Деревообробна та меблева галузі є одними з ключових для Закарпаття. Вони безпосередньо впливають на економічну стабільність регіону та соціальну сферу.

Актуальну ситуацію та перспективи розвитку цих напрямів обговорили під час чергового «Діалогу влади та бізнесу». Учасники зосередилися на стані ключових законопроєктів і стратегічних документів, а також на викликах, з якими в умовах війни стикаються підприємства області.

Захід організували Закарпатська ОВА спільно з економічною платформою Wood Industry UA, Федерацією роботодавців України та Українською асоціацією меблевиків. У змішаному форматі до обговорення за участю заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького долучилися народні депутати, керівництво області, галузевий бізнес, асоціації та експерти.

«Наша область традиційно спеціалізується на виробництві продукції з масиву цінних твердолистяних порід і має унікальну логістичну перевагу – безпосередню близькість до ринків ЄС. Водночас останніми роками зростання промислового виробництва у деревообробці сповільнюється: торік частка галузі в загальному обсязі промислової продукції становила лише 3,8 %», – наголосив перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо.

За його словами, в умовах війни бізнес зіткнувся із суттєвими викликами. Насамперед ідеться про ефективне використання лісових ресурсів і забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку. Сьогодні переробні підприємства мають труднощі з доступом до сировини, що підвищує собівартість продукції та знижує її конкурентоспроможність.
Учасники обговорили вплив урядових рішень на роботу галузі, зокрема щодо нульового квотування експорту, а також проаналізували результати моніторингу рівня заготівлі деревини в країні за перший квартал 2026 року.

Окрему увагу приділили формуванню пріоритетів і напрацюванню пропозицій до Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей до 2030 року. Серед них – збільшення обсягів заготівлі деревини, розвиток глибокої переробки, модернізація підприємств, збереження доступу до ринків ЄС і підтримка зайнятості в гірських районах.

Також учасники порушили питання впровадження рейтингування учасників біржових торгів деревиною. Представники бізнесу наголосили на необхідності прозорих і справедливих правил, які забезпечать рівний доступ до сировини та стабільні умови роботи для всіх учасників ринку.

«Дякуємо бізнесу за конструктивні пропозиції щодо покращення ситуації, яка зараз склалася на ринку деревини. Нам важливо чути вашу позицію, щоб відстоювати її на законотворчому рівні та спільно напрацьовувати рішення для стабільного розвитку галузі», – підкреслив Василь Іванчо.

На обговоренні йшлося також про механізми полегшення виходу меблевої галузі на ринки Євросоюзу.

Закарпаття є одним із ключових регіонів глибокої переробки деревини та виробництва меблів в Україні, де значна частина підприємств орієнтована на ринки Європейського Союзу. Компанії з країн ЄС як інвестують у власні виробництва на Закарпатті, так і активно розміщують тут аутсорсингові замовлення.

До прикладу ДП «Ламелла» (м. Тячів). Тут інвестором є Естонська компанія «Хімбалт Трейд». На підприємстві виробляють меблі з масиву (бук, дуб). Продукція експортується до Європи (зокрема, реалізується під брендом Furniteco). Підприємство активно розширюється і навіть залучає іноземних фахівців для покриття дефіциту робочих рук.

Ще один успішний приклад - ТОВ «ВГСМ» (смт Тересва), де триває виробництво дерев’яних стільців, меблевого щита та меблевих заготовок. Цей виробничий майданчик має глибокі історичні зв'язки з європейським ринком (раніше тут виготовляли продукцію для мережі IKEA). Основні країни експорту — ринки ЄС.

Варто також відзначити, що Міжнародні інституції ЄС та Швейцарська програма підтримки регулярно проводять в Ужгороді семінари для місцевих меблевих підприємств. Мета таких ініціатив — інтеграція українського меблевого бізнесу в єдиний європейський ринок із дотриманням нових норм Європейського регламенту щодо знеліснення (EUDR).

Багато місцевих деревообробних підприємств (наприклад, ТОВ «К'ЛЕН», підприємства в Перечині та ін.) працюють за європейськими стандартами екологічності та сертифікації (наприклад, FSC). Вони виготовляють меблі, пиломатеріали, клеєний брус та паливні пелети / брикети, значна частина яких йде в Німеччину, Польщу, Австрію та інші країни.

Петро Гойс