Країни Карпатського регіону вирішили згуртуватися задля взаємовигідної співпраці і розвитку регіону

Так звана "Карпатська ініціатива" не була формальним проєктом. Було проведено багато міжнародних зустрічей з метою   ініціювати масштабний форум, на якому б обговорили механізми співпраці восьми країн Карпатського басейну.

Ініціативу підтримали і в Євросоюзі. До Ужгорода приїжджала Президентка Європейського Комітету регіонів Ката Тютто. У робочій зустрічі в Закарпатській ОВА взяли участь заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, президентка Української асоціації районних та обласних рад Тетяна Єгорова-Луценко і голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. І окремим акцентом перемовин стало питання саме "Карпатської Ініціативи".

Згодом було погоджено дату Форуму "Карпатська вісімка", на який запросили представників влади України, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Чехії, Австрії та Сербії.

Звичайно ж, через певні політичні моменти зібрати керівників держав не вдалося. Є певний скепсис до ініціативи з боку Словаччини та Угорщини. Словацький лідер в останній момент повідомив, що не приїде, бо захворів, а Угорщина була представлена лише на рівні заступника посла.

І все ж, 18 вересня в Буковелі масштабний форму "Карпатської вісімки" відбувся. 1400 делегатів, із яких 500 представників бізнесу. Саме економіка визначала пріоритети, а не політика. між державами Карпатського басейну можуть виникати політичні непорозуміння, але співпрацювати в межах великого регіону вигідно всім. Ці вісім країн об'єднані географічно і мають спільний ВВП понад 3 трильйона доларів.

Уже на цьому ж форумі було оголошено про 95 проєктів на суму 40 млрд євро. А ширший пакет складає 125 проєктів на суму 71 млрд євро.

Головні теми Форуму С8:

Енергетична стійкість та незалежність. Учасники Форуму говорили про те, що регіон повинен стати потужним енергетичним європейським хабом. Саме на цьому форумі обговорювалося питання перенесення деяких енергетичних ресурсів до сусідів. Зокрема було домовлено про зберігання української нафти у сховищах компанії МОЛ в Угорщині. Щоправда, новий угорський прем'єр Петер Мадяр сказав, що такі питання варто обговорювати на міжурядових перемовинах, тому проєкту поки не дали зелене світло.  

Також обговорювали використання українських підземних газосховищ, будівництво нових інтерконекторів та реалізацію відновлюваних джерел енергії (зокрема, створення Карпатського вітроенергетичного кластеру потужністю 1,5 ГВт).

Транспорт, логістика та кордони. Тут основну увагу приділили розбудові пунктів пропуску, ремонту прикордонних автошляхів та переходу залізничних шляхів із широкої колії на вузьку європейську. Україна та Румунія підписали окремий меморандум щодо розвитку прикордонної інфраструктури та безперебійного транзиту товарів.

Інвестиції та економічне відновлення. Це взаємні інвестиційні вливання в економіки країн. Це якраз мова про ті інвестиційні портфелі на 95 млрд. євро.

Розвиток гірських і прикордонних громад. Обговорювалися специфічні виклики гірських регіонів — екологічна безпека, якість внутрішніх доріг, створення нових робочих місць та пряма транскордонна співпраця між муніципалітетами держав-сусідів за фінансової підтримки ЄС.

Захист національних меншин. Під час зустрічі лідерів з молоддю країн Карпатського регіону окремо порушували питання забезпечення рівних прав та розв'язання проблем нацменшин як в Україні, так і в сусідніх державах.

Чи є проєкт С8 певною альтернативою ЄС? Зовсім ні. Це проєкт кращої інтеграції в ЄС. На цьому наголосив і заступник Офісу Президента України Віктор Микита.

"Карпати стають фундаментом обʼєднання громад та регіонів восьми країн Європи. Ми оголосили про курс на започаткування Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат у рамках політики згуртованості ЄС.

Наші громади та регіони у межах Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат отримають нові, реальні інструменти для вирішення питань розвитку транспорту та інфраструктури, охорони природи, управління водними ресурсами, туризму, підтримки місцевих громад, національних спільнот, реагування на безпекові ризики та багато іншого.

Майбутнє України в Європейському Союзі", - сказав Віктор Микита.

Ну і щодо Закарпаття. Наша область була широко представлена на цьому форумі. До складу нашої делегації увійшли представники 45 територіальних громад, 7 великих підприємств регіону, обласні депутати.

"На прикладі Закарпаття проілюстрував, що питання розвитку інфраструктури дуже широке. Наша область має 467 км кордону з чотирма державами ЄС. Лише за минулий рік через зону Закарпатської митниці пройшли майже 367 тис. вантажівок і 273 тис. вантажних вагонів. Це дуже велике навантаження у порівнянні з довоєнним часом.
І ми розуміємо, що наша інфраструктура вже не справляється з масштабом транспортних потоків.
Щоб виправити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Йдеться і про реконструкцію наявних, і будівництво нових пунктів пропуску, перехід із широкої на вузьку європейську колію, будівництво нових доріг та автомагістралей.
Тому є низка конкретних проєктів, над якими працюємо разом із центральними органами влади та міжнародними партнерами:
- продовження автобанів М3 та D1 на території України;
- будівництво євроколії від Ужгорода до Перечина та Павлова, з Королева до Хуста;
- реконструкція та будівництво пунктів пропуску «Біла Церква», «Яблунівка» на українсько-румунському кордоні, «Лужанка», «Дзвінкове», «Дийда» – на українсько-угорському та інші.
Ми не хочемо бути областю, через яку вантаж просто проїхав у Європу. Наше завдання – зробити так, щоб транспортний потік створював тут економіку.
Тому поруч із новими дорогами і залізницею мають розвиватися індустріальні парки, мультимодальні термінали, сухі порти, склади, переробка і нові виробництва. Тоді у громадах з’являться робочі місця, податки, нові послуги та попит на місцевий бізнес.
Для нас інфраструктура – не мета, а інструмент, який має перетворити прикордонне розташування Закарпаття з географічної особливості на економічну перевагу", - розповів голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.

Тепер залишається слідкувати за тим, щоб проєкт "Карпатської вісімки" не перетворився на формальний клуб-держав за географічним принципом. Тут повинен переважати економічний прагматизм.  

Петро Гойс