Українська казна спорожніла. Восени країною прокотилася хвиля соціальної кризи — пенсіонери, молоді матері, безробітні та комунальники перестали отримувати виплати від держави або гроші надходять із затримкою. Влада намагається збити хвилю невдоволення. Урядовці нестачу грошей пояснюють тим, що за дев’ять місяців цього року загальна сума соцвиплат виявилася на 37 млрд. грн. більшою, ніж роком раніше, і що пенсіонерам виплатили на 15 млрд. грн. більше. Наталія Королевська, голова Мінсоцполітики, заявила: уряд узяв ситуацію під контроль, мобілізувавши ресурси, і всі заборгованості уряд скоро погасить.


Населення не вірить обіцянкам чиновників. Так, рівень споживчих настроїв населення, за даними GfK Ukraine, нині впав до найнижчого рівня за останні півтора року. Іншими словами, українці скорочують свої витрати і відкладають серйозні покупки до кращих часів. А як можна вірити обіцянкам, якщо об’єктивних причин для наповнення казни немає. «Бази для того, щоб підвищувати зар¬плати і на основі цього робити соцвиплати, немає», — вважає Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.

Наприклад, план із доходів виконаний за дев’ять місяців лише на 67 %. Щоб дати всі 100 %, потрібно за останню декаду зібрати аж 106 млрд. грн., що абсолютно нереально. У кращому випадку зберуть трохи більше 70 млрд.

Причини браку грошей у скарбниці слід шукати в макроекономічній площині. Промвиробництво, фундамент економіки, за три квартали знизилося на 5 %, каже Юрчишин. Падають будівельний сектор, сфера транспортних перевезень, знижується і обсяг золотовалютних резервів, продовжує експерт. Зменшення держдоходів зазвичай позначається на розмірі надходжень до Пенсійного фонду. Тому бракує коштів і ПФ змушений позичати їх у Держказначейства, щоб забезпечити виплати своїм підопічним. За останні чотири роки борг фонду перед скарбницею зріс до 50 млрд. грн. Але визнати фонд неплатоспроможним держава не наважиться. Тому гроші до Пенсійного фонду надходять — частково за рахунок затримок соціальних виплат іншим категоріям населення: матерям, безробітним та іже з ними. Станом на середину вересня заборгованість по соціальних виплатах склала близько 1 млрд. грн. Однак вголос уряд визнав існування проблеми лише наприкінці жовтня. «На жаль, були затримки у виплатах окремим категоріям і за це ми повинні вибачитися перед людьми», — заявив Азаров на засіданні Кабміну 23 жовтня. Азаров таки пообіцяв, уряд впорається і всім усе компенсує.

Деякі експерти схильні вірити прем’єрові: в цьому році бюджет, судячи з усього, хоч і з великими труднощами, але все ж зуміє звести кінці з кінцями. Так, зокрема, вважає Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times. Але якщо влада і надалі не перестане демонструвати невиправданий бюджетний оптимізм, до осені-2014 ситуація в економіці та соцсфері стане на порядок гіршою. Й уряду, каже аналітик, доведеться вмикати друкарський верстат і стримувати валютний ринок.

Наш уряд чекає, чим закінчиться саміт Східного партнерства ЄС у Вільнюсі. Якщо договір про асоціацію на ньому підпишуть, у грудні, коли в Україну знову прибуде місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), офіційний Київ може розраховувати на новий транш позик від цієї організації. За рахунок цих кредитів вдасться зняти фінансове напруження і пережити наступні півтора року. Якщо їх не буде, уряд піде шляхом тотальної економії. Адже для влади цей період буде ключовим: у 2015-му країну чекають президентські вибори. І підійти до них у хорошій формі Вікторові Януковичу критично необхідно.

До речі, сам президент добре розуміє, що Міжнародний валютний фонд просто так гроші не дає. Фонд вимагатиме від влади України вжити ряд непопулярних заходів щодо скорочення невиправданих соціальних пільг і встановити реальні тарифи на енергоносії для населення. І, як пише «Дзеркало тижня», Віктор Янукович схвалив низку непопулярних рішень, зокрема — підвищення тарифів на газ, ліквідацію пільг для населення та бізнесу, ослаблення курсу гривні до долара. Одне з ключових рішень — згода президента на значне (до 60 %) підвищення тарифів на газ для населення. Але не для всіх споживачів, а для тієї їх частини, яка споживає понад 3,5 тис. кубометрів газу за рік.

Проект нової тарифної сітки вже підготовлений у Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Крім того в уряді розроблена ціла програма стабілізації бюджету. Перший пункт: жорстка ревізія податкових пільг для бізнесу, а також закриття офшорних лазівок для бізнесу великого шляхом імплементації прийнятого минулого літа закону про трансферне ціноутворення.

Другий пункт: ревізія існуючих соціальних пільг, яка потенційно теж може принести десятки мільярдів гривень економії для держбюджету, але до останнього часу відкладалася через очевидну загрозу для електоральних рейтингів.

Влада розуміє, що не можна урізати лише пільги для населення і в той же час роздувати фінансування на утримання чиновницького апарату. Саме тому в переліку запланованих заходів стабілізації держфінансів — урізання витрат на утримання держапарату майже на 19 млрд. грн., що означатиме дуже жорстку економію практично для всіх відомств і по всій вертикалі.

І це правильно, бо витрати на чиновників занадто високі в Україні і при цьому населення стає дедалі біднішим. До прикладу, в жовтні 2013 року Державному управлінню справами було додатково виділено 30 млн. грн., у тому числі 3 млн. грн. на ремонт вертольота. На ремонт Шевченківського райсуду було виділено майже 9 млн. грн. Апарат РНБОУ за останні півроку придбав десять автомобілів майже за 3 млн. грн. Майже півмільйона гривень було перераховано на зимову гуму для броньованих «Мерседесів» керівників держави (по 30 тисяч за кожну шину), замовляються судна за мільярд гривень.

Тому влада, якщо має намір почати економити, то повинна починати з себе. Як воно буде насправді, покаже час.