Чому влада вважає, що Рахівщина в небезпеці?

11.06.2016 13:05 СОЦІО

Малі ГЕС — велика загроза довкіллю й добробуту громади?

До редакції газети РІО надійшов лист від депутата Рахівської міської ради VII скликання Евеліни Губко з понад сотнею підписів рахівчан під цим зверненням. Текст тривожний, оскільки, за її словами, Рахівщина боїться зведення гідроелектростанцій на своїх теренах. Причина — загроза екології, небезпека повеней, фінансові збитки громаді. Дехто на-ляканий, але водночас у листі пропонується й альтернатива малим ГЕС.

Історія починається з того, що віднедавна в Рахівському районі триває жвава дискусія про плани зведення на річках району 24 гідроелектростанцій потужністю 1—5 МВт. Це рекомендовано документом під назвою «Схема планування території Рахівського району Закарпатської області», який розробило ДП «Проектний інститут «Львівський Промбудпроект» Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» на підставі договору з Рахівською районною державною адміністрацією.

Замість річки будуть труби?

Для довідки. Проекти малих гідроелектростанцій у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу, коли вода з річки скеровується до труби, транспортується трубою на певну відстань, а далі подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається в річку нижче місця забору.

Малі ГЕС проектуються у верхів’ях рік, оскільки ухил русла тут найстрімкіший і вода, падаючи, дає найбільшу енергетичну віддачу. Проте у верхів’ях рік невисока водність, тому для посилення потужності течії з річки забирають усю воду, залишаючи замість живого потоку сухе кам’яне русло, замість кількох кілометрів ріки — кілька кілометрів труб. Окрім спотворення природних краєвидів, це може спричинити низку екологічних та соціально-економічних проблем.

Велика загроза довкіллю?

Як зазначено у зверненні «Форуму екологічного порятунку Закарпаття» до Рахівської районної ради, «Рахівський район — це гірський край, на 77,8 % вкритий лісами, з розгалуженою мережею річок, які формують головну водну артерію Закарпатської області — річку Тису». Вода живить ліс, а ліс утримує грунт на гірських схилах. Четверта частина території району — це природно-заповідний фонд, який забезпечує екологічну стабільність усієї східної частини області й відіграє важливу кліматотворну та водорегулятивну роль. Відтак будівництво малих ГЕС у районі спричинить ланцюгову реакцію порушення гідрогеологічного балансу природи Карпат.

До прикладу, може відбутися фрагментація річкових екосистем із неможливістю подальшої міграції, обміну генетичним матеріалом популяцій водних тварин, знищення їх кормових ділянок. Є загроза зміни кисневого та температурного режиму води, застійного режиму у водосховищах; як наслідок, можуть зникнути водні й навколоводні організми — земноводні, риби й комахи, занесені до Червоної книги України.

Йдеться також про гіпотетичну зміну гідрологічних умов: швидкості течії, пересихання річок у меженеві періоди, підняття (вище греблі) або падіння (у зоні дериваційних споруд) рівня грунтових вод.

Автори листа бояться активізації негативних геологічних процесів — ерозії та зсуву грунту, негативного впливу на всі природоохоронні території.

У результаті доведеться шукати чималого фінансування для охорони природи.

Малі ГЕС: удар по туризму і збитки громаді?

Малі ГЕС можуть завадити в розвитку туризму. Гарантовано може погіршитися туристичний потенціал краю, адже значна частина річок Українських Карпат перебуває в незміненому природному стані й іноземні туристи приїздять до Карпат саме для того, щоб побачити справжню, збережену природу. Деякі види туризму, наприклад сплав річками, зникнуть узагалі.

Загалом це може призвести до зниження рівня добробуту місцевого населення, адже зараз від обслуговування туристів доходи отримують десятки родин — провідники, постачальники сільськогосподарської продукції, майстри народних промислів, власники туристичних осель тощо.

Знизиться рівень захисту від паводків?

У листі переконують, що малі ГЕС не захищатимуть населені пункти від повеней: нормальний режим їх роботи несумісний із протипаводковим захистом. Йдеться про те, що план руслових ГЕС не передбачає великих водосховищ, здатних накопичувати значні обсяги повеневих вод. Гребля малої ГЕС є простою загатою, через котру вони або перетечуть, або обійдуть її боком. Для накопичення надлишку вод протипаводкові ємності потрібно зберігати порожніми. Натомість стабільне функціонування ГЕС вимагає, щоб водосховища були наповнені водою. Якщо ж установити турбіни ГЕС на виході з протипаводкових ємностей, вони працюватимуть тільки під час скиду накопичених повеневих вод. У разі руйнівних поводків, котрі через варварське нищення лісу трапляються все частіше, є ймовірність руйнування гребель ГЕС з утворенням паводкових хвиль, які тільки додаватимуть руйнівної сили водному потоку (у 60-х роках ХХ століття під натиском водної стихії не встояла жодна з 16 діючих на Івано-Франківщині ГЕС).

В Україні не так, як у світі

У матеріалі підкреслюють, що розвиток малої гідроенергетики в Україні суперечить світовій практиці. Річ у тім, що в ЄС держава визначає ті річки, на яких будівництво об’єктів гідроенергетики є неприпустимим. Це так звані особливо цінні території, які виділяються на підставі різних критеріїв, залежно від країни. Зокрема в Польщі створюють мережу цінних природних ділянок «NATURA 2000»: кожну оцінюють на предмет важливості для рідкісних видів рослин та тварин; залежно від цього на ній запроваджують охоронний режим. Ось у США виділені так звані «дикі річки», які захищені від будь-якого людського втручання.

З іншого боку, на ріці, котра не підпала під заборону, дозвіл на зведення малої ГЕС надається з урахуванням басейнового підходу: розглядається сукупний вплив усіх запланованих та існуючих ГЕС на весь річковий басейн.

Законослухняність закордон­них компаній, екологічний конт­роль за діяльністю ГЕС, система покарань за порушення екологічного законодавства докорінно відрізняються від відповідних українських реалій. У ЄС неможливо уявити, щоб попри офіційну заборону будівельні роботи велися в період нересту. А в Україні за таке правопорушення забудовників Голошинської ГЕС було оштрафовано аж на 119 грн. У розвинутих країнах існує практика ліквідації ГЕС: у США на річці Евла у 2015 році знесли дві греблі заввишки 33 та 64 метри, які перекривали міграційні шляхи риби.

Альтернатива від екологів

Депутат посилається на свої джерела у сфері екології, останні пропонують низку альтернатив малим ГЕС. Методи отримання енергії слід гармонізувати з особливостями ландшафту й економічною спеціалізацією регіону.

До прикладу, потреби населення Рахівщини могли би забезпечити безгреблеві (поплавкові) ГЕС природного стоку. Обладнання таких станцій складається з секційних напівзанурених та занурених гідротурбін, які закріплюються на річковому дні або фіксуються у водяному потоці. Вони використовують енергію води тільки частини русла, тому не перешкоджають вільному протіканню води та природній міграції, не засмічують водойму. Саме цей перспективний напрямок гідроенергетики пропонують екологи, та для бізнесу він нецікавий, адже одна така ГЕС може виробляти лиш невеликі обсяги енергії, достатні для покриття енергоспоживання кількох приватних господарств. У випадку ж встановлення великої кількості безгреблевих гідроенергетичних споруд сільські громади могли би стати електронезалежними.

Йдеться і про доцільність витрат, позаяк кошти, заплановані на зведення малих ГЕС, можна витратити на встановлення електростанцій на сонячних батареях, які стануть «родзинкою» гірських сіл, збільшивши туристичну привабливість краю.

«Єдина причина будівництва малих ГЕС — вагомі й постійні прибутки від продажу електроенергії», — іронізують автори листа.

Свого часу проти спорудження в Карпатах малих ГЕС висловилося українське представництво Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). У 2012 році Державне агентство водних ресурсів України зупинило будівництво гідроелектростанцій у Карпатському регіоні та процес видання відповідних дозволів. На підтримку місцевих громад та на захист довкілля виступили українська громадська екологічна організація «Екосфера» та Форум екологічного порятунку Закарпаття. 28 січня 2016 року в Києві відбулося засідання Громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України, де обговорювалася потреба оцінки сучасного технічного гідропотенціалу малих річок у Карпатах, адже всі проектні потужності МГЕС базуються на даних 90-х років минулого століття, а водність річок відтоді суттєво знизилася.

P. S. Наводимо основні вимоги авторів листа. Вони пропонують на законодавчому рівні заборонити зведення у верхів’ях рік малих гідроелектростанцій, а також виділити особливо цінні ділянки рік України — закріпити їх природоохоронний статус і заборонити на таких ділянках промислове втручання людини. Йдеться також про виокремлення річкових ділянок, на яких можливе будівництво ГЕС, але виключно безгреблевих ГЕС природного стоку. Влада хоче стимулювати власників енергосистем, що генерують електроенергію з допомогою сонячних батарей, вітрових електростанцій та геоенергетики. У тексті пишуть і про заборону повного перегородження русла річок будь-якими греблями або стінками, закріплення можливості зносу ГЕС у випадку, якщо негативний вплив на довкілля не може бути усунений в інший спосіб.

Відтак питання малих ГЕС на Рахівщині відкрите й, вочевидь, там так просто не здадуться. Віриться, що весь рух спрямований саме на благо місцевої громади.

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат