Надзвичайні події у місті Мукачево, за висновком президента Петра Порошенка, стали можливі через розподіл потоків контрабанди у Закарпатській області.


Невдовзі після збройного зіткнення за участі "Правого сектора" уряд відсторонив керівників Закарпатської митниці. Те, що порушення на митниці притаманні Закарпаттю, кілька днів тому визнав і тоді ще голова Закарпатської облдержадміністрації Василь Губаль. Його випадкова обмовка на цю тему вже стала "мемом" в інтернеті.
"Перерозподіл контрабандних потоків - звичайно, він завжди був на Закарпатті, але не в такий спосіб. Якщо це перерозподіл контрабандних потоків, то це не так з'ясовується. Це з'ясовується законним шляхом", – сказав Василь Губаль.
Контрабанда у найзахіднішій області України має давню історію.
Як все починалось: "африкани" і "піджаки"
Складно зазирнути в історію контрабанди глибше, ніж на 20 років. Утім, і не треба, бо саме на середину 90-х припадає початок масового перевезення закарпатцями товарів через кордон.
Отримуючи заробітну платню на підприємствах в еквіваленті 5-8 доларів, закарпатці, які мали початковий капітал і підприємницьку наснагу, мікроавтобусами завозили зі Словаччини та Угорщини європейську бакалію та "кондитерку": цукерки, соуси, напої, напівфабрикати, товари повсякденного вжитку. Про тодішніх успішних прикордонних скоробагатьків казали "піднявся на "Африканах" - була така популярна марка імпортного шоколаду.
Ось розповідь учасника тих процесів, який побажав зберегти анонімність.
"Тоді з одного мікроавтобуса, набитого імпортним товаром, можна було "підняти" тисячу доларів. Товар легко розходився ринками та міні-крамничками. Митники ж не отримували з цих набитих крамом "бусиків" жодної неправомірної вигоди, бо ці великі обсяги товару завозили легально. Фінансова стеля обмеження вартості товару на одну особу була дуже високою", - каже співрозмовник ВВС Україна.
банер і танк на в'їзді до Мукачевого
Президент Порошенко заявляє про рішучі наміри подолати контрабанду не лише на Закарпатті, а загалом в Україні
Вже наприкінці 90-х ця стеля стала стрімко падати, національну валюту лихоманило, різниця українських і європейських цін вирівнювалася і в якийсь момент схилилася в інший бік. Стало вигідніше купувати в Україні і продавати куплене в Європі. Щоправда, стосувалося це товарів, які через кордон переміщати можна винятково у кількостях для особистого споживання: алкоголь, сигарети, пальне.
Саме на кінець 90-х припадає пік діяльності так званих "піджаків". Так називали тих, хто, купуючи в Україні згадані товари, за день перетинав кордон кілька разів поспіль, з кожною поїздкою стаючи багатшим на два-три долари. П’ять поїздок – 10-15 доларів. Більше ніж місячна платня.
Саме тоді поблизу Ужгорода працював горілчаний завод, який належав тодішньому меру міста Сергію Ратушняку. Літрову пляшку горілки він віддавав по долару вроздріб. За кордоном літр "Рата-горілки" залюбки купували за два долари. Легально можна було перевозити дві пляшки. Тоді багато закарпатців вибилися з бідності і будували собі будинки, купували машини.
Так само діяла схема з дозволеними для переміщення через кордон двома пачками сигарет на людину. Власники автомобілів садили в салон власного авто чотирьох пасажирів і за кордон їхало вже на дві, а десять пачок "легальних" сигарет.
За кордон потрапляло і українське пальне: бензин та солярка, які там можна було продати дорожче. Уздовж кордону виросла мережа заправок.
Від легальної контрабанди до справжньої
2000-ні роки. Обсяги бензину, які перевозили через кордон, зростали. У ціні стали машини з великими баками, старі "Мерседеси", або ж моделі, в яких бак можна було "розварити", збільшивши його обсяг чи не удвічі.
Якщо в баках можна возити бензин, то чому не можна возити сигарети? Саме баки стали першими "сховками" для ящиків цигарок. Пальне ж заливали у таємні малі баки чи навіть систему для миття скла авто. Згодом, коли ціни на бензин зрівнялися, його контрабанда стала невигідною.
А от на тлі антитютюнової кампанії в Європі різко зріс розрив у цінах на сигарети. 1 євро за пачку в Україні проти 5 євро в Європі стали великою спокусою. І через митниці поїхали нові партії цигарок, сховані у дверцятах машин, під сидіннями, між обшивкою і корпусом, у порожнинах коліс.
Партія цигарок, вилучених на одній із митниць
Контрабанда цигарок стала причиною збройних зіткнень у Мукачевому
Угорські і словацькі митники швидко вчилися знаходити хитромудрі "сховки" контрабандного тютюну. Закарпатські контрабандисти ще швидше знаходили нові способи ховати найвигідніший товар.
Нещодавній випадок, про який повідомляла Держприкордонслужба: до Словаччини через "зелений коридор" прямує вантажівка, повна акуратно порізаних дошок. Митники заганяють її на посилений огляд. Нічого наче не знаходять. Під обшивкою – чисто, у порожнинах – порожньо. І от хтось із митників тягне на себе одну дошку. З неї випадає кілька блоків цигарок. Виявилося, що кожна дошка – це ретельно виготовлений контейнер-сховок. Усього – 50 000 пачок цигарок.
Бабусі, водолази і дельтаплан
Щоранку з Чопа до угорського села Загонь прямує електричка. У двох вагонах пасажири - місцеві бабусі.
Легально вони везуть туди українські цукерки, гречку та інший екзотичний і популярний для Угорщини крам, яким торгують на тамтешньому базарі.
Нелегально – десятки пачок цигарок, прихованих під сукнями, в складках одягу.
Про такий спосіб перевезення неодноразово розповідали і ліквідована недавно прес-служба-митниці і місцеві ЗМІ. Пачки цигарок у жінок примотані до тіла. Митники делікатно постукують по складках одягу руків'ями викруток. Звук плоті дуже відрізняється від звуку картонної пачки.
Бабусі заробляють на прожиття. Ті ж, хто заробляє справжні гроші, мають інші обсяги.
Кордон Україна-Угорщина пролягає вздовж русла річки Тиса. Вона широка, але не настільки, щоб її уночі не міг перепливти водолаз з герметизованим ящиком ретельно упакованих цигарок.
Прикордонники ретельно патрулюють русло Тиси, тому часто на її берегах знаходять покинуті "нічийні" ящики, готові для переправки. Як і вздовж контрольно-слідової смуги кордону - і українсько-угорської, і українсько-словацької. Остання проходить переважно густими лісами і горами, які прикордонникам важко патрулювати. Тут для перекидання сигарет ідуть у хід як діри в "колючці", так і примітивні катапульти.
Інший екзотичний спосіб – мотодельтаплан. Це - переважно для переправки цигарок до Словаччини. Тут гори, поміж полями – рельєф, у якому мале повітряне судно можна сховати. Стартують з України вночі з кількома ящиками вантажу, на території Словаччини скидають в умовленому місці. Навіть без посадки – і повернення додому. Іноді дельтаплани ловлять і конфісковують. Це велика втрата, бо апарат дорогий.
Тунель і цигарки
Митний перехід у Закарпатській області для вантажівок і фур
Місцеві експерти твердять, що прибуток з однієї фури, вантаженої цигарками, яка їде через кордон, становить для її власника 600 000 євро.
Контрабанда, перелічена вище, здається іграшкою порівняно зі знайденим у 2012 році підземним тунелем під українсько-словацьким кордоном.
За словами тодішнього прес-секретаря Чопської митниці Вікторії Сенгетовської, про "метро Ужгород - Словаччина", як його назвали самі закарпатці, повідомили словацькі колеги.
Їхня кримінальна поліція знайшла підземний тунель, який контрабандисти використовували кілька років.
Як тоді повідомляв заступник начальника Чопської митниці Юрій Федорчук, цей тунель був завдовжки понад 600 метрів, а його діаметр становив 90 см. По рейках, прокладених у бетонній норі, рухалися вагонетки з ящиками з сигаретами. На момент виявлення тунелю було знайдено 13 000 блоків сигарет.
У серпні того ж року СБУ виявила у селі Малі Селменці ще один подібний тунель, щоправда, недобудований.
Кому належали виявлені тунелі, достеменно не з’ясовано досі, хоча місцеві називають цілком конкретні прізвища закарпатських можновладців, високопосадовців і навіть чинів СБУ.
Після виявлення і ліквідації тунелів найбільшим каналом переправки сигарет у Європу стали митні пости.
Про це згадував і "Правий сектор", який начебто саме з наміром припинити контрабанду на Закарпатті навідався до депутата Михайла Ланьо.

http://www.bbc.com/

admin