Від України всі відвертаються. Поїздка нашого президента у швейцарський Давос довела, що з ним не має наміру контактувати ніхто з лідерів світу.

Саме під час перебування Януковича на форумі в Давосі Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій вперше прозвучали прямі загрози міжнародної ізоляції, якщо офіційний Київ не забезпечить опозиціонерам — засудженій екс-прем’єру Юлії Тимошенко і колишньому главі МВС Юрієві Луценку, який перебуває під слідством — участь у чесних і демократичних виборах.

У підсумку вся поїздка Януковича була зіпсована. На форумі Янукович провів дві малозначні зустрічі з президентами Польщі та Азербайджану, взяв участь у трьох круглих столах із енергетичної тематики і виступив на Українському ланчі, традиційно організованому в Давосі Віктором Пінчуком. Але й тут він стикнувся з неприємними запитаннями та негативним ставленням до українських проблем із боку присутніх.

До речі, посол Євросоюзу в Ук¬раїні Жозе Тейшейра підтвердив інформацію про те, що європейські керівники відмовляються зустрічатися з Януковичем.

«За останні роки була достатня кількість зустрічей Януковича з керівниками ЄС і країн-членів ЄС на вищому рівні. Але саме у 2011 році ми побачили, що всі заклики й прохання до президента Януковича не продовжувати рух сьогоднішнім шляхом, не використовувати правосуддя в політичних цілях для усунення політичних конкурентів не були почуті. Тому, коли ти доходиш висновку, що діалог не приносить плодів і ознак поліпшення ситуації в Україні не спостерігається, який у ньому залишається сенс?» — сказав він.

Тим часом Янукович не був налаштований засмучуватися через резолюцію ПАРЄ. Виступаючи на ланчі, президент практично дослівно повторив те, що неодноразово вже озвучував у своїх публічних виступах: щоб випустити Тимошенко на свободу, треба вдосконалювати законодавство, зокрема статті 364 та 365 Кримінального кодексу, щоб вони відповідали європейським нормам.

Щоправда, коли це станеться, президент знову уточнити не зміг. «Процес тривалий, треба провести роботу. Але ми йдемо цим шляхом настільки, наскільки нам дозволяє політична та економічна ситуація. Тому що, крім політичної волі, тут ще багато складових», — сказав Янукович.

А вже цієї середи Верховна Рада вкотре відмовилася декриміналізувати статтю Кримінального кодексу, за якою засуджено Юлію Тимошенко. Так, депутати не проголосували за опозиційні зміни до Кримінального кодексу «щодо гармонізації національного кримінального законодавства з Конвенцією ООН проти корупції». «За» проголосували лише 159 депутатів. Законопроектом, зокрема, передбачалося внесення змін до статті 365 Кримінального кодексу України, за якою Тимошенко засуджено до 7 років ув’язнення.

Чи можуть депутати-«регіо¬нали» не слухатися свого патрона? Навряд. Тоді виходить, що сам Янукович поки вважає, що Тимошенко ще мало посиділа за гратами і погрози Європи йому не страшні. Він розуміє, що якщо випустити Тимошенко зараз, то вона підніме потужну протестну хвилю, виграє парламентські вибори, а згодом добереться й до президентського крісла. Тому й ігноруються погрози Європи.

Однак уже не тільки Європа переконує нашу владу, що опозиціонери не мають сидіти в тюрмах. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер просить уряд Сполучених Штатів обмежити контакти з керівництвом України на вищому рівні та скласти списки українських чиновників, яким слід заборонити в’їзд до США і країн ЄС. «Можливо, настав час для посадовців США та ЄС провести консультації щодо запровадження списків українських громадян, яким буде відмовлено у візах до Сполучених Штатів та держав-членів ЄС», — заявив Пайфер.

Зважаючи на те, що більшість осіб із оточення Януковича мають щільний бізнес з Європою та США, а також володіють там нерухомістю, заборона в’їзду стала би для них ударом. Та й цей удар вони переживуть, бо влада дорожча. «Якщо перед деякими нашими керманичами ставити жорсткий вибір: або втрата влади, або невиїзний статус на Захід, то зрозуміло, що вони можуть пожертвувати виїзним статусом заради збереження влади», — переконаний політолог Олександр Сушко.

А політолог Олександр Палій логічно зауважив: «Зараз США і Європа з нашою владою говорять дуже прямо і не надто дипломатично. І думаю, в нинішньої влади не буде можливості зробити вигляд, що вони не почули. Для влади самої корисна демократія. Бо в умовах демократії не відбувається того, що трапилося нещодавно в Лівії чи колись із багатіями в Російській імперії. У нас є дві можливості: або влада пристосується до країни, або цієї влади в історичній перспективі — близькій чи трішечки віддаленій — не буде».

Відторгнення Заходом змушує нашу владу шукати порозуміння на Сході. Але там взамін на лояльність може й не так вимагають звільнення з тюрем опозиціонерів, бо і самі диктатори, але прагнуть повного контролю над економікою та ресурсами. А відповідно і контролю над владою.