчої,   лобіювати інтереси виборців і залучати кошти у свої округи. Нехай кожен прийде наприкінці року і покаже, скільки він зумів залучити коштів, щоб відремонтувати дитячі садки, школи тощо. Тоді й буде видно, хто і як працював». Крім того, він вважає, що не варто вести лише статистику поданих законопроектів. Деякі з них можуть бути занадто обмеженими та індивідуальними, а деякі загальнонародними. Наприклад, Віктор Балога став автором законопроекту по виборах у тому ж таки 71-му окрузі в Хусті, переслідуючи виключно інтереси родини, і цей законопроект не має жодного відношення до законопроектів, які є важливими для всього народу.

Як пише «Нове Закарпаття», з думкою аналітика погоджується і політолог Михайло Шелемба: «Новий склад парламенту ще перебуває у процесі формування різних груп впливу і не займається повноцінною законотворчою діяльністю. Тому казати щось про нових депутатів і тих, що вже були у парламенті, — важко. Картина яскравіше вималюється трохи пізніше. Зазвичай нові депутати мають більше ентузіазму, але менше досвіду, тому і часу для адаптації та налагодження законотворчої діяльності вони потребують більше. Але так чи інакше, нові обличчя у Верховній Раді тільки покращують її роботу».

Загалом півроку роботи засвідчують активність народних обранців, якщо її можна назвати «активною». Громадськості важливо знати, кого вона вибрала в очільники і чим ці очільники займаються. Найважливіше, щоб від конкретних досліджень були й реальні результати. Адже балачок і бійок у Верховній Раді вистачає, а розумних голів, на жаль, обмаль, тож про яку дієвість їхніх законів тоді можна говорити. Ну і ще, кожен депутат повинен усвідомлювати, що його комфортне проживання лягає тягарем на платників податків, тобто народ, тому відповідальність має бути максимальною.

Наталія Каралкіна