Для чого варто приїхати в Закарпаття

17.05.2013 15:47 СОЦІО

В Закарпатті закінчився зимовий туристичний сезон і починається літній. Всі багато розповідають про туристичний потенціал області, однак ми ще дуже далекі від того, щоб сказати, що ми використовуємо цей потенціал оптимально і з великим зиском. Про особливості закарпатського туризму та його перспективи ми вирішили поговорити з народним депутатом України, головою підкомітету з туризму Іваном Бушком.


— Іване Івановичу, про туризм говорять багато. Фразу «Закарпаття має величезний туристичний потенціал» не сказав ще хіба що лінивий. Але цей вираз, погодьтеся, носить загальний характер. Можете конкретніше розповісти, що необхідно зробити або що особисто ви збираєтеся робити у сфері туризму?

— Так, ви маєте рацію. У будь-якої подорожі, точніше, у будь-якого мандрівника є мета. Тому він вибирає певний напрям, пору року, вид транспорту і багато іншого. І якщо говорити зрозумілою для всіх мовою, то наше завдання зробити так, щоб якомога більше туристів захотіли би приїхати, а ще краще — навіть хотіли би щороку приїжджати на Закарпаття.

Тут ми відразу стикаємося з першою проблемою — проблемою іміджу України і практично повною відсутністю конкретної інформації про Закарпаття. Давайте зізнаємося чесно, що навіть більшість українців мало що знають про наш край, не кажучи вже про іноземців.

— Тобто наші дороги, про які всі говорять, це ще не найголовніша проблема?

— Щоб побачити наші погані дороги, спочатку до нас потрібно приїхати. А хто ж поїде «невідомо куди»? Судячи з того, що кількість туристів у нас на порядок нижча не тільки, ніж у Угорщині чи Словаччині, а й у Львові, то висновок напрошується нехороший.

— Ви хочете сказати, що Закарпаття — «темна пляма на карті»?

— Частково так. Кажу «частково» тому, що проведення Євро-2012 дозволило, звичайно, зламати негативний імідж України. Думаю, що озвучу не тільки свою особисту думку, якщо скажу, що позитивні наслідки, дивіденди, так би мовити, від проведення Чемпіонату Європи з футболу Україна отримуватиме ще багато років.

Але для нас, звичайно ж, цього мало. Закарпаттю необхідна окрема програма з позиціонування і певні кроки в цьому напрямку вже робляться.

— Термін «позиціонування» дуже ємний. Для того, щоб «позиціонуватися», Закарпаттю необхідно вибрати певну нішу.

— Абсолютно вірно. Тут ми переходимо до наступної проблеми: що ми пропонуємо і за скільки? Спочатку про те «за скільки».

Зрозуміло, що верхній рівень туризму, так званий «люксовий сегмент», нам не до снаги. Річ навіть не в тому, що у нас немає моря чи океану. У нас навіть просто немає сучасного аеропорту. Крім того, дороги, як ви правильно зауважили, на 5 зірок ще не тягнуть.

Тому необхідно визнати, що наш рівень сервісу, а також стан інфраструктури не залишають нам іншої можливості, крім як «залізти» в середній ціновий сегмент — тризірковий, так би мовити.

Друга частина питання складніша: чим ми кращі за інші країни, що пропонують туризм за ті ж гроші?

По-перше, безвізовий режим. Як для наших східних сусідів, так і західних. До речі, що стосується росіян, то для них і з мовою проблем немає. Так що в цьому сенсі ми поза конкуренцією.

По-друге, наші мінеральні джерела відкривають для Закарпаття можливість активно розвивати такий напрямок, як реабілітаційний туризм.

До речі, й у цьому напрямку перший серйозний крок уже зроблено. Буквально 3 місяці тому віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко на зустрічі з ізраїльським послом Реувеном Дін Елем запропонував почати спільні українсько-ізраїльські проекти з розвитку реабілітаційного туризму на Закарпатті.

— Чому саме з Ізраїлем?

— Ізраїль так само, як і Швейцарія, наприклад, є одним зі світових лідерів із надання медичних послуг. Люди з усього світу приїжджають на лікування в такі країни. Звичайно, лікування коштує недешево, але заради здоров’я свого і своїх близьких багато хто готовий викласти останні гроші.

Зрозуміло, що у сфері надання медичних послуг ми дуже поступаємося розвиненим країнам. У нас мало висококваліфікованих лікарів, немає сучасного медичного обладнання. У цій сфері ми поки що неконкурентоспроможні.

А ось що стосується проходження реабілітації після лікування, то тут Закарпаття має більш виграшну позицію. По-перше, у нас не просто дешевше, а в рази дешевше, ніж у тих же Ізраїлі або Швейцарії. По-друге, традиційно, ще з радянських часів ми маємо санаторії та персонал, підготовлений для роботи в них.

— Тобто домовитися з такими країнами, як Ізраїль, для нас важливо?

— Звичайно, важливо. З представниками країн і страхових компаній. Такі країни, як Австрія, Німеччина, Швейцарія, Ізраїль можуть дати нам такий потік туристів, що справлятися не будемо. Зауважте, особливість цього напрямку така, що люди їдуть не на день-два, а на кілька тижнів. Це дуже перспективний напрямок і над ним зараз так само йде активна робота.

— Крім Ізраїлю є якісь контакти з іншими країнами?

— У мене запланована поїздка до Німеччини, присвячена саме налагодженням зв’язків. Немає ще остаточного рішення, але якщо все складеться, то, можливо, і в цьому напрямку будуть позитивні зрушення.

Але все-таки потрібно зазначити, що одними лише зусиллями політиків тут не обійтися. Потрібно, щоб бізнес теж підключався до цього питання. Необхідно, в першу чергу, дотримуватися стандартів, прийнятих у європейських санаторних комплексах, починаючи з персоналу, який володіє англійською чи німецькою мовами. Тому що українська і російська обмежують нас і дозволяють працювати тільки зі Сходом, тобто Україною, Білорусією та Росією. А знання хоча би німецької мови відразу відчиняє двері для німецьких, австрійських, швейцарських і голландських туристів.

Є ряд й інших вимог для того, щоб європейські клініки відправляли своїх пацієнтів до нас на проходження реабілітації.

— Однак реабілітація — це не єдиний напрямок, за яким може розвиватися туристична галузь. Що ще робиться або, може, планується?

— Так, як я казав, зараз запускається проект із просування Закарпаття як туристичного бренда. Загалом у багатьох країнах світу таку ініціативу проявляють бізнесмени, зайняті в туристичному секторі, але у нас звикли, що ініціатива має йти «зверху».

Я щиро сподіваюся, що коли проект запрацює на повну потужність, до нього підключаться в міру своїх можливостей не тільки власники готелів та туристичних об’єктів, а й мери міст, а також просто небайдужі мешканці Закарпаття.

Я вже писав раніше, що якщо кожен дорослий мешканець Закарпаття запросить приїхати до нас хоча би одного свого знайомого, то ми вже отримаємо додатково 1 мільйон туристів. Нам узагалі всім час згадати, що Закарпаття — наш спільний дім і наше спільне процвітання та наше благополуччя залежать насамперед від нас самих.

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат