Різдво в наших серцях, а не заради застілля

Наталія Каралкіна 04.01.2013 14:45 СОЦІО

Як зберегти традиції й побороти споживацьке ставлення до Свята народження Христа.

Одне з найбільших свят християнства Різдво закарпатці відзначають двічі: римо-католики і протестанти — 25 грудня, греко-католики і православні — 7 січня. Розбіжності зумовлені запровадженням нового календаря. Прибічники обох дат весело зустрічають святкові дні: прикрашена ялинка, Свята вечеря, спів колядників і, звичайно, гучне застілля, що триває кілька днів. Втім достатньо пишні й не обов’язково потрібні атрибути нерідко закривають собою істинну причину радості всього людства — народження Ісуса Христа.

Про те, як прикрасити оселю, здивувати близьких смачними стравами сьогодні можна прочитати в Інтернеті, різдвяні колядки «скачати» з багатьох сайтів, а штучна ялинка може підтримувати настрій хоч цілий рік. Та дух Різдва не заміниш сучасними технологіями і синтетикою, його треба відчути.

Через різні обставини, у тому числі й історичні, чимало самобутніх звичаїв святкування було втрачено назавжди. Церковні звичаї нашаровувалися на язичницькі, адже й обряд колядування походить із дохристиянських вірувань. Християнство прийшло до людей, у яких вже були свої звичаї. І саме слово «коляда» має язичницьке коріння, зокрема поклоніння Сонцю.

Щойно на небі сходила Зоря, колядники ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця і зображення цього Сонця носили з собою («Різдвяна зірка»). Колядувати і заходити першими до оселі господаря в день Різдва можна лише хлопцям, які, згідно зі звичаєм, несуть у домівку мир та спокій. А просити гроші за такі пісні було неввічливо. Тому колядників пригощали млинцями, особливо гречаними, горіхами, цукерками. Гроші якщо й давали, то їх обов’язково треба було витратити на святкування Різдва (харчі), а не на інші потреби.

ЯЛИНКА ЗІ СТЕЛІ Й 12 СВЯТВЕЧІРНІХ СТРАВ  

Різдвяне дерево — ялинку — теж раніше не прикрашали. Звичай укорінився у першій половині ХХ ст. Спочатку ялинки підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Втім саму традицію прикрашати дерева на честь Різдва запровадив відомий богослов-реформатор Мартін Лютер (1483—1546). У 1500 році, гуляючи лісом напередодні Різдва, він побачив кілька ялинок, вкритих снігом, що яскраво виблискували в місячному сяйві і вразили Лютера своєю красою. Повернувшись додому, він поставив маленьку ялинку посеред кімнати і прикрасив її запаленими свічками.

Святковий стіл має вражати різноманіттям, але усі страви мають бути пісні. На честь 12 апостолів Ісуса Христа страв теж має бути дванадцять. Найголовнішою на столі цього вечора є кутя. Коли на небі з’являлася перша зірка,   родина могла сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей, яким давали трішки вареної картоплі. Проте перед тим як сісти, кожен дмухав на місце на лаві, щоб бува не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати.

Вечерю починали з куті. Їли зі спільних мисок і пили з одного кухля, що символізувало мир і злагоду в сім’ї впродовж року.   За традицією кожен член родини в цей вечір повинен бути вдома, причому не можна спізнюватися до святкового столу, бо будеш весь рік блукати. Під час цієї вечері не можна виходити з-за столу та голосно розмовляти. Несподіваний гість віщував щастя на цілий рік, тому йому старалися догодити. Також вважалося доброю прикметою запрошувати на вечерю одиноких, бездомних та убогих людей. Вечеряли довго і ніхто не мав права вставати, окрім господині, яка підносила страви. Наприкінці вечері батько, а за ним і вся родина вставали з-за столу й дякували Господові за прожитий рік, просили про долю на наступний. А після вечері на столі залишали кутю, інші страви, ложки, бо вірили, що вночі померлі прийдуть ще раз на вечерю.

ЦЕРК¬ВА РА¬ДИТЬ ПОДАРУВАТИ ХРИСТОВІ СВОЇ ГРІХИ, ВЗЯТИ БЛАГОСЛОВЕННЕ І ВЧИТИ ДІТЕЙ КОЛЯДУВАТИ

Протоієрей Владислав Ігнатишин вважає, що при акцентуванні лише на гастрономічному вимірі, споживацькому ставленні до Різдва воно втратить свій зміст і перетвориться у свято-гуляння. Розбіжності у святкуванні він вважає свідченням людського фактора: «Достеменно ми не знаємо, коли саме народився Христос, дата є символічною, з відтворенням приблизного дня, тому що у традиції нашій Бог є один, так, як і сонце».

Сьогодні Різдво значною мірою модернізувалося: це свято чекають заради прикрашання будинків у стилі Голлівуда і подарункового буму. «Люди вважають, що найголовніше це гарно одягнути ялинку   і знайти потрібні аксесуари, підібрати подарунки. Натомість усе менше лунає коляда, яка оспівує народження Божого Сина біля тої ж ялинки або ж при застіллі», — розповідає протоієрей Владислав. Він стурбований тим, що не всі діти вміють колядувати, хоч і вміють матеріалізувати фігурки чи зображення з вертепу: «Займаюся в недільній школі з дітками і нещодавно саме обговорювали те, як малювати чи створювати в домашніх умовах вертеп. Діти називали персонажів, знали про тварин, які теж там є. А колядувати, на жаль, не вміють. Тому батькам потрібно звернути увагу на це і навчити дітей колядувати, якщо вони хочуть зберегти дух Різдва і передати те, що отримали від своїх батьків».

Якщо ж говорити про власне святкування Різдва, то протоієрей Владислав наполягає на тому, що до кожної великої події треба готуватися: «До особистих днів народжень ми теж готуємося. Думаємо про те, кого запросимо, що поставимо на стіл. Але ніхто з нас не хоче спаплюжити свій день народження. Для того, аби ми не спаплюжили день народження самого Бога з-поміж нас, Бога-дитинки, нашого Христа, потрібно готуватися. Головний акцент у цих приготуваннях має бути зосереджений на тих, хто приходить, адже це сам Бог. Більшого гостя, ніж цей, Небо не надішле. Тож треба максимум підготовки. Цей гість має отримати подарунок. Який подарунок можна дати Христові? Для того, щоб дати відповідь на це питання, треба знати, для чого він прийшов. Він прийшов заради грішників, тому треба подарувати Христові свої гріхи. Подарувати йому все погане для того, щоб взяти все світле і благословенне».

Незважаючи на розбіжності у святкуванні, віросповіданні і культурній приналежності, Різдво викликає спільні позитивні емоції, якщо вони йдуть від щирого серця. Відкривати це свято з нового боку, поглиблювати знання й підтримувати традиції, без сумніву, потрібно. Головне, щоб урочиста святковість не замінювалася буденною метушнею за гучними застіллями й зовнішніми атрибутами, бо набагато важливіше те, що всередині.

***

КОЛЯДКИ


Добрий вечір тобі
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А другий же празник: Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник: Святе Водохреще, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився

Тиха ніч
Тиха ніч, свята ніч!
Ясність б’є від зірниць.
Дитинонька Пресвята,
Така ясна, мов зоря,
Спочиває в тихім сні.

Тиха ніч, свята ніч!
Гей, утри сльози з віч,
Бо Син Божий йде до нас,
Цілий світ любов’ю спас,
Вітай нам, святе Дитя!

Свята ніч настає,
Ясний блиск з неба б’є,
В людськім тілі Божий Син
Прийшо нині в Вифлеєм,
Щоб спасти цілий світ.

Тиха ніч, свята ніч!
Зірка сяє ясна,
Потішає серця,
Величає Христа.
Дитя святе, як зоря,
Нам світи, зоре ясна!

Нова радість стала
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла. (2)

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився. (2)

Ангели співають, «слава» восклицають,
На небесах і на землі мир проповідають. (2)

Давид виграває, в гуслі ударяє,
Мелодійно і предивно Бога вихваляє. (2)

І ми теж співаймо, Христа прославляймо,
Із Марії рожденного, смиренно благаймо: (2)

Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю. (2)

Даруй господарю, його господині,
Даруй літа щасливії нашій неньці Україні. (2)

Прилетіли Ангелята
Прилетіли Ангелята,
Як пташата з неба
І співали всі Дитятку
Весело, як треба:
«Гей же, гей же! О Ісусе!
Гей же, гей же! Слава!»
Та будили там пастирів
Всю нічку до рана.

Голосили, що на світі
Сталася новина:
Діва в яслах днесь на сіні
Породила Сина,
Боже Дитя, всіх владику.
Пастирі, вставайте,
Біжіть скоро до вертепу,
Його привітайте!
Слава! Слава! — голосили
В час Твого приходу,
І мир людям, як відкрив Бог
Нам свою природу,
Він для людського спасіння
В тілі народився,
Творець світа, Давець скарбів
В яслах положився.

Поспішім ми до вертепу,
Поклін Му віддаймо
І весело: гей же, гей же!
Йому заспіваймо.
Гей же, гей же! О Ісусе
Гей же, гей же! Слава!
За щасливу Твою нічку
Вічна Тобі хвала!

Старий рік минає
Старий Рік минає, Новий наступає | (2)
Новий наступає

Пане Господарю, Великий Владарю | (2)
Великий Владарю!

Дайте нам з Полиці із Медом Пшениці | (2)
Із Медом Пшениці!

А ще щось такого до того смачного | (2)
До того смачного!

Новий Рік приxодить, Щастя в Дім приносить | (2)
Щастя в Дім приносить!

Небо і земля
Небо і земля, Небо і земля,
Нині торжествують.
Ангели й люди, Ангели й люди
Весело празнують:

Христос родився, Бог воплотився
Ангели співають, Царіє вітають,
Поклін віддають, Пастиріє грають,
Чудо, чудо повідають.

Во Вифлеємі, во Вифлеємі
Весела новина!
Чистая Діва, Чистая Діва,
Породила Сина!

Христос родився, Бог воплотився
Ангели співають, Царіє вітають,
Поклін віддають, Пастиріє грають,
Чудо, чудо повідають.

І ми во плоти, і ми во плоти
Богу поклін даймо:
„Слава во вишніх, слава во вишніх»
Йому заспіваймо!

Христос родився, Бог воплотився
Ангели співають, Царіє вітають,
Поклін віддають, Пастиріє грають,
Чудо, чудо повідають.

На небі зірка ясна засіяла
На небі зірка ясна засіяла
І ясним світлом сяє,
Хвиля спасення нам завітала, —
Се бо Христос ся рождає.

Щоб землю з небом в одно злучити,
Христос родився, славіте! | (2)

В біднім вертепі, в яслах, на сіні,
Спочив Владика, Цар світу.
Отож, до Нього спішім всі нині, — нашого жде Він привіту.

Спішім любов’ю його огріти,
Христос родився, славіте! | (2)

Благослови нас, Дитятко Боже,
Даруй нас нині любов’ю,
Хай і пекельна сила не зможе
Нас розділити з Тобою.

Благослови нас, ми ж Твої діти,
Христос родився, славіте! | (2)

Благослови нас, наш любий Христе,
Зло побідити силу дай,
Засій в серцях нам бажання чисте —
Міцно любити рідний край!

Щоб Україна могла радіти,
Христос родився, славіте!

Наталія Каралкіна

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат