«Однією з основних ідей реформування податкової системи повинна бути зміна законодавства і самої фіскальної служби. Цьому органу потрібно надавати певні важелі впливу і водночас чітко встановити контроль за перевищенням повноважень працівниками», — вважає податківець зі стажем, екс-начальник Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Василь Іванчо. Саме за його керівництва у 2013 році вдалося звести до нуля рівень заборгованості ПДВ на території області.  

На відповідальній посаді Іванчо запам’ятався сильним і принциповим, здатним відстоювати регіональні інтереси. За два роки Василь Іванчо встиг дописати й захистити кандидатську дисертацію і сьогодні має власний погляд на реформування галузі, якій присвятив чималу частину свого життя. Зізнається, що готовий працювати і далі, але в новій системі. Тому переконаний, що реформа повинна відбутися не на папері, а на ділі, й зацікавлені у ній передусім мають бути платники податків.  
— Василю Васильовичу, доволі тривалий час вас не було чути. Над чим працювали?
— Останні два роки я сконцентровував свою увагу на науковій роботі: значний час витратив на написання кандидатської дисертації, яку розпочав ще в 2011 році й захистив минулого року. Тема кандидатської стосувалася адміністративно-правового регулювання перевірок, що здійснюються фіскальними органами.
Водночас, у вільний час приділяв увагу спорту, займався доволі інтенсивно.
Після того, як пішов із посади керівника податкової, протягом року не міг займатися підприємницькою діяльністю. Тому вже з минулого року допомагав друзям у цій справі.  
— Вас пам’ятають як сильного та принципового керівника на посаді голови Державної податкової служби, а заяву на звільнення ви написали в найгарячіші дні Майдану. Зробили це добровільно?
— Справді, в той період у країні склалася неоднозначна ситуація, коли на Майдані пролилася кров. Напевно, ви пригадуєте, що навколо державних органів чинився певний тиск. На той час податкова не була залучена в якісь політичні розбірки, але оскільки була пролита кров людей, я прийняв рішення про відставку ще до того, як відбулася зміна керівництва Міністерства доходів і зборів. Жодна політична боротьба не варта людських життів. Я сказав керівникові, що орган зможе спокійно функціонувати і виконувати завдання й при заступниках, які були на той час. А для того, щоб зняти ту напругу, яку створювали штучно, як на мене, окремі особи на Закарпатті, прийняв таке рішення. Мою заяву сприйняли з розумінням і задовольнили.
— Ви доволі тривалий час обіймали посаду керівника податкової в області. Чи завжди у вас було порозуміння з Києвом?
— Скажу відверто, що порозуміння досягалося не завжди. Іноді на рівні середньої ланки виникали розбіжності, коли мені доводилося переконувати, можливо, навіть лобіювати інтереси платників, які займаються зовнішньо-економічною діяльністю. Коли я виходив на рівень керівництва, то мав порозуміння і питання вирішувалося на користь області. У контексті цього згадую приклад 2013 року, коли вдалося досягти порозуміння і звести до нуля рівень заборгованості ПДВ на території області. І в цьому плані наша область була єдиною в Україні, де не було заборгованості з компенсації ПДВ. Це було позитивно сприйнято підприємствами з іноземними інвестиціями, де працюють тисячі людей. У наш непростий час такий економічний месидж став ключовим у тому, що підприємства з іноземними інвестиціями і надалі працюють на території області й планують розширення діяльності.
— Багато хто вважає, що ви служили так званій «злочинній владі», й натякає про люстрацію.
— Свій професійний шлях у податковій службі я розпочав із рядової посади в 1998 році. З цього часу працював при різній владі. Тому скажу так: я служив державі й завжди намагався знайти баланс, золоту середину. Посада керівника завжди була непростою. З одного боку, поставало завдання наповнити бюджет, з іншого боку — при наповненні бюджету потрібно було працювати так, щоб той, хто платить ці податки, платив їх і завтра. До 2010 року я перебував на різних посадах, зокрема був керівником у кількох районах. Я впевнений, що ставити на всіх людей клеймо однозначно неправильно. Якщо хочете знати моє ставлення до люстрації, то я вважаю, що люстрація мала стосуватися першого рівня керівників. Якщо є політична воля керівників відомств жити за правилами і по-новому, то цього можна досягти абсолютно іншим шляхом, не гублячи тих людей, які мають досвід, уміють і хочуть працювати на благо держави.  
— До речі, ви були членом Партії регіонів?
— Я не був ні членом Партії регіонів, ні членом жодної іншої партії. Наприкінці 90-х, коли розпочав свою роботу в державній інспекції в Мукачеві на посаді державного інспектора, були прийняті зміни до Закону «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якими працівник податкового органу не міг бути членом жодної політичної партії. Та й бажання такого, відверто скажу, не було.
— Ви говорили про те, що намагалися налагодити партнерські стосунки між податковою та бізнесом. Такі реформаторські пориви були якось оцінені Києвом?
— Я думаю, що передусім роботу податківців, у тому числі й мою роботу, мають оцінювати платники податків, а потім уже керівництво в Києві. З підприємцями в мене не було жодного конфлікту чи непорозуміння. А щодо оцінки моєї роботи Києвом, то повторюю: у 2013 році був показовий крок, який не пригадую в жодній іншій області, коли в нас підприємцям було відшкодовані всі 100 % ПДВ. Це, звичайно ж, було високо оцінено керівництвом і доказом оцінки було те, що мене було запрошено до групи експертів щодо податкової реформи при Міністерстві.
— Реформа податкової наразі є дуже актуальною. Ви вже давали пресі деякі коментарі з цього приводу. Як можете коротко охарактеризувати головні складові реформи? Якими повинні бути податкові органи в сучасній Україні?
— Відповідь на це запитання я розділив би на дві частини: це реформа самого фіскального органу і друге — реформа всього податкового законодавства. І лише зміна в обох цих напрямках може дати певний результат.
Що стосується реформи фіскального органу, то, на мою думку, відомство повинно мати чітко встановлені законом повноваження для контролю з тих питань, які на нього покладені.
Я переконаний, що податківець, митник і працівник фінансових розслідувань мають працювати під одним началом. У державі   повинна бути одна особа, з якої можна спитати за результат щодо наповнення бюджету. Функціонування паралельних структур зі своїми «незалежними» керівниками не дасть позитивного результату, а може лише породжувати певні протиріччя.
Функціонування однієї структури дасть можливість суттєвого скорочення чиновницького апарату і при цьому будуть збережені посади тих працівників, які сьогодні виконують свої функції з наповнення бюджету і надання послуг платникам податку.
Та й коштів на функціонування одного відомства потрібно значно менше. Зокрема, оптимізуються витрати на комунальні платежі, матеріально-технічне забезпечення та господарські витрати.
Цілком очевидно, що ефективність діяльності одного цілісного органу буде значно вищою, ніж діяльність розрізнених   органів. Зокрема наявність і використання Єдиної бази даних, а не трьох окремих, однозначно збільшить ефективність та правильність рішень.
Хочу повторитися, що проводячи реформу, важливо не втратити фахівців як у податковій, так і в митній сферах. Співробітники повинні мати належне грошове забезпечення. При реформуванні ДФС України потрібно врахувати ті помилки, які були допущені при реформуванні МВС України, коли дуже багато кваліфікованих працівників були звільнені з органів, а діяльність новоствореної національної поліції звелася до патрулювання і боротьби з неправильним паркуванням, у той же час боротьба зі злочинністю та іншими правопорушеннями значно погіршилася.
Ну і що стосується змін у самому податковому законодавстві, то я переконаний, що є доцільність у його зміні, щоб оптимізувати «правила гри». Але після цих змін потрібно накласти мораторій на кілька років на будь-які зміни в цій сфері! Це буде також поштовхом для бізнесу і залучення інвестицій.
— Як зробити, щоб ваші ідеї були почуті? Чи взагалі є у вас бажання повернутися в систему?
— Щб будь-яка ідея буда почутою, потрібно надавати їй максимального розголосу. Що стосується ідей реформування податкової системи і податкової служби зокрема, то потрібно ініціювати широкі громадські обговорення. Залучати до них не лише фахівців податкової сфери, а й підприємців та всіх, кого стосується наповнення бюджету.
Щодо мого повернення в систему, то тут усе залежить від моделі реформи, яку обере уряд. Якщо буде існувати завдання з наповнення бюджету, а правильних інструментів для цього тобі не нададуть, то в такому органі я не маю бажання працювати. Якщо уряд вирішить провести реформу так, щоб не сліпо видавлювати з бізнесу кошти, а бути лояльними до бізнесу і робити кроки до того, щоб бізнес розвивався, то я готовий працювати. Вважаю, що для того, аби реформування відбулося, потрібно лише одне: політична воля для того, аби щось змінилося.
— Керівні посади змінювали вас як людину?
— Скажу коротко: додавали відповідальності. Як перед результатом, так і перед колективом.
— Які   риси цінуєте в людях, зокрема своїх підлеглих?
—   Загалом головними рисами в людях вважаю чесність, відвертість та дотримання слова. В принципі, це стосується і моєї оцінки роботи підлеглих. Передусім — це виконавська дисципліна. Я завжди цінував працівників, які не тільки пообіцяли зробити певну роботу за певний час, а й зробили це саме так, як обіцяли. Тобто дотримали слово.
— Як долаєте життєві труднощі й чи бувають вони у вас?
— Витрачаю на тренування більше часу (посміхається). Після цього по-новому дивишся на труднощі. Слава Богу, останнім часом у мене не було великих проблем, а лише незначні труднощі, з якими стикається кожен у житті. Вони сьогодні є, завтра їх нема. Головне — аби не було таких проблем, які не можна подолати працею і перебігом часу.
— Підсумовуючи нашу розмову, тезисно скажіть, що потрібно зробити, щоб реформувати податкову систему і службу зокрема.
— Якщо тезисно, то нам   потрібно спрощувати законодавство, зменшувати ставки податків і посилювати відповідальність за несплату податків, накласти мораторій на постійні зміни в податковому законодавстві, які   породжують непорозуміння між платником і тим, хто контролює ці зміни, витрачання податків потрібно зробити прозорим, щоб люди розуміли, куди і на що йдуть бюджетні кошти.  
Популярно це можна сформулювати так: є підприємці, які наповнюють бюджет, є фіскальні органи, які контролюють наповнення бюджету, і є органи влади, які розподіляють зібрані в бюджет гроші на державні потреби. І між цими трьома гілками повинні бути максимальне порозуміння і злагодженість співпраці, що гарантуватиме ріст добробуту населення і розвиток держави.

Розмовляла Наталія Каралкіна, ProZak.info

admin