От і літо промайнуло, на порозі - осінь, а разом з нею в наші квартири прилетять платіжки з новими цінами на опалення, електроенергію, водопостачання та водовідведення.

Запроваджене навесні поетапне підвищення вартості енергоносіїв в повній мірі дасться взнакивже після перших холодів, коли до початку опалювального сезону народ масово увімкне електрообігрівачі.

Але перш, ніж їх вмикати, добре зважте, чи витримає ваш гаманець новий-старий тариф на спожиту електроенергію – він вступить в дію з 1 вересня: 78,9 копійки (було 63 коп) для тих, хто споживає до 600 кВт.год на місяць, та майже 1 грн 48 коп(було 1,407 грн) – якщо споживання перевищить місячний обсяг 600 кВт-год.

Про пільгові 100 кВт-год на місяць важко навіть згадувати, адже їх вистачить хіба що на освітлення маленької квартири і, можливо, на телевізор – тут тариф для мешканців міст стане 45,6 коп (було 36,6 коп). Для селян пільговий обсяг трохи більший - 150 квт.год на місяць, а ціна така ж, як і для міста. Рішення про поетапне зростання тарифу державний регулятор ухвалив ще навесні.

Проте, не впадайте у відчай, а поспішіть в обленерго, напишіть заяви на встановлення дво- чи тризонних лічильників, і коли вам їх установлять, можна буде користатися електроенергією вночі, і сплачувати за неї на 50% менше (з 23 год до 6-ї ранку). Це вам обійдеться в 3-3,5 тисячі гривень разом з установкою приладу від українського виробника (принаймні саме такі ціни в БроварськомупідрозділіКиївобленерго).

Не виключено, що найближчим часом нічна енергія ще подешевшає. Заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Олександр Светелік наприкінці липня повідомив, що спільно з державним регулятором планується запровадити нічний коефіцієнт 0,3 (зараз 0,5). І це абсолютно реально, адже нині наша енергосистема страждає від надлишку нічної електроенергії – її нікуди дівати. А знизити виробництво також неможливо, адже нині основне навантаження – до 60% - несуть атомні електростанції компанії «Енергоатом».

Вночі, як і вдень, АЕС працюють рівним графіком, їхні енергоблоки не можна декілька разів на добу розвантажувати та завантажувати знову. З одного боку, це добре, що атомна енергетика рятує країну від пітьми, а з іншого – коли в єдиній енергосистемі держави вночі не вистачає споживання, а вона повинна дорівнювати виробленій потужності, то виникає загроза аварії в енергосистемі.

За таких обставин, можна лише поспівчувати диспетчерам «Укренерго», яким доводиться щоденно балансувати, ходити по лезу. Поліпшити ситуацію можна було б за рахунок масового оформлення переходу приватних будинків з газового опалення на електричне, але це задоволення обійдеться користувачеві в 13-18 тисяч грн.

Під тиском громадськості, влада повинна нарешті змусити обленерго відійти від послуг посередницьких структур, і стимулювати нічне споживання електроенергії. Тоді держава і споживачі лише виграють, адже зникне загроза аварії, а народ зможе зігрітися хоча бвночі.

В наших міських квартирах влада гарантує плюс 16 градусів, а на більш високу температуру у споживачів не вистачить коштів.

Тарифи на воду і каналізацію знову поповзуть вгору

Найбільшого удару по сімейних бюджетах українців завдасть постійно зростаюча платня за опалення та електропостачання. Додатковим навантаженням стане зростання тарифів на водопостачання та водовідведення (каналізацію), в структурі яких майже третина - це вартість електроенергії.

До речі, борг всіх водоканалів за спожиту електроенергію вже перевищив 2 млрдгрн. - цих коштів катастрофічно не вистачає електричним станціям. Єдина енергосистема України в розпал підготовки до зими балансує на межі виживання. Теплові електростанції потерпають від нестачі коштів на закупівлю вугілля та неплатежів з енергоринку за відпущену туди електроенергію. Тому вже в серпні ТЕС почали спрацьовувати накопичені на зиму запаси. («Главком» про це писав) .

Споживачі ще й досі сподіваються, що влада таки знизить запроваджені у квітні тарифи на комунальні послуги, електроенергію та ціну на газ, але, схоже, про це варто забути. Навпаки, марафон з підвищення тарифів восени спалахне з новою силою. Першими у черзі– тарифи на водопостачання та водовідведення.

Державний регулятор вже пообіцяв керівникам водоканалів підвищення тарифів на воду та каналізаційні послуги (водовідведення).

«Зараз 120 водоканалів мають економічно обґрунтовані тарифи, проте ці тарифи покривають виключно собівартість послуг: 35% витрачається на енергоносії, інші 35% – на заробітну плату працівників підприємств, 10% на амортизацію і решта – на матеріали. Для проведення реконструкції мереж і підвищення якості послуг необхідно, щоб діяльність підприємств була рентабельною», - заявив член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Руслан Машляківський 18 серпня на зустрічі з журналістами на тему підготовки водопровідно-каналізаційного господарства до зими.

За його словами, для НКРЕКП важливо «забезпечити дотримання підприємствами структури тарифів, обмежити понаднормові витрати води, а також вдосконалити систему ціноутворення і долучити громаду до контролю за цими процесами».А от чи залучить – під запитанням, адже тоді доведеться викорінити з тарифів колосальну корупційну складову.

Корупція чи економічна доцільність?

Проти вкрай недосконалої системи встановлення тарифів державним регулятором (НКРЕКП) активно виступають громадські організації. Відомо, що в нашій державі тарифи встановлюють на користь монополістів, адже туди включають всі валові витрати підприємств-монополістів, які зацікавлені збільшувати вартість своєї продукції, тоді як, навпаки, потрібно її зменшувати. Але ні влада Києва, ні НКРЕКП не виконують свою головну функції – бути арбітром між споживачем та виробником послуг.

Під шаленим тиском громадськості державний регулятор нібито погоджується на контроль за наповненням тарифів – його здійснюватимеГромадська рада, створена на початку липня в НКРЕКП. Її головою став колишній член НКРЕ Василь Котко, а заступником – екс-міністр ЖКГ (2007-2010 ) Олексій Кучеренко. Але насправді їх ніхто не збирається допускати до інформації про те, які витрати закладають для монополістів в тарифи на комуналку.

Особливу увагу до встановлення тарифів демонструє і президент. «Петро Порошенко планує внести на розгляд парламенту законопроект про забезпечення громадянам вільного доступу до інформації у сфері формування комунальних тарифів» , - повідомив днямипредставник глави держави в Кабміні Олександр Данилюк. Але все це робиться не для того, щоб тарифи стали «прозорими», а, навпаки, щоб приховати всю правду про колосальну корупцію в галузі, тоді як народ балансує на межі виживання.

Відомо, що через «чорні» діри в комунальному секторі десятиліттями вимивали сотні мільярдів гривень, зібрані з населення за неспожиті енергоносії («Главком» вже піднімав цю тему).

Але замість того, щоб нарешті покласти край цим шаленим надприбуткам, президент вносить до Верховної Ради законопроект «Про особливості доступу до інформації в сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного постачання та водовідведення». В такий спосіб створюється видимість перспектив розкрити українцям «кухню» формування нових комунальних тарифів.

Про це не складно здогадатися, адже влада 15 років поспіль чинить шалену протидію створенню національної системи обліку всіх спожитих енергоносіїв та оплати за них, намагаючись зберегти можливість не обліковувати ресурси та оплату за них, які на всіх рівнях розчиняються в кишенях функціонерів ЖКГ, облгазів та інших структур, що збирають «живі» гроші зі споживачів. А якість послуг лише погіршується.

Зрозуміло, що без належного обліку енергоресурсів неможливо розрахувати енергетичний баланс, без якого не може існувати жодна держава, а особливо така енергетично неефективна, як Україна.

Вже майже 9 місяців в парламенті припадає пилом законопроект (№1640) Про єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (ЄДСМ), розгляд якого в сесійній залі нещодавно знову відстрочили на невизначений термін, при цьому навіть не пояснивши, чому наприкінці червня документ зняли з розгляду.

Проти вкрай недосконалої системи встановлення тарифів державним регулятором (НКРЕКП) активно виступають громадські організації. Лунають звинувачення, що тарифи встановлюють на користь монополістів, адже туди включають всі валові витрати підприємств-монополістів, які зацікавлені збільшувати вартість своєї продукції, тоді як, навпаки, потрібно її зменшувати. Але НКРЕКП не виконує свою головну функції – бути арбітром між споживачем та виробником послуг – так відбувається багато років поспіль.

Боргова лавина

Єдине джерело для існування водоканалів – це зібрані зі споживачів кошти. «Немає іншого джерела фінансування, окрім коштів споживача. І якщо споживач буде довіряти, і розуміти, що ці кошти, які закладаються як інвестиційна складова в структуру тарифу не тільки завдяки амортизації, а й регульованого прибутку, якщо вони витрачатимуться прозоро, то споживач з розумінням поставиться до такої індексації тарифів», – переконаний генеральний директор «Київводоканалу» Андрій Білик. Державний регулятор дотримується такої ж думки.

Залишається лише додати, що востаннє тарифи на послуги водоканалів переглядалися в квітні цього року. Рекордно високе зростання тарифів на воду та водовідведення сталося з 1 травня 2015 року - тарифи в деяких регіонах відразу підскочили майже в 6,5 разів, - відповідне рішення НКРЕКП ухвалила 16 квітня, адже тоді відбулося різке зростання вартості електроенергії (детальну інформацію див. в кінці статті).

Фантастичні темпи нарахувань за комунальні послуги у травні прискорили нарощування боргів споживачів. Крім води, тоді подорожчали всі енергоносії - в залежності від обсягів споживання поетапно електроенергія дорожчає на 19-350%, газ – на 300-700%. За межею бідності опинилося понад 80% українців, адже їхні доходи впали майже втричі, тоді як вартість енергоносіїв прив’язали до долара, а він зріс з 8 до 22 грн.

За даними соціологів, цієї весни потребували субсидій на оплату комунальних послуг 80% сімей (всього в Україні приблизно 17 млн сімей). Що ж буде восени, коли тарифи на всі комунальні послуги, газ та електрикув черговий раз різко підстрибнуть вгору?

Звісно, кількість нужденних різко зросте, адже середня зарплата в країні залишається на рівні 3560 грн, а пенсія - 1200 грн, тоді як комунальні нарахуваннябудуть значно вищими наведених цифр.

Чи вистачить субсидій?

Свідченням того, що система субсидіювання населення так і не запрацювала на повну силу, є вражаюче низька кількість тих, хто отримав допомогу на оплату комуналки.

Тому, не отримавши субсидій, і, водночас, не маючи власних коштів, споживачі, нарощують борги перед комунальниками, а вони – перед «Нафтогазом України» - на кінець липня заборгованість за газ зросла до 14,3 млрдгрн, з яких 2,2 млрд – за 7 місяців 2015 року.

На кінець липня лише 2,3 мільйона сімей, тобто, менше 14% від загальної кількості, отримали субсидії на житлово-комунальні послуги, тоді як потребує допомоги в 6,5 рази більше. "Ще майже 400 тисяч сімей зі своїми заявами сьогодні знаходяться в обробці в Управлінні соціального захисту населення", - днями повідомив заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін під час прямої телефонної лінії у Кабінеті Міністрів.

Зайого даними, в середньому впродовж тижня надходить близько 50 тисяч нових звернень громадян для отримання субсидій. До початку опалювального сезону до програми житлових субсидій буде залучено щонайменше 4,5 мільйона сімей, тоді як в дійсності підтримки потребує в декілька разів більше. Та чи вистачить передбачених в бюджеті коштів - 24,5 млрдгрн?

В коментарях «Главкому»заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства УкраїниЕдуард Кругляк повідомив, що за 7 місяців «рівень платежів за комунальні послуги знизився до 89-90%. На його думку, якщо не буде вирішено питання з наданням субсидій всім, хто їх потребує, вже у грудні ситуація з платежами різко погіршиться. Звісно, що держава, обтяжена газовими боргами, постраждає найбільше.

Наслідки «шокової терапії» в комуналці

До чого призводить стрімке зростання тарифів на комунальні послуги, можна прослідкувати на прикладі 2014 року. Минулої осені, на тлі суцільного знецінення доходів громадян, вони різко перестали платити за «теплі» послуги, 70% в структурі собівартості яких - це вартість газу.

Тобто, «шокова терапія» в комунальному господарстві різко загострила проблеми не лише в цій галузі, але й стала черговим тягарем для держави, адже, як сніжний вал,зросли газові борги комунального сектору перед «Нафтогазом України». Цього року події розвиваються за аналогічним сценарієм. Відмінність лише в тому, що обсяг боргів, порівняно з минулим роком, буде в рази більшим.

На кінець липня 2015 року сумарна заборгованість підприємств теплокомуненерго (ТКЕ), теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та промислових споживачів заборгували «Нафтогазу» понад 21млрдгрн, з яких 68% - це борги виробників «теплих» послуг - ТКЕ і ТЕЦ.

Грошей на закупівлю газу катастрофічно не вистачає, тому його закачування в підземні сховища значно відстає від потреби. Схоже, грітися доведеться зі свічкою біля пічки.

Наталка Прудка, для «Главкома»

admin