Скандал навколо ухваленого Верховною Радою Закону про освіту набирає обертів. Своє обурення висловили уряди Румунії та Угорщини. Якщо Україна декларує свій поступ до Європи, то повинна дотримуватися правил, які регламентують права нацменшин. І серед цих прав є і право на навчання рідною мовою.


Ухвалений Верховною Радою Закон про освіту передбачає те, що навіть у школах нацменшин вивчення всіх предметів повинно проводитися українською мовою.

Звичайно, що Закон ухвалювався більше для того, щоб нарешті витіснити гегемонію російської мови в школах України. Але якщо у російських школах України не так важко буде перейти на навчання українською мовою, то зробити це в румунських чи угорських школах Закарпаття буде вкрай складно.

Це розуміє і керівник області Геннадій Москаль. На думку Москаля, нова редакція Закону про освіту суперечить Європейській хартії регіональних мов, Закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами.

Ухвалений більшістю Верховної Ради новий Закон про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році, Закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами. Так вважає голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

«Нагадаю, що ст. 6 Закону «Про національні меншини в Україні» гласить: «Держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних закладах або через національно-культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят…», — наголошує Геннадій Москаль. — Україна ратифікувала низку міжнародних правових актів, що мають безпосереднє відношення до мов національних меншин.

Крім уже згаданої Європейської хартії регіональних мов, це Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Нагадую, що згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України.

Низка положень ухваленого закону суперечать двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин. Згідно зі ст. 22 Конституції України, при ухваленні нових законів, права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не можуть бути скасовані і не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, згідно зі ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, етнічного та соціального походження, за мовними або іншими ознаками. Згідно зі ст. 53 Конституції України, громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою.

Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою. З огляду на це, звертаюся до Президента України Петра Порошенка з проханням ветувати ухвалений закон або повернути його у Верховну Раду України з правками.

Захищати українську мову потрібно й необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин. Абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку. Закарпаття — багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов — румунської, словацької та угорської. Тому мене не може не дивувати позиція народного депутата Івана Балоги, котрий потрапив у Верховну Раду від мажоритарного округу, значну частину виборців якого становлять угорці, а зараз голосував за звуження їхніх прав і свобод. Якщо коротко, то на своїй політичній кар’єрі він поставив хрест».

Подаємо інформацію про голосування нардепів від Закарпаття за новий Закон про освіту. Роберт Горват — «За». Василь Брензович — «Проти». Валерій Пацкан — «За». Валерій Лунченко — Не голосував. Віктор Балога — «Утримався». Іван Балога — «За». Павло Балога — Відсутній. Михайло Ланьо — Не голосував. Іван Крулько — «За». Василь Петьовка — «За».

Окрім того, Геннадій Москаль висловив ще одну думку щодо мовного питання у Законі про освіту. «Жодна з мов країн Євросоюзу, яка є рідною для національних меншин, що проживають в Україні, не становить загрози для функціонування української мови як державної, — заявляє голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. — Україна обрала курс на євроінтеграцію. Закон про держслужбу чітко вказує, що з 1 травня 2018 року всі претенденти на посаду держслужбовця категорії «А» мають вільно володіти англійською або однією з мов Ради Європи (до складу якої входять 47 країн).

Ухвалений Верховною Радою України освітній закон, який спрямований на захист української мови через домінування у багатьох сферах життя російської, може посварити Україну з її сусідами — членами країн Євросоюзу, які підтримують нашу країну в євроінтеграційних процесах і виступають проти агре­сії Росії на Донбасі. Щоб не допустити цього, в освітній закон слід внести лише одну правку — дія закону не поширюється на мови країн Євросоюзу».

Ухвалений Верховною Радою Закон про освіту, який обмежує право нацменшин на використання рідної мови, буде обговорено і на найближчому засіданні сесії облради 21 вересня.