Як на Закарпатті вкрали   понад півмільйона євро,   призначених для хоспісу

Rionews, фото nashigroshi.org 01.04.2016 20:34 ПОДІЇ

Проект створення Закарпатського центру паліативної допомоги починався не «з нуля». Для реалізації проекту районною радою було надано будівлю колишнього штабу військової частини загальною площею 858 м2, а також земельну ділянку. Крім даху, який був розібраний і замінений на новий, будівля виявилася повністю придатною — фундамент, стіни, сходові марші, перекриття — все це за різними оцінками становить близько 30 % ступеня готовності об’єкта. Однак незважаючи на ці умови й достатнє фінансування, за три роки проект так і не вдалося реалізувати, бо гроші... вкрали.

У Виноградові було проведено розслідування щодо дерибану коштів, заключні документи якого були роздані депутатам Виноградівської райради, а також Закарпатської облради. Тож пропонуємо ознайомитися з реальними витратами на недобудований хоспіс у Виноградові.

У рамках Програми ЄІСП (Європейського інструменту сусідства і партнерства), метою якого є розвиток співробітництва між Європейським Союзом і країнами-партнерами, для забезпечення інтегрованого і сталого розвитку прикордонних територій Агенція місцевого розвитку Виноградівщини отримала грант на розвиток системи паліативної допомоги у Виноградівському районі (Україна) і Саноцькому повіті (Польща).

Партнерами проекту виступили: партнер 1 — Виноградівська районна рада Закарпатської області (Україна); партнер 2 — Товариство допомоги ім. св. брата Альберта (Польща). Бюджет проекту становив 1 087 428,99 євро, а термін реалізації   — 22 місяці, починаючи з грудня 2012 року.

У рамках проекту планували підвищити стандарти життя важкохворих людей та їхніх сімей у Закарпатській області та Підкарпатському воєводстві, зокрема вдосконалити надання доступу до якісної медичної допомоги незалежно від виду захворювання і підвищити якість паліативних послуг.

Виноградівський хоспіс — не єдиний проект, який реалізується в Україні в рамках згаданої програми. У зв’язку з політичною ситуацією на сході країни термін закінчення програми двічі переносився. Проте до кінця 2015 всі проекти, що реалізувалися в Польщі, Білорусії та Україні, були завершені. Єдиний незавершений об’єкт — Виноградівський хоспіс.

Згідно з контрактом за недотримання термінів бенефіціар (Міністерство інфраструктури Республіки Польща) має право вимагати від апліканта (Агенція місцевого розвитку Виноградівщини) повного повернення коштів, виділених на реалізацію всього проекту. Тобто коштів, отриманих не тільки на хоспіс у м. Виноградів, але і на хоспіс у м. Санок. Гарантії повернення прописані в міжурядовій угоді, укладеній між Кабінетом Міністрів України та Міністерством інфраструктури Республіки Польща.

Як же вийшло так, що трьох із гаком років (з 3.12.2012 по 31.12.2015) не вистачило на те, щоб була проведена реконструкція вже побудованого будинку? Чому проект провалився, незважаючи на своєчасне валютне фінансування і постійне зростання курсу євро щодо   гривні? Чия вина в тому, що при курсовому «плюсі» в 3 000 000 гривень об’єкт усе ще далекий від завершення? Хто допустив, щоб підрядчик, котрий грубо порушив умови договору підряду за першим тендером, зміг виграти і другий? Сподіваємося, відповіді на ці та багато інших запитань зможуть дати слідчі органи.

Слід зазначити, що на момент початку реалізації проекту на об’єкті були відсутні комунікації, а також господарський корпус. Господарський корпус через три роки хоч і не закінчений, але є, зате комунікації складають усього лише 30 % від ступеня готовності об’єкта. Сьогодні на об’єкті не діє ані водопостачання, ані каналізація, ні електрика, ні опалення. Для здавання об’єкта необхідні виготовлення нового пакета проектно-технічної документації; перегляд вартості підключення через збільшення відстані до точки підключення, закупівля і підключення котлів опалення.

Однак комунікації — лише вершина айсберга. Нижче буде показано, що тривала і «плідна» співпраця Агенції місцевого розвитку Виноградівщини в особі   Володимира Шевчука та будівельної компанії «Панком» в особі Василя Нуждака — найяскравіший приклад неефективності менеджменту та фінансового марнотратства, не кажучи вже про сумнівність ряду закупівель.

Із 740 000 євро, отриманих від ЄС на Центр паліативної допомоги, 570 000 євро витрачено безпосередньо на реконструкцію об’єкта, 80 000 євро склали адміністративні витрати включно з витратами на навчання персоналу, 90 000 євро — залишок на рахунку. Крім того на реконструкцію хоспісу додатково з бюджету було виділено 1 000 000 гривень.

Таким чином, тільки на роботи з реконструкції було витрачено понад 610 000 євро. При цьому площа основного будинку (хоспісу) становить 858 м2, а площа господарського блоку — 215 м2. Загальна площа двох будівель — 1073 м2. Вартість реконструкції об’єкта в нинішньому вигляді склала 570 євро за 1 м2.

Після наведених цифр стає очевидно, що вартість реконструкції хоспісу в м. Виноградів ніяк не збігається з ринковими цінами на будівництво в Україні. Тож не дивно, що під час контрольних замірів було виявлено ряд проблем. Отже, приклад найбільш безсоромного і великого злодійства — відсутність системи кондиціювання.

Акт № 10 від 3.04.2014, підписаний замовником (В. А. Шевчуком) і підрядчиком (В. Т. Нуждаком), а також представником технагляду (В. В. Арешдашом), свідчить про те, що на об’єкт не тільки закуплені, а й встановлені 17 внутрішніх настінних блоків вартістю по 18 тисяч гривень кожен (за курсу НБУ — 15 гривень/євро), а також 2 зовнішні блоки загальною вартістю понад 96 тисяч гривень. Таким чином, тільки на системах кондиціювання вкрадено понад 400 000 гривень.

Комісії не вдалося не тільки знайти елементи системи кондиціювання, а й місця передбачуваного встановлення цих систем (як усередині будівлі, так і зовні). На об’єкті відсутні не тільки кріплення систем кондиціювання та технологічні отвори для відводу і надходження повітря, але навіть електрична проводка до місць запланованого підключення. Означати це може тільки одне: системи кондиціювання ніхто встановлювати і не збирався.

Ще один підозрілий момент — термостатичні голівки, що регулюють температуру настінних радіаторів. В останній день обміру представник підрядчика заявив, що це обладнання знаходиться у вагончику за межами об’єкта реконструкції. Чому при цьому змонтовані радіатори вже були підключені до комунікацій без термоголівок, пояснити він не зміг.

Таким чином, реальні витрати на реконструкцію навряд чи перевищили в середньому показник 150 євро на 1 м2 навіть із урахуванням буріння свердловини і будівництва господарського корпусу.

Rionews, фото nashigroshi.org

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат