Чи дійсно радянська армія звільняла Закарпаття
Як закарпатцям ставитися до дати 26 жовтня
В радянську епоху в кожному нашому селі на громадських будовах висіла табличка із штучного мармуру з фальшиво-брехливим написом: «Село звільнили 26 жовтня 1944 р. війська Радянської Армії». Ця брехня заключається в даті міфічного «звільнення» краю радянськими військами, тому що не було від кого звільняти наш край, угорські та німецькі війська завчасно покинули територію нашого краю, а ті небагаточисельні підрозділи, які залишились, взагалі не чинили спротиву, розуміючи всю його безглуздість. Про це писала навіть радянська військова преса. Фронтова газета «Сталинское знамя» опублікувала 28 жовтня 1944 р. наказ верховного головнокомандувача Й.Сталина від 26 жовтня, який починається словами (щоб уникнути пересудів, наказ подаємо в оригіналі російською мовою): «Войска 4-го Украинского фронта сегодня, 26 октября, овладели на территории Чехословацкой Республики промышленным центром Закарпатской Украины городом Мукачево…». В цый же газеты в номеры выд 30 жовтня 1944 р. описано «овладение» радянськими військами Ужгородом. Військові кореспонденти З.Кац та М.Талалаевский так описали цю подію (подаємо в оригіналі): «Утром 27 октября 1944 г. мобильная группа И.Хомича вошла в Ужгород…Украинцы, русины, чехи, от мала до велика, вышли на улицы встречать наших солдат и офицеровДве женщины встретили и нас с цветами в руках. Прикалывая астры до наших шинелей, одна из нихсказала: «Вы пришли в счастливый день, накануне великого праздника. Я с детства помню: 28 октября Чехословакия праздновала торжество своей независимости…».
Наказом від 26 жовтня 1944 р. Московські «освободители» викрили самі себе, згадуючи Закарпатську Україну, оскільки подібного державного утворення на згадану дату в природі ще не існувало. Це вже з розряду фактів, яких ніколи не було. Як виявляють сьогодні українські і російські незаангажовані професійні історики, таких «фактів» в радянській історії незліченна кількість. Ці «факти» слід розкривати, щоб не страдала істина. А істина полягає в тому, що сьогоднішні глашатаї «освобождения-воссоединения» не знайомі навіть із сталінськими наказами, де немає слів «освобождение Украинской ССР», а є слова «овладение» та «территория Чехословацкой Республики».
Уже з цього можемо зробити висновок, що московський кремль і не думав нічого звільняти, а лише всім оволодівати. Але фальшивий тезис «звільнення», підкріплений фальшивою датою, побутує ще й сьогодні. Хоча станом на 26 жовтня 1944 р. залишалось ще не «звільненим» словацьке місто Чоп та ряд населених пунктів біля нього з угорським населенням, які останній угорський вояк покинув лише 28 жовтня 1944 р., тобто датою «звільнення» нашого краю слід було вважати все-таки 28 жовтня 1944 р.
Вже хоча б із-за цього факту варто було б все-таки познімати з громадських будов наших населених пунктів таблички із фальшиво-брехливою згадкою про 26 жовтня 1944 р. Істориків в Україні хоч греблю гати, однак ніхто з них навіть не спромігся підказати можновладцям, що час уже виправити «помилку» минулого, могла ж Україна відмовитись від фальшивої дати закінчення другої світової війни (акт про капітуляцію Німеччини був підписаний не 9-го
травня 1945 р.¸ а 8-го, що визнає весь цивілізований світ, в т.ч. і Україна). Міг же перший «радянський» староста Ужгорода Петро Сова, русофіл, закоханий в російську культуру, при виді радянських вояків в Ужгороді, не побоятись сміливо заявити: «Мы ждали не этих русских»!
Дмитро Поп, Ужгород
Коментарі :
Додати коментар