З часів незалежності України лісова галузь Закарпаття різко переорієнтувалася на експорт, а сам ліс продовжив бути ласим шматком для керівників краю.

Так із першим приходом на посаду голови ОДА, свої лісові схеми, які працюють донині, у області налагодив місцевий олігарх Віктор Балога. Згодом тему курував його ставленик Олег Гаваші. Після подій Майдану схеми Балоги з розкрадання лісу запрацювали удвічі ефективніше, а з приходом до влади в Закарпатській ОДА кишенькового губернатора Віктора Балоги Василя Губаля, на автошляхах Закарпаття у рази збільшилася кількість набитих дощенту лісовозів… Чому керувати лісництвами губернатор поставив свого земляка? У чому ж причина такої активності «заготівлі» лісових ресурсів у краї? Мабуть, у тому, що минулої осені, трохи освоївшись на посаді, Василь Губаль рекомендував Дежагенству лісових ресурсів до призначення на посаду головного лісника Закарпаття свого земляка Михайла Липчея. Останній — родом із села Рокосово, що на Хустщині. З Губалем знайомий ще з часів, коли нинішній «губернатор» рубав ліс на Воловеччині. Сам Липчей трудову діяльність розпочинав із акціонерного колективного товариства "Хустський лісокомбінат" інженером-технологом, а через два роки очолив цей лісопункт. Керував "Хустським держспецлісгоспом". Обидва підприємства за керівництва пана Михайла успішно збанкрутували, а їхні акціонери досі ходять по судах, вимагаючи хоч якихось компенсацій за розпродане майно підприємств та дивідендів. Саме такого «успішного» керівника з-поміж десятків фахівців, які нині є у області, вирішив рекомендувати Губаль на посаду головного лісника краю. До слова, перед призначенням на високу лісову посаду у середині листопада минулого року, Михайло Липчей мав ще один неоціненний досвід — працював заступником директора Закарпатського лісотехнічного коледжу, що у Хусті. На цій посаді «засвітився» у справі оббирання студентів-заочників, кілька разів затримувався правоохоронцями за отримання незаконної винагороди, а відтак — «виходив сухим із води». Зараз пан Михайло Липчей виконує обов’язки начальника Управління лісового господарства у Закарпатській області номінально і хіба декларативно. Насправді всі важливі ділянки роботи галузі, а особливо — дозволів на вирубку деревини, контролює сам Губаль, котрий отримав неоціненний досвід такої роботи у тому ж Воловці на фірмі «Інтеркарпати», яка продавала ліс. Лісовий касир родини Балог з Водогоспу та партії «Єдиний центр» Касиром губернатора з вирішення питань про дозволи на вирубку лісу (і ще багато інших питань) є Ростик Федів, котрий сидить на третьому поверсі Закарпатської ОДА у кабінеті акурат навпроти туалету при вході у фойє приймальні губернатора. Для інформації, пан Ростислав, котрий родом з Мукачева — людина не проста. Він, депутат облради від «Єдиного центру», будучи у структурі Облводгоспу (нині там є заступником) з часу боротьби Віктора Балоги з паводками на Закарпатті, допомагав нинішньому нардепу успішно ділити освоєні-неосвоєні державні кошти, які той же Віктор Іванович важко вибивав у держави суто «на благо земляків». А повеней після газдування пана Віктора у закарпатських лісах вистачало… Отож, у вільний від паводків час, пан Ростик робить не менш корисну справу: контролює, аби у лісовій галузі Закарпаття був повний лад, аби у губернатора не боліла голова за рідну галузь. Фахівці: повені і зсуви на Закарпатті можуть стати звичним явищем… Попри великий бізнесовий інтерес до закарпатських лісів, місцеві чиновники не надто зважають на те, що ліси Закарпаття за своїм призначенням і розташуванням покликані виконувати переважно екологічні функції і тому мають обмежене експлуатаційне використання з метою заготівлі деревини. Якщо ж цей баланс порушувати, то повені та зсуви для Закарпаття стануть таким же звичним явищем, як дощ чи сніг. За офіційними даними, нині на площі 695,7 тис.га. зосереджено 207 млн.куб.м. деревних запасів ростучого лісу. Лісовий фонд державних лісогосподарських підприємств області представлений найпродуктивнішими у Карпатському регіоні деревостанами. Середній запас на 1 гектарі — 350 куб.м., середньорічний періодичний приріст по запасу 5 куб.м. Біля 61 відсотка площі земель лісового фонду виключено з експлуатації, а 23,5 відсотка території лісового фонду на сьогодні віднесено до природно-заповідної. У підпорядкуванні Закарпатського обласного управління лісового господарства знаходиться 19 державних лісогосподарських підприємств (далі-ДЛП), які ведуть лісове та мисливське господарство на 484,5 тис.га лісового фонду. Середня площа підприємства 26,9 тис.га. Всього у галузі лісового господарства працює понад 4 тис. працівників, з яких 1,8 тис. працівники лісової охорони. Фінансування на ведення лісового господарства, тобто на здійснення всіх запроектованих лісогосподарських заходів здійснюється за рахунок державного бюджету (8-10 %) та за власні кошти підприємств (90-92%). Найголовнішим джерелом формування власних коштів усіх лісгоспів є реалізація заготовленої деревини. Як працюють схеми Балоги з акумулювання «чорного налу» від лісу? За словами ветеранів лісової галузі, котрі віддали професії понад 30 років і з певних причин не хочуть називати свої прізвища, з приходом до влади на Закарпатті родини Балог, між керівництвом лісової галузі краю та лісгоспами (У нинішньому форматі — ЗОУЛГ та ДЛП налагоджена система фінансових відносин поза межами бухгалтерського обліку і звітності. Тобто, підприємці, які обслуговують ту чи іншу ділянку лісу, успішно використовують для незаконних маневрів із промисловим лісом похибки визначення кубомаси при відведенні лісосік встановленої на нормативному рівні. Крім того, у схемі збагачення та «відкатів» для керівництва лісової галузі, контролюючих та силових органів, використовують такі прийоми, як заниження кубомаси, а саме: зменшення діаметрів дерев при їх відведенні у рубку; зміна сортності дерев (в матеріалах відводу замість ділової деревини показується дров’яна); зміни площі лісосіки (при суцільних рубках); збільшення кількості дерев відносно матеріалів відводу. Крім того, при розробці лісосік має місце і рубка дерев за межами лісосіки (при суцільних зрізах), рубка не тих дерев, що зазначені в матеріалах відводу, пошкодження дерев (не відведених в рубку) під час проведення лісозаготівельних робіт до ступенів припинення та не припинення росту. Також для акумулювання «чорних» прибутків, або не облікованих доходів при відпуску лісопродукції можливе заниження сортності дерев (замість половника І сорту або фандеревини показують пиловник ІІІ сорту або техсировину). Для перевірки визначення сортності деревини необхідно обов’язково залучати спеціалістів, що мають відповідну спеціальну освіту (представники обласного управління лісового та мисливського господарства або торгівельно-промислової палати). А також таке порушення законодавства, як незаконні рубки дерев без відповідних дозвільних документів, як працівниками державної лісової охорони так і фізичними особами. «Чорні» 3,5 мільйонів доларів щороку — для ОДА, СБУ та прокуратури… За достовірною інформацією, частина таких накопичених ЗОУЛГ «чорних» коштів спрямовується через ОДА (безпосередньо за участі Вволодимира Чубірка та Василя Губаля) до Віктора Балоги, до Управління СБУ ( Володимир Гелетей сват В.Балоги) та до прокуратури закарпатської області під керівництвом Володимира Янка. На те, аби згадані пани про те, що діється у лісах Закарпаття нічого не знали, не бачили і не чули, у галузі працює ціла група, яка збирає з кожного кубометра заготовленого лісу по 5 доларів. За офіційною статистикою Закарпатського ОУЛГ, за другий квартал усіма лісгоспами було продано близько 174 тисячі кубометрів деревини. Тобто відкат для Балоги та правоохоронних органів лише за квартал сягнув 870 тисяч доларів. У рік ця сума, яка осідає у кишенях родини Балог та силовиків складає близько 3,5 мільйонів доларів. Основна маса грошей для так званого відкупу наробляється на Тячівщині, яка завжди славилася не лише багатством лісових ресурсів, але й знаними на всю Україну скандалами навколо незаконних рубок деревини. Так, наприклад у найбільшому і найскандальнішому на Закарпатті Брустурянському ЛМГ, де керівником є депутат облради від «Єдиного центру» Валерій Мурга, (який навіть пішов на співпрацю з «Партією Регіонів» заради цього призначення), вже роками гроші під керівництвом різних начальників збирає так званий «лісовий генерал» Василь Золотар. Про це відкрито розповідає майстер цього ж лісництва Іван Кухта. «Наше лісництво нараховує 5437 гектарів лісових угідь. Є за що вболівати і над чим сушити мізки "лісовому генералу". Однак саме цей регіон впродовж останніх років став відомим київським, ужгородським, тячівським можновладцям тим, що в тутешніх хащах ділову деревину валять, як солдат при лобовій атаці. І робляться ці безчинства під виглядом... суцільносанітарних рубок. Саме цим "суцільносанітарним рубкам" я намагався покласти край. Маю переконливі докази, що незаконне вирубування цінної деревини-кругляка велося упродовж 8 років під прямою орудою лісничого Василя Золотарята покровителя нинішнього голови, а тоді Начальника обллісгоспу Валерія Мурги. Дії його "команди" зумів зафіксувати на відео сільський телеоператор Михайло Бурса. В урочищах Сурдук, Велика Прочка "природогуби" під фальшивою ширмою "суцільносанітарної рубки" під корінь нищили цілком здорові дерева ялини. Про зачистки "сухостою" не було й мови! На місцях лишилися десятки сирих пнів, оголені схили й узгір'я, що були відзняті на відео. Схожа ситуація спостерігається також в Турбатському, Лопухів¬ському, Плайському лісництвах, де угіддя пущені під сокиру, а деревина вся вивезена за рубіж. Кругленькі грошові суми надійно осіли у глибоких жебах місцевих ділків. Як житимемо далі? Що залишимо майбутнім поколінням? Давно пора схаменутися і покарати за такі неймовірні злодіяння!" Нині ж, попри Революцію гідності та Майдан, ситуація у лісовій галузі Закарпаття кардинально не змінилася. Схема збагачення окремих ділків та керівництва області і далі працює. Паралельно ж голова ОДА Василь Губаль, на його ж думку, успішно бореться з корупцією, утому числі і з «лісовою», і цілком законно звільняє «люстрованих» чиновників і взагалі усіляко щодня та щогодини розвиває Закарпаття…

http://transkarpathianews.net/

admin