Парламентські вибори відбудуться цього року і половину крісел у Раді займуть люди за партійними списками, а за іншу половину будуть боротися персонально. Парадоксальна ситуація: через відсутність нормальної опозиції в Закарпатті влада спокійно ділить між собою шкуру не вбитого ведмедя.

Наразі закарпатська влада це «регіонали» та балогівці з «ЄЦу». І якщо ще зовсім недавно вони переконували громаду, що гарно між собою дружать і навіть готові закарпатські виборчі мажоритарні округи поділити між собою порівну, то зараз раптово все перегралося.

«Три кандидати від «Єдиного центру», три від Партії регіонів — це наша позиція, ми її не будемо міняти й так підемо на вибори»,— заявив ще наприкінці минулого року на телебаченні губернатор Ледида. Однак надзвичайний міністр Балога з таким розкладом не погоджується. «Апріорі неможливо, щоб мова йшла про домовленість щодо математичного розподілу округів і спільної підтримки двох політичних сил. Ми ж не знаємо, яка буде ситуація в жовтні», — цитує його слова «Комерсант».

І ось відбулася обласна конференція Партії регіонів, на якій вирішено, що «регіонали» будуть боротися у всіх шести округах. Тепер, відповідно, балогівцям також доведеться ставити і своїх шість кандидатів. Відразу почалися заяви, що колишні партнери стали конкурентами. Один із лідерів «регіоналів» у Закарпатті, заступник губернатора Іван Бушко конкуренцію спростував, але зробив це з сарказмом, що лише має розізлити балогівців. «Ніякого конфлікту між Партією регіонів та «Єдиним центром» нема і бути не може. Не може регіональна партія, що базується в одній області й має підтримку 0,7 % виборців, диктувати свої умови партії, що при владі. Це абсурд, — зазначає Іван Бушко. — Не бачу причин для істерики в тому, що найсильніша на сьогодні партія — Партія регіонів — має у своїй команді достатньо сильних претендентів для участі у виборах до Верховної Ради».

Швидше за все, Ледида отримав вказівку з Києва від партійних босів, що ділитися з Балогою не варто. Можливо, у владі вже зрозуміли, що якщо Балога колись здав Медведчука, а потім і Ющенка, то чи заслуговує він на стовідсоткову довіру. А штики, які пройдуть до парламенту, мають бути вірними. Зрозуміло ж, що сформувати більшість у наступній Верховній Раді буде вкрай важко, а балогівці, не задумуючись, метнуться туди, де більше гарантій імунітету та зручніше красти. Вони натягнуть шалик того кольору, який буде на той момент «у моді».

Крім того, Балога явно занервував і вже очевидно, що питання його працевлаштування у цій владі зависло в повітрі. Він сам спровокував проблему об'єднання міліцейського міністерства з Міністерством із надзвичайних ситуацій і мав наполеонівські плани очолити об'єднане міністерство. Однак міністерства якщо і об'єднають, то навряд чи Балозі запропонують крісло. Зрештою, навіть після того, як президент заборонив представникам виконавчої влади балотуватися на наступних виборах у парламент, Балога вирішив цю заборону проігнорувати. «Особисто я від президента ніколи нічого не чув про те, чи маю я право балотуватися або не маю. Я вважаю, що це моя особиста позиція. Ніколи президент або хто-небудь із влади не говорив мені: «Не думай висуватися», — сказав Балога. Цією заявою, він просто проігнорував Януковича. Швидше за все, Балога тепер намагатиметься будь-якою ціною пролізти в парламент, щоб отримати недоторканність.

ЧИ ВИСТАЧИТЬ СИЛИ ВОЛІ У ГУБЕРНАТОРА?

Тим не менше, завдання губернатора Ледиди ускладнилося. У випадку домовленості йому легко було би провести трьох «регіоналів» до парламенту за відсутності конкурентів і контролюючи адмінресурс. Але тепер усе помінялося. По-перше, влада в області ділилася «подружньому» між «регіоналами» та балогівцями, тому останні мають доволі сильні владні повноваження, особливо в районах. По-друге, доведеться потрусити кишені й навряд чи грошові ресурси «регіоналів» настільки ж потужні, як у балогівців, бо навіть головний Балога попри те, що декларує 90 тисяч гривень річного прибутку, сидить при такій годівниці у столиці, що Ледиді з його хлопцями і не снилося.

Центральна влада повелася доволі мудро, коли заборонила губернаторам балотуватися на наступних виборах. Губернатори для того, щоб зберегти за собою крісло і після виборів у парламент, повинні будуть відпрацювати ці вибори на повну котушку. Завдання Ледиди наразі провести тотальний моніторинг закарпатської влади. Він змушений визначити своїх та чужих і провести максимальну чистку, щоб залишити тільки лояльних. Із виконавчою владою в районах це буде зробити неважко. Що стосується чиновників обласного рангу, то тут натиск повинен бути більш рішучий. Багато що
спини

залежатиме від силовиків. Якщо ж Ледида від когось отримав вказівку йти «регіоналам» по всіх округах, значить той хтось повинен був гарантувати підтримку згори. Чистка повинна відбуватися вже зараз, бо ближче до виборів будь-які потуги з очищення рядів уже будуть вважатися політичними репресіями. Ледида чудово розуміє, що «шманати» багатьох чиновників є за що, приводів до кримінальних справ купа, потрібно лише дати відмашку.

Наступний крок — формування виборчих комісій. У комісіях повинні бути свої кровні (бажано, перевірені в боях) штики. Далі контроль над інформаційним простором. Зараз вибори, звичайно, значною мірою вирішуються конвертами. Але якщо за конвертами Ледида трохи програє Балозі, то контроль над інформаційним простором може бути його перевагою. Ну і найголовніше — формування команд і координація їхньої роботи. Якщо кандидати від «регіоналів» будуть зациклені лише кожен по своєму округу, формуватимуть свої власні команди і не матимуть єдиного координаційного центру, то вибори можна програти по всіх округах.

ШАНСИ ДЛЯ ІНШИХ

При таких розкладах, коли дві політичні сили замість того, щоб розділити округи, вирішили по кожному з них висувати своїх кандидатів, є хороші шанси для незалежних. Закарпатців дедалі важче переконувати, що нинішня влада для них добро і благо. Часто під глянцем не пряник, а лайно. Балозі в конверти доведеться класти все більше і більше, бо зі своїми конвертами прийдуть і хлопці Ледиди. А бюлетень для голосування один. І саме в цьому випадку часто перемагають треті, які докладатимуть для перемоги значно менше зусиль і ресурсів. Це будуть кандидати, які не належать ні до провладних, ні до опозиційних (хоча опозиційні у нас — це ті ж таки провладні) сил, але з харизмою і впізнавані.

Зокрема екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк уже заявив, що збирається на вибори до Верховної Ради від Ужгородського мажоритарного округу як само-висуванець. Своє рішення він озвучив так: «На вибори піду, тому що не бачу того, хто би міг не тільки бачити і розуміти, а й мати дух це голосно озвучити».

Заяву Сергія Ратушняка сайту «Карпатньюс» уже прокоментували політологи. Зокрема Федір Шандор, керівник Карпатського центру полінгових досліджень, сказав: «Якби вибори проходили наступної неділі, Сергій Ратушняк, на мою думку, став би депутатом від Ужгородського мажоритарного округу, бо на сьогодні серед усіх його конкурентів він найрейтинговіший». У свою чергу Віктор Пащенко, директор Закарпатського інституту політичних досліджень, також вказує на реальні шанси Сергія Ратушняка: «Самовисунення Ратушняка абсолютно закономірне, йому зараз нема чого втрачати, він поза політикою, є по суті приватною особою. Думаю, він буде реальним претендентом на місце в парламенті».

Михайло Шелемба, аспірант кафедри політології УжНУ: «Думаю, Сергій Ратушняк своїм самовисуненням створить проблеми і Партії регіонів, і «Єдиному центру», які ставляться до нього з острахом, бо, постійно будучи в опозиції до всіх, він створив собі високий рейтинг і набув певного досвіду на президентських виборах. Ті його опоненти, які на сьогодні вже відомі, мають безперечний вплив у Ужгороді, але, повторюся, в Сергія Ратушняка шанси цілком реальні».

ДЛЯ ЧОГО МЕР УЖГОРОДА СТАВ «РЕГІОНАЛОМ»

Ну і нарешті ще одна знакова подія тижня. На тій таки конференції Закарпатської облорганізації Партії регіонів мер Ужгорода Погорєлов став членом Партії регіонів. У регіональній Партії регіонів чудово розуміють, що це явно не на користь іміджу партії, бо такого безпорадного мера Ужгород не пригадує. Погорєлова неодноразово критикував і сам Ледида. Заява Погорєлова проштовхувалася через Київ із великим боєм. Сам мер заявив, що вже давно хотів бути «регіоналом». За його словами, він був із Партією регіонів у цивільному шлюбі, а зараз узаконив стосунки. Погорєлов також сказав, що не бачить нічого дивного в тому, що на виборах його підтримував «ЄЦ», а тепер він «регіонал», бо ці партії йдуть паралельними шляхами.

Насправді ж усе трохи складніше. У балогівців є плани змістити Погорєлова і посадити в його крісло Трикура. Якщо вони це почнуть проштовхувати, то протистояння між «регіоналами» та балогівцями лише посилиться, бо який би не був той Погорєлов, але вже буде зачеплена честь партії.

СВОГО НА СВОГО

Ще однією знаковою подією тижня стала заміна начальника обласного МНС. Замість Щербея, який був партнером Балоги ще з часів СДПУ(о), тепер цю структуру в Закарпатті очолює Зелінський, який є колегою Балоги по нинішньому «ЄЦ». Ось

що з цього приводу пише Леся Антонова в матеріалі «Балога знову всіх кидає» на сайті Clipnews.info.

«У більшості в пам'яті збереглися події далеких передвиборних часів, коли напередодні чергових парламентських перегонів та кінця каденції Ющенка Віктор Балога підступно зрадив свого патрона і політичних соратників та кинувся шукати тепле місце у новосформованій владі. Віктор Балога пообіцяв президентові Януковичу не тільки власні «єцівські» «штики» у парламенті, але й «вливання» всієї «єцівської» братії у Партію регіонів. За ті солодкі й украй потрібні на той час обіцянки гарантові, що звик (як не дивно) дотримуватися політичних домовленостей, навіть довелося віддати Балозі міністерське крісло. Для тих, хто не пам'ятає — йдеться про крісло глави Міністерства з надзвичайних ситуацій. Однак така великодушна щедрість, як виявилося, стала суттєвою кадровою помилкою. Оскільки ніхто не сперечається, що всі анекдоти беруться з життя, вкотре вийшло знову ж таки анекдотично: «Скільки Балогу не годуй, а він все одно до ... рветься».

Зрештою, це, власне, і не Балога винен — знову захибив традиційний закарпатський менталітет: не можеш дотриматися політичних домовленостей, але спокійно можеш кинути вчорашнього благодійника. Тим більше, коли мова йде не про банальні гроші, а про отримання депутатської недоторканності, яка зрештою стане «індульгенцією» за цілу низку моральних і кримінальних дій, котрими рясніє біографія колишнього простого завидівського хлопця та його оточення.

Прикладом завидівського дотримання слова стали події минулого тижня, котрі чітко показали, що Віктор Балога, як кажуть наші брати-слов'яни, «наплевал с высокой колокольни» на чергові попередні домовленості з Партією регіонів і розпочав бойові дії. І оскільки Закарпаття й так вважалося плацдармом його дій, а МНС — підконтрольною структурою, то не дивно, що кадрові розстановки почалися саме в нас і саме в цій організації. Якось невловимо і непомітно для громадськості «регіонала»-керівника обласного управління МНС міністр замінив на людину з близької серцю політичної сили. (Причому кадри в цьому відомстві змінюються настільки часто, що навіть прес-служби на місцях ледь устигають запам'ятати ім'я чергового начальника). Власне, пересічним громадянам абсолютно індиферентне прізвище начальника служби, котра зобов'язана їх рятувати у разі стихійного лиха. Але мова не про обов'язки, а про політичний контекст ситуації: зрештою, існує певний порядок призначення начальників структур, котрі хоч і мають вертикальне підпорядкування — себто підпорядковуються безпосередньо Києву, однак знаходяться в області. За неписаним законом таких керівників зазвичай якщо не узгоджують, то хоча би представляють керівництву областей. Але буквально вчора відбулася прес-конференція новопризначеного шефа закарпатського управління МНС, про яку закарпатський губернатор дізнався, можна сказати, зі ЗМІ.

В перекладі на політикодипломатичноофіційну казуїстику це схоже на привселюдний ляпас, якого Віктор Балога без найменшого вагання вліпив землякові Олександрові Ледиді. Причому міністра не навіть не турбує реакція президента на таку привселюдну демонстрацію того, хто в закарпатській «хижі» газда».