Переможець бундесліги, екс-футболіст дортмундської "Боруссії" та молодіжної збірної Франції розповідає про свої будні в Ужгороді, ділиться планами на майбутнє та згадує події не так давно минулих днів.

— Як донедавна футболіст найсильнішої команди Німеччини опинився в стані аутсайдера чемпіонату України?

— У мене був дуже нелегкий період, який, на щастя, вже позаду. А чому опинився в "Говерлі"? Відповідь проста: хотів грати. Були й інші запрошення, але відгукнувся саме на пропозицію з Ужгорода. На це рішення вплинув Давид Одонкор, який добре охарактеризував клуб й усе, що з ним пов’язане.

— Ваш контракт чинний до 2014 року. Виходить, плануєте залишитися в клубі навіть у випадку вильоту з Прем’єр-ліги?

— У Першій лізі, якщо чесно, виступати бажання немає. Тим паче, що дефіциту в запрошеннях також немає... Зрештою, гадаю, у нас цілком реальні шанси навесні вибороти місце в елітному дивізіоні на наступний сезон.

— Що знали про Україну загалом та конкретно — про ваш клуб до переходу?

— Знання були мінімальними. Знав, що такі клуби, як "Шахтар" та "Динамо", — з України.

— Яку характеристику можете дати українському чемпіонату?

— По-перше, ваш чемпіонат дуже контрастний. Чотири команди сильно випереджають решту клубів. Загалом, щодо рівня гри, то з «висоти» 15-ї сходинки, мабуть, слід говорити, що рівень — високий. Принаймні, більшість команд демонструють кращу гру, ніж ми, судячи з турнірного становища. Щодо стадіонів, то тут ситуація така ж контрастна, як і на клубному рівні. Є кілька гарних, великих, комфортних арен, але, водночас, присутні й невеличкі та відверто некрасиві стадіони.

— Не провокуватиму вас запитанням про ваш домашній стадіон…

— Дякую за розуміння (сміється).

— Дем’єне, листопад, гадаю, був для вас найкращим місяцем в Україні...

— У принципі, не здивований тим, що почав забивати. Мені, як і усім, потрібен був час на адаптацію, на те, щоби зрозуміти всі вимоги та, зрештою, стати своїм у колективі, набрати форму. Коли цей процес завершився, пішли й голи.

— Пан Севидов та керівництво ужгородців нерідко скаржаться на упереджене ставлення арбітрів до "Говерли". Відчули на собі це?

— Хм… Помилки, звісно, трапляються й, на жаль, їх чимало не на нашу користь, але саме упередженим ставленням я би це не назвав. Судді всюди помиляються, тут нічого екстраординарного немає.

— А нинішнє місце "Говерли" в турнірній таблиці, на вашу думку, справедливе?

— Ні. За грою ми виглядаємо не гірше кількох команд, що перебувають вище за нас.

— У чому ж тоді причина?

— Не таланить нам. Сподіваюся, навесні ситуація зміниться.

— Розкажіть про ваше нефутбольне життя в Ужгороді. До слова, бачив у вашому "Твіттері" фотографію з нічного клубу, де ви відпочиваєте разом із Одонкором…

— Так, іноді дозволяю собі розслабитися. Не бачу нічого кримінального в тому, щоби після гри випити келих пива. Безперечно, без зловживань.

— Яким чином ви опинилися в "Боруссії"?

— Хех, тут така цікава історія з українським слідом: справа в тому, що селекціонери дортмундського клубу звернули на мене увагу, коли виступав на чемпіонаті Європи-2009, що проходив саме в Донецьку та Маріуполі. Ваша збірна на тому турнірі тріумфувала.

— Якщо чесно, то не дуже пам’ятаю, щоби ви там себе якось особливо проявили…

— Насправді вони мене "вели" ще до того, але після виступу на полях України вирішили запросити. До слова, я тоді й справді відіграв не дуже яскраво, не забивши жодного м’яча.

— Читав, що в ті часи вас навіть особисто Арсен Венгер мав бажання до "Арсеналу" переманити…

— Було таке, але, зрештою, опинився в "Боруссії".

— Не можу не спитати про Юргена Клоппа. У чому його секрет? Як він міг у часи тотальної комерціалізації футболу створити команду, що нині є однією з найкращих у Європі, не роблячи при цьому якихось грандіозних фінансових уливань?

— Про Клоппа можу розповідати довго. Це — найкращий тренер, із яким мені доводилося співпрацювати. Я насправді дуже щасливий, що мав можливість тренуватися під його орудою. На мою думку, головна фішка Клоппа полягає в його здатності знайти спільну мову з футболістами. Він уміє підійти до кожного, знає, як допомогти гравцеві розкритися та відчути впевненість. Дуже хороша людина! До речі, досі з ним підтримуємо контакт. Десь наприкінці жовтня бесідували по телефону, розповідав, як у мене справи.

— Як Клопп відреагував на ваш трансфер до "Говерли"?

— Сказав, що найголовніше зараз для мене — це отримувати постійну ігрову практику.

Український футбол