Для бізнесу відмінили печатки.

Верховна Рада 23 березня ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями», згідно з яким бізнесом можна буде займатися без печатки. Документ набуде чинності через три місяці після його публікації. Перед цим його ще має підписати президент.

Перш за все документом із законодавства виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання). Юридичні особи та фізособи-підприємці і надалі матимуть право користуватися печатками, однак наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створюватиме жодних юридичних наслідків. Тобто відтепер печатка виконуватиме швидше символічну, естетичну чи якусь іншу подібну роль, але не юридичну.

Печатки не потрібно буде використовувати і у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування. При цьому встановлено адміністративну відповідальність за вимогу посадової особи про наявність відбитка печатки суб’єкта господарювання, що ним подається до органу державної влади або органу місцевого самоврядування — штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (850—1700 грн).

Також із прийняттям Закону виключається можливість визнання документа (угоди, правочину) недійсним (неукладеним, невчиненим) у зв’язку з відсутністю відбитка печатки.

Щоб вважати дійсною копію документа, яка подається, достатньо буде підпису уповноваженої особи суб’єкта господарювання або особистого підпису фізособи-підприємця. Вимога нотаріального посвідчення копії буде неправомірною за винятком, якщо така вимога встановлена окремим законом.

Крім того раніше у законодавстві України передбачалося, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи з прикладенням печатки (за наявності). За новим законом довіреність видається також від імені юридичної особи, але вже без печатки.

Як відзначають автори закону у пояснювальній записці до ньо­го, «проблемою, на вирішення якої спрямований законопроект, є те, що численні положення законодавства про необхідність наявності печаток на документах призвели до того, що у господарській та правозастосовній діяльності відбиток печатки часто помилково сприймається як доказ наявності повноважень у особи, яка підписала документ, незалежно від реальних повноважень таких осіб». До слова, у господарських відносинах доволі поширеною є практика, коли у статутних документах юридичної особи директор не вправі укладати угоди, які перевищують певну суму, без згоди засновників (ради директорів, трудового колективу тощо). У такому разі наявність печатки під угодою чи платіжним документом аж ніяк не означає, що директор підприємства діяв у межах повноважень, а сам документ є дійсним.

Невдовзі шлюб за добу можна буде укласти на всій території України

Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства юстиції про розширення пілотного проекту «Шлюб за добу» на всю Україну.

Перш за все заплановане поширення пілотного проекту на територію інших населених пунктів, зокрема сіл, що дозволить максимально наблизити відповідну адміністративну послугу до споживачів, створивши зручні умови для її отримання.

Наразі послуга з реєстрації шлюбу за спрощеною процедурою у скорочений термін «Шлюб за добу» діє у 20 населених пунктах. За офіційною інформацією цим сервісом з моменту його запуску 29 липня 2016 року скористалися 5 630 пар.

Трудові книжки таки будуть, але не паперові, а електронні

Раніше, як повідомляв ProZak, в Україні всерйоз хотіли зовсім відмовитися від трудових книжок. Відповідний законопроект, розроблений у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі, навіть був зареєстрований у парламенті. Однак зараз трудові книжки все ж вирішили залишити. Щоправда, не в паперовому, а в електронному вигляді.

Запровадження електронних трудових книжок анонсували в Пенсійному фонді, де планують інтегрувати цей сервіс з Реєстром застрахованих осіб. Сьогодні цей Реєстр і так містить інформацію про місце роботи застрахованої особи. Для того, щоб він повністю замінив трудову книжку, до Реєстру також вноситимуть інформацію про посаду. Пілотний запуск проекту запланований на осінь 2017 року. E-книжка виглядатиме як пластиковий паспорт або водійські права (фото, П. І. Б. і підпис власника, термін дії) і матиме назву «Посвідчення застрахованої особи». Однак для розрахунку трудового стажу за період до 1 липня 2000 року (саме тоді вперше запрацював Реєстр застрахованих осіб) доведеться пред’являти паперову трудову книжку. Тобто виключно електронними трудовими книжками зможуть користуватися працівники молодого покоління (народжені не раніше середини 80-х років).

Головним плюсом від введення е-книжок експерти називають достовірність і збереження даних про працівника, а також зниження витрат роботодавця на утримання штату кадрової служби (HR-служби). Зокрема, довідку про місце роботи, про стаж, зарплату можна буде отримати онлайн шляхом доступу до порталу Пенсійного фонду.

Водночас експерти вже відзначили й недоліки такої ініціативи. Зокрема, якщо в паперовій трудовій книжці людина легко може помітити неточність і попросити кадровика її виправити, то з електронною книжкою це складніше. Виправити неточність у реєстрі по суті можна буде тільки через суд. А такі неточності можуть суттєво вплинути на страховий стаж і пенсію (наприклад, людина працювала на посаді, що дає право на пільгову пенсію, однак записи у трудову книжку про посаду або строк перебування на ній були внесені невірно).

Відтак варто очікувати на тривалий перехідний період, протягом якого пересічні працівники та кадровики будуть призвичаюватися до нового, електронного формату трудових книжок і навчатимуться правильно користуватися електронним сервісом.

Службі фінансових розслідувань бути!.. чи не бути??

Створення замість податкової міліції нового правоохоронного органу з функціями розслідування злочинів у економічній сфері передбачено Коаліційною угодою, Планом дій уряду та Меморандумом про співпрацю України із МВФ. Однак тривалий час навколо цього питання тривали дискусії, які не призводили до конкретних результатів.

Схоже, що для створення такого органу нарешті з’явилася політична воля, адже Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 22 березня попередньо розглянув, схвалив та подав на розгляд Національної ради реформ законопроект щодо створення Служби фінансових розслідувань (СФР). При цьому документ був розроблений Міністерством фінансів спільно з експертами, а потім доопрацьований робочою групою, яка була створена прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Наразі законопроектом передбачається, що до основних функцій СФР належатиме виявлення, припинення, розкриття та досудове розслідування злочинів проти інтересів держави в економічній, фінансовій та податковій сферах. Новий орган також здійснюватиме аналітичну та профілактичну роботу щодо виявлення факторів, які уможливлюють вчинення таких злочинів.

Автори закону та прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголошують, що особливістю СФР буде зміна силового підходу на комплексний і аналітичний — з використанням сучасних методик розслідувань. СФР буде повністю демілітаризована, сформована з нових людей, які отримуватимуть гідні заробітні плати, та виведена зі складу Державної фіскальної служби.

Найближчим часом проект Закону мають розглянути на Національній раді реформ та внести на розгляд до Верховної Ради.

Однак якою буде остаточна доля цього документа — ухвалять його чи ні, і якщо ухвалять, то скільки разів у процесі його розгляду внесуть зміни і якого характеру — наразі важко спрогно­зувати. Текст законопроекту поки що не опублікований. Ознайомитися можна лише із презентацією Концепції створення СФР.

Наріжний камінь спотикання полягає в тому, що за концепцією СФР має відібрати функції розслідування економічних злочинів від інших правоохоронних органів. Для кращого розуміння цьо­го варто навести слова прем’єр-міністра: «Що принципово важливо — треба ліквідувати колишній «ОБХСС», це економічна служба поліції, треба ліквідувати економічну службу СБУ — це не їхні функції, треба фактично завершити ліквідацію податкової міліції і утворити єдину професійну Службу фінансових розслідувань. Замінити ці 3—4 служби на одну професійну, якісну службу. Ми очікуємо, що найближчим часом ми це питання узгодимо. Я вже ініціював це питання, і після того зможемо швидко ухвалити. Я би хотів, щоби протягом кількох місяців ми це питання вирішили». Але чи погодяться самі правоохоронці так швидко розламати систему, яка працювала впродовж багатьох років, і поставити її на зовсім нові рейки?..

У Концепції створення СФР старих правоохоронців взагалі «обізвали» нездатними розслідувати складні схеми. Таке тавро навряд чи пробачать правоохоронці старшого покоління, яким у 90-х роках доводилося розплутувати зловживання довірчих товариств, інвестиційних фондів та інших подібних структур і створених ними фінансових пірамід. Мільйонні грабежі населення були санкціоновані недолугим на той час законодавством. Подібні помилки держава повторює і зараз, наприклад, скасувавши кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, фіктивне банкрутство, порушення порядку зайняття господарською діяльністю тощо. Як у таких умовах ефективно і компетентно боротися з протиправними схемами у фінансово-економічній сфері? І чи можна взагалі назвати некомпетентними цілі ОРГАНИ? Можливо, річ не в самих органах, а в методах підбору кадрів, де останнім часом компетентність не була визначальним чинником?

До слова, до компетентності нових патрульних поліцейських (саме поліцейських, а не поліції) теж виникає чимало запитань.

Також слід нагадати, що в Україні досі триває епопея з конкурсом на посади директора та заступників директора Державного бюро розслідувань. За законом цей орган має повністю відібрати функції слідства від прокуратури і розслідувати злочини, вчинені найвищими посадовими особами держави, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних органів тощо. При цьому закон про ДБР набув чинності ще 1 травня 2016 року, тобто майже рік тому. А віз і нині там...

В Україні створять Реєстр військовозобов’язаних

16 березня Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний військкоматами закон, який передбачає створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Відтак військовий облік буде вестися в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, наповнювати яку будуть працівники військових комісаріатів, а аналіз відомостей здійснюватиме Генеральний штаб Збройних сил України.

Передбачається, що Реєстр має допомогти веденню військового обліку, плануванню й виконанню заходів мобілізації, призову на строкову військову службу, прийняттю на військову службу за контрактом, інформаційному забезпеченню осіб, звільнених із військової служби, які мають право на пенсію, і членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо військового обліку.

За законом до Реєстру заноситимуть такі відомості про військовозобов’язаних (призовників) у віці від 17 до 60 років:

персональні дані, тобто відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за якими вона може бути конкретно ідентифікована;

службові дані, тобто відомості про виконання ним військового обов’язку та військово-облікові ознаки.

При цьому військово­зобо­в’яза­ний (призовник):

— має право отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру;

— має право звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей;

— зобов’язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні та службові дані, що вносяться до Реєстру

Віталій Дацюк, кандидат
юридичних наук, ProZak.info