На Закарпатті розкрадають таємний нафтопровід, який мав стратегічне значення

ТСН 03.11.2018 21:49 ПОДІЇ

На Закарпатті у всіх на очах знищують унікальний, а колись цілком таємний нафтопровід. Навіть місцеві не знали, що ходять стратегічним об’єком, який був у цілком робочому стані. А тепер там ріжуть труби. Цілі резервуари. А пальне, що там лишилося — зливають і продають.

Кремль, його емісари в Україні, наші продажні чиновники і судді на очах у всіх провертають аферу транснаціональних масштабів, крадуть не що-небудь, а унікальний нафтопродуктопровід, що був колись військовою таємницею Радянського Союзу.

В селі Турички техніка та труби лежать ось уже місяць. Аби бодай призупинити цей злочин, голова ГО «Доста-Закарпаття» Павло Павлов зробив більше, ніж усі наші силові структури разом узяті — взяв і порізав шини на колесах на всьому транспорті, що там стояв — на тракторах, вантажівках. «У першу ніч ми прийшли сюди, — розповідає Павло, — ми здали поліції трактор, техніку на зберігання. Поліція тут спала вночі, але якимось чином трактор пропав!».

Хтось дав сигнал знищити національне майно і не тільки його. Тепер на Перечинщині в деяких місцях, де колись були ліс чи хаща — зрубані дерева і розрита земля. Люди навіть не здогадувалися, що ходять секретним і надважливим об’єктом. Про цей об’єкт знали тільки одиниці, відповідно — жодних мап.

Його будували за радянських часів понад 10 років — з 1957 по 1968 рік. Нафтопровід будувався на випадок війни як підтримка держав Варшавського договору. Його загальна площа — 1433 км. Тепер же його викопують разом із деревами. Там, де колись був ліс, — зараз пустеля. «На одному кілометрі вони знищили 800 кубів деревини, — каже Богдан Рущак, громадський інспектор з охорони навколишнього середовища держ­екоінспекції в Закарпатській області. — Тут крутяться астрономічні суми, навіть не 6-значні. Це ми не враховуємо те, що бачимо, що маємо забруднення поверхневого водоносного шару грунту, забруднення річок і потічків».

«У 1991 році, коли Україна отримала незалежність, це все майно мало перейти у власність держави. Якась установа мала прийняти його на баланс. Із незрозумілих причин це зроблено не було і тоді, в 1993 році, російська Транснафта одноосібно заявила, що вона володіє цією трубою», — розповідає пан Богдан. З того часу почалися суди: Україна казала, що труба її, а Росія тягнула ковдру на себе. І весь цей час трубою хтось користувався у власних інтересах.

Але у 2017 році спеціальна комісія Верховної Ради розставила всі крапки над «і» й постановила, крім залучання Кабміну, Генпрокуратури, звернутися до Мін’юсту «щодо забезпечення належного представництва держави в судовому процесі щодо відновлення права власності України на частину нафтопродуктопроводу Самара—Західний напрямок та Грозний—Армавір—Трудова, що пролягають територією України, завдовжки в 1433 км, з метою запобігання втрати стратегічно важливого для держави об’єкта».

Фірма «Прикарпатзахідтранс», яка представляє інтереси російської сторони, вирішила: раз так, то нехай нафтопродуктопровід не дістанеться нікому, розпочавши, по суті, економічну диверсію. Складну систему трубопроводів із резервуарами та великими базами почали нещадно вирізати. Залишки пального разом з металом — розпродавати. Підприємство навіть пропонувало Міністерству оборони купити в неї солярку!

З водою також проблема, карпатські джерела тут отруєні нафтою, а в землі залишилися шмати ізоляції від труб, яку потрібно було утилізувати певним чином, бо вона токсична. «На чорному ринку метр труби коштує тисячу гривень, — каже Павло Павлов. — А якщо її беруть на металобрухт — то 630—730 грн./м». У Туричках порізані труби в ідеальному стані, то могли служити ще не один десяток років.

«У Дубриничах, на Перечинщині, розташована перша приймаюча база, яка приймає труби і направляє їх далі, куди треба, — розповідає Павлов. — Ця нафтова ріка, без приховування, без жодного митного контролю потрапляє у бензовози найвідоміших брендів АЗС».

Активісти твердять, що так званих «сірих» автозаправок тут близько півсотні. Вони просто не могли би працювати без продажних місцевих фіскалів, правоохоронців і чиновників, які чомусь точно знають, що їм нічого не буде. На офіційних заправках усі знають, але мовчать. Різниці в якості солярки немає ніякої, але платиш на «сірій» заправці за пальне менше — десь на 3 гривні. На цих заправках чеків вам не дадуть.

В обласній прокуратурі чекають на результати експертиз щодо забрудненості грунту та води. «По закінченні результатів експертиз, коли вони будуть, уже буде прийматися законне рішення», — каже Марина Безега, прес-секретар прокуратури Закарпатської області. Коли вони будуть — невідомо.

І поки облпрокуратура чекає на результати експертизи, а Верховна Рада ухвалює чергові «остаточні рішення», Кремль спокійно провертає аферу століття і у всіх на очах нищить унікальну трубопровідну систему, вбиває українську екологію, вбиває ліс, та ще й з прибутком для себе і тих, хто це все покриває ось уже 27 років.

ТСН

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат