Чи треба Ужгороду мер-аферист?
Кандидат у мери від провладної партії Михайло Качур, який буквально перед виборами з’явився на очі ужгородцям, прогортає через «Турбогаз» лівий металобрухт, грошові схеми та переоформляє на себе власність підприємства.
Колись потужне підприємство в Ужгороді «Турбогаз», яке очолив Михайло Качур у 2007 році, приносить великій дохід номінальному директору підприємства. Мова йде про ніким неконтрольовану скупку металобрухту, що останніми роками організували на підприємстві. Ціла низка фірм та фірмочок з усієї області скуповує металобрухт і неконтрольовано постачає його на підприємство.
Схема проста: за готівкові гроші скуповують металобрухт у збирачів — за готівку оплачують фірмі посереднику — виготовлені металовироби, за готівку реалізовують через мережу посередників. Робота триває в три зміни, а директор заводу отримує надприбутки з перепродажу металевих виробів підприємства «наліво». Це особливість натури Качура, який навіть коли лідерка блоку Юлія Тимошенко сиділа за гратами, депутат партії її імені «тихим сапом» багатів під дахом регіоналів.
В 2007 році тодішній директор «ТурбоГазу» відмовлявся взяти кредит в 25 млн доларів у банку, що належить олігарху Живаго. Сумнівну оборудку на 25 мільйонів підписав Качур, за що врешті став директором заводу. Не дивно, що величезна сума зникла в офшорі ніби як плата за неіснуючі станки. Згодом внаслідок боргування за цим кредитом завод перейшов у повну власність олігарха Живаго.
качур афераЩе одне джерело надходження «лівого налу» до кишені новоявленого кандидата від «Солідарності» та Валерія Пацкана – суборенда та сумнівна приватизації нерухомості в Ужгороді. Майже пів-Ужгорода було побудовано заводом «ТурбоГаз» та покійним директором підприємства паном Сентипалом. До цьго «корита» присмоктався й кандидат в мери від «Солідарності». Резонансу набула оборудка афериста-директора з майном, де зараз є спортивний комплекс «Фанат» на вулиці Генерала Свободи, 95. У результаті кілька сотень квадратів комерційної нерухомості Качур спустив за цілком символічну суму у 20 000 доларів.
Також має місце ситуація із привласненням землі туристичної бази, яка належала заводу. Зокрема, за даними довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на таке майно, виявилося, що Михайло Качур став власником 6 соток бази відпочинку «Лумшори», яка колись належала підприємству «Турбогаз». Тут побудований гараж, три будинки літнього відпочинку, котельня, трансформаторна, альтанка, покладена тротуарна плитка, колодязь, очисні споруди, виставлена огорожа. Тобто у його власність потрапила майже ціла і цілком працююча база відпочинку. Як повідомляють працівники заводу, цю базу виставили на продаж біля року тому. Однак вона досі відкрита для тих, хто хоче відпочити. Щоправда, тепер працівників заводу вона прийматиме, як звичайних туристів – за не маленькі гроші.
Не можна залишити поза увагою й ситуацію із дитячими майданчиками, на якій Качур одним пострілом вбив одразу кількох зайців: заробив грошей на ужгородських меценатах, не здійснив обіцяне належним чином і відпіарився так само цинічно, як зараз, напередодні виборів.
Маловідомий Михайло Качур – кандидат від БПП «Солідарність» на посаду міського голови Ужгорода, знайомий ужгородцям виключно завдяки білбордам. Більш агресивну кампанію з використанням рекламних площин на вулицях міста важко пригадати. Як і інша реклама від «Солідарності», сітілайти та білборди Качура розміщували із грубими порушеннями законодавства, що не одноразово фіксували громадські спостерігачі.
Спочатку, всупереч закону, технологи з провладної партії дали вказівку штабу блоку Петра Порошенка заполонити Качуром всі вільні площини в Ужгороді. Відтак, уже в серпні отримати контракт на розміщення реклами в нашому місті було майже нереально. Таким чином, технологи домагалися так званої «впізнаваності» обличчя провладного кандидата. Насправді ж Михайло Качур – сіра миша, повністю непомітний політик від «Батьківщини», котрий з серпня місяця всупереч закону заграє з ужгородцями нездійсненими обіцянками та натягнутою посмішкою.
Слухняного та безхребетного обрали на політичній кухні «Солідарності» за безпосередньої участі Валерія Пацкана. Останньому цей відверто «слабкий мер» вигідний для успішного завершення оборудки з привласнення землі 20 сімей ужгородців. Проте, це питання лідера «Солідарності», а нас цікавить кандидат Качур та його сумнівні оборудки на заводі, де він останніх декілька років працює директором.
Відтак, постає логічне запитання: чи потрібен ужгородцям такий мер-злодій і мер-пристосуванець, про афери якого ми вже писали.
http://region.uz.ua/?p=72557
admin
Коментарі :
а чи потрібне Мукачеву організоване злочинне угруповання Балогів, яке теж саме що і ужгородський кандидат качур робили десятками років
Додати коментар
Списана стаття у аноніма проданця. Я б за такі статті заставив відповісти, але автор як завжди невідомий. Пропрацьована схема.