Свалявський «хімічний кит» «Сольва» — потужний хімзавод на Закарпатті у ХХ столітті
Із вливанням в економіку нашого краю іноземного капіталу наприкінці ХІХ— початку ХХ століть тут, і зокрема в Сваляві, поступово розпочалося формування хімічної промисловості, яка в подальшому стала самостійною галуззю капіталістичного, а за радянської доби — соціалістичного господарювання.
Дослідивши документи Держархіву Закарпатської області, бачимо, що АТ «Сольва» протягом 1910—1911 років побудувало у Сваляві на території деревообробного заводу хімічний на 10, потім на 12 реторт завод із акційним капіталом 3 млн. 600 тис. крон. Тоді тут працювало 1400 чоловік. Під час Першої світової в основному використовували робочу силу військовополонених. У ті ж часи спорудили й чотири печі для випалювання деревного вугілля. Щороку завод переробляв понад 100 тис. куб. м деревини. Його продукцію — деревний і денатуратний спирт, октан вапняний, ацетон — експортували в Австрію, Угорщину, Німеччину та інші країни.
У 1918 році фірма «Сольва» викупила від графа Шенборна ще 3 тис. угрів лісу, що були розташовані навколо Поляни, збільшивши водночас первісну рубку з 800 до 11 000 угрів. Долиною ріки Пині побудували вузькоколійну залізницю, що йшла через Поляну до Ізвора й далі — до Ізворської Гути, протяжністю близько 30 км. Вона обійшлася Товариству в 1,8 млн. крон. До кінця Першої світової війни Товариство було найбільшим підприємством у краї. 1926 року на ньому працювало вже 1880 людей. Після входження краю до складу Чехословаччини чеська фінансова група викупила акції заводу, який після піврічної зупинки запрацював із серпня 1920 року. У 1924-му зробили велику реконструкцію, в процесі якої встановили 2 реторти, а в 1928-му — ще чотири.
Для забезпечення пилорами та хімзаводу деревиною на початку 1930-х було прокладено 73 км вузькоколійки, де були задіяні 7 локомотивів, 30 вантажних платформ, 70 вагонеток та 10 допоміжних вагонів. Ця вузькоколійна мережа перевозила деревину з верхніх складів лісосік на склади лісохімзаводу.
Під час угорської окупації 1939—1944 років лісохімзавод виконував воєнні замовлення. А на початку 1945-го тут уже випустили першу радянську продукцію. У Державному архіві Закарпатської області знаходимо дані, що на базі фірм «Латориця» і «Сольва» створили Свалявський лісохімзавод ім. Сталіна, який продовжував виготовляти старий «асортимент» і одночасно освоював нову продукцію. Так, із 1950-х із метанольних сульфатно-спиртових відходів завод виробляв етиловий спирт, метанол і розчинники. Крім того, оцтової кислоти в 1948-му виготовили 1820 тонн, метилового спирту — 590, смол — 2 700 та деревного вугілля — 16 000 тонн, ацетонового масла — 13, ацетону чистого — 315, технічного — 175 тонн на 38 143 тис. крб. У 1964 році ввели в експлуатацію другу лінію з переробки метанольних відходів. Із кожним роком комбінат збільшував асортимент та обсяги виробництва.
Юрій Туряниця,
краєзнавець, член НСЖУ
Коментарі :
Додати коментар