Угорщина звинуватила мера закарпатського Чопа у зриві домовленостей щодо реалізації проекту з водопостачання міста


У закарпатському місті Чоп, яке знаходиться на кордоні з Угорщиною і є важливим вузловим залізничним центром, велика проблема з водопостачанням. Тут неодноразово рятувальники і навіть прикордонники змушені доставляти людям чисту питну воду в бідонах. Особливо еавіть після незначного підняття рівня води у Латориці.

Справа в тому, що перший водозабір тут досі робиться з Латориці, як це було ще у 1874—1875 рр.! Тоді ж відкрилася залізнична станція «Чоп», запустили перші патяги. Перший централізований водозабір постачав воду до локомотивного депо, аби наповнювати водою паровози, вода використовувалася для їх миття.
Згодом локомотивний парк розширювався, зростало населення, яке головним чином працювало на залізниці. Виникла суттєва потреба питної води саме для мешканців.
Після окупації краю радянськими військами у 50-х роках ХХ ст. у Чопі почали бурити свердловини, які однак недовго використовувалися, їх законсервували. Згодом знову повернулися до свердловин — кінець 60-х початок 70-х років, але їх теж, чомусь, не ввели в дію. Влада розуміла, що потрібно кардинально вирішувати проблему, бо Чоп перетворювався у доволі велике залізничне містечко, тут будувалися багатоповерхівки для залізничників та прикордонників. Тоді збудували другий водозабір. Ця так звана водокачка існує і досі, обладнання застаріло і фактично не змінювалося. Причина банальна - відсутність коштів.
Близько семи років тому тодішня влада вирішила будувати механізми підкачування (насоси) для п’ятиповерхівок. Однак це не вирішувало питання очищення води. Таким чином, ода, яка надходить із водозабору, збудованого для заправляння та миття паровозів, досі використовується для постачання питної води.

На допомогу місту вирішили прийти угорці, які запропонували хороший проект водопостачання з сусіднього угорського міста Загонь з відповідним очищенням води. Ніби все було вже погоджене і значну частину коштів під цей проект можна було отримати з грантів Євросоюзу. Однак раптово влада міста Чоп дає задню і відмовляється від реалізації цього проекту.

З цього приводу голова осередку культурного товариства угорців Закарпаття ТУКЗ-КМКС Ужгородського району та депутат Ужгородської районної ради Лівія Балог розповсюдила гнівну заяву такого змісту:

"Ми з жалем повідомляємо Вам, що завдяки Валерію Самардаку, міському голові міста Чоп та Ігорю Гіжану, заступнику мера відповідального за житлово-комунального господарства у місті незабаром вже не буде питної води з джерел ЄС (тобто ніякої).

21 лютого, заступник мера Оскар Балог організував засідання щодо водного питання, де були присутні Андрея Цап - директор «Tisza ETT», Іштван Сабо - заступник голови Загальних Зборів Саболч-Сатмар-Березької області Угорщини та член наглядової ради «Tisza ETT», Ласло Гелмеці - міський голова міста Загонь (Угорщина), Роберт Нодь - керівник «Akviron KFT», Йожеф Контар - регіональний представник «TRV Zrt», Олександр Гарновдій - перший заступник голови Ужгородської державної районної адміністрації та вищезгадані керівники. Без запрошення на зустріч з’явилися радник міського голови Володимир Суран та працівник архітектурного бюро Іван Ніколенко, який зруйнував підготовчу роботу, що тривала протягом року. Адже через підприємство «Tisza ETT» мешканці міста Чоп змогли б отримати відповідний водозабір та водопостачання та мали б змогу користуватися питною водою з ЄС (через тендер).

Закарпатська обласна рада, ТУКЗ-КМКС, Регіональні водні споруди «TRV Zrt» у місті Солнок (Угорщина) та «Tisza ETT» підтримували проект і знайшли найоптимальніше рішення: через джерела Євросоюзу та регіон Північний Алфельд (Угорщина) налагодити водопостачання міста Чоп. В рамках цього проекту, можливим стало б очищення стічних вод та налагодження водопостачання.

Даний проект планували здійснити в рамках програми ENI CBC Programme 2014-2020 HSKROUA/1701/LIP та її ТО 6 пункту під назвою «Захист навколишнього середовища в прикордонному регіоні, збереження природних ресурсів, усунення забруднення річок», для якого виділено 7 млн. євро.

Вартість чопського проекту, згідно угорських підрахунків (адже міський голова навіть після року запевнень не був готовий замовити бюджетну документацію програми) – 5 млн євро. Завдяки тендеру можна було б вирішити ряд важливих проблем обслуговування Чопу подачею питної води із міста Загонь та будівництво водопроводу. У планах є підключення таких сіл, як Тисауйфалу, Тисаашвань, Червоне, Есень, Соловка, що означатиме додаткові 3,5 млн. євро.

Угорська сторона вже витратила декілька мільйонів форинтів для розробки документації. Таким чином, на засіданні сторони мали домовитися. Незважаючи на це, зустріч прийняла інший характер, адже мер міста Валерій Самардак та його заступник Ігор Гіжан почали розповідати про власні плани, за якими для зменшення видатків ефективнішим було б інтегрувати розроблений ними план у вже існуючий проект. Так, представлений мером план мав би реалізуватися в чопському парку шляхом свердління чотирьох колодязів з глибиною 60 метрів, які б забезпечили 85-90 % потреб міста. На це з минулорічного бюджету міста було витрачено пів мільйона гривень. Запуск цих колодязів обійдеться ще у 19 млн грн, але сумнівним є повна очистка води від заліза, та й питання мережі не було б вирішене. Так, вода була б доступна лише у парку, за планами міського голови там можна було б отримати воду та бідонами нести її додому, якщо у водозаборі, збудованого залізницею нема води (з нього містяни наразі отримують воду).

На думку фракції ТУКЗ-КМКС, такий план не варто підтримувати. Будь-яке зусилля тільки тоді принесе плоди, якщо в планах буде власне водопостачання міста. Теперішній водозабір належить «Укрзалізниці» і він вже дуже застарів, тому нема ні змоги, ні потреби в його передачі місту.

Мер попросив присутню на засіданні угорську делегацію, що ті 10 % потреб у воді, які не покривають колодязі, придбали б з джерел ЄС. Всі ми маємо усвідомити, що яким буде результат тендеру із залученням тільки 10 % коштів ЄС. Тобто, зв’язками Оскара вони прагнули досягти, щоб через словацьке підприємство «ECO Servis» були розроблені плани, а здійснили їх через угорське посередництво у ЄС. Результатами цих зусиль стало те, що угорська сторона відсторонилася від представництва проекту, адже він вже не той, яким був з початку – країна-член ЄС співпрацює та допомагає країні, яка не є членом ЄС у пілотному проекті з охорони навколишнього середовища. Така програма була б першою. Але некомпетентність принесла свої плоди. Спільний тендер відмінено".

На жаль, це дуже сумна заява. Адже наразі влада Чопа оголошує на тому, що у них є план із забезпечення водопостачання, на який потрібно знайти 19 мільйонів гривень. Цей план доволі сумнівний і передбачає бурління свердловин. А тут угорці запропонували проект не тільки з водовідведенням, але й водоочищенням і під проект Євросоюз давав 7 млн. євро. Тобто, 196 млн. грн, що в десять разів більше.

Те, що керівництво міста Чоп дало крен в бік Словаччини стало зрозуміло ще з кількох заяв у пресі та проведеного у листопаді минулого року так званого екологічного форуму «ЧОП-ЕКО-CHOP-2016»..

«Водозабір, водопостачання, водовідведення, очищення води — це один єдиний процес, який треба комплексно вирішити. Початок ланцюжка — це грамотна збалансована проектно-кошторисна документація з будівництва водозабору, яка вже на стадії завершення», — переконував міський голова Чопа Валерій Самардак. Йдеться про робочий проект «Реконструкції незавершеного будівництвом водозабору на підземних свердловинах з облаштуванням бювету на вулиці Миру в місті Чоп Закарпатської області».

З його слів, має відбутися представлення проектно-кошторисної документації, наступний крок — проведення її експертного висновку, подальший етап — збір коштів на будівництво водозабору, згодом оголошується тендер на підрядну організацію, яка займатиметься будівництвом.
«Кошти можна залучати з власних резервів, у бюджеті ми передбачили близько мільйона гривень, — розповів Самардак пресі. — Паралельно проводитимуться благодійні акції зі збором коштів, залучатимемо меценатів, небайдужих мешканців. Також можна писати гранти й потрібно шукати інвесторів. Йдеться і про можливе залучення коштів із бюджетів вищих рівнів — обласного, державного, з Державного фонду регіонального розвитку».
Він переконував, що це буде надсучасний водозабір із бюветом, який органічно впишеться у парковій зоні. Вода братиметься з глибинної свердловини, спочатку запустять одну, а у майбутньому, з надходженням коштів запустять ще три свердловин. На його думку, бювет — це дуже актуально, адже у разі аварій чи сплесків бруду, люди можуть приходити до бювета зі своїми каністрами за безкоштовною водою.

Але вже тоді Валерій Самардак знав, що проект повинна реалізовувати словацька фірма «Ekoservis Slovensko». А представником цієї фірми у нас є ніхто інший, як Володимир Суран, який є...радником мера Чопа.

Тобто, схема була така, виділити гроші з бюджету, шукати їх з фондів та через благодійність, щоб віддати через Сурана словацькій фірмі, яка побудує тут свердловини та очисні споруди.  

30 листопада у Чопі відбувся регіональний екологічний форум «ЧОП-ЕКО-CHOP-2016».   Саме на ньому і були головним чином представлені словаки. На заході була присутня Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді пані Янка Буріанова. Словаки повинні були переконувати, що фірма «Ekoservis Slovensko» є надійною і може вирішити проблеми з водоочищення. Про це говорив мер словацького міста Спішська Бела Штефан Бієлак, розповів, що близько 15 років тому в них була катастрофічна ситуація з водою, відходи з каналізації безпосередньо потрапляли до річки Попрад. Але місто провело мережу каналізації, встановило очисну споруду — це все реконструювалося, будувалося за кошти Європейського Союзу. Ну і заодно натякнув, що у Спішській Белій встановлені очисні споруди саме словацької компанії «Ekoservis Slovensko».

Звичайно ж не випадково на цьому форумі був і засновник компанії «Ekoservis Slovensko» Вернер Франк. Він сказав, що його фірма не тільки реалізовуватиме проект, але й її фахівці допоможуть написати проекти і подати їх до Євросоюзу на отримання грантів.

Ну і модератор форуму Володимир Суран, директор ТОВ «Карпати-Унг», представник «Ekoservis Slovensko», пафосно зазначив, що на форумі були присутні ті, хто свого часу взяли на себе відповідальність за те, що ми залишимо майбутнім поколінням.

Що ж, мер Чопа зробив ставку на фірму свого помічника. І якщо угорці вже мали готовий проект і фактично віднайшли кошти, то Валерію Самардаку із Володимиром Сураном доведеться ще ці кошти шукати. А мешканці Чопа ще довго питимуть майже неочищену воду із Латориці.

Василь Поляк для Prozak.info

admin