Анатолій Рошко: Кого обрати ужгородцям на голову міста? Скажу по секрету таке...
Наближаються вибори до місцевих органів самоврядування. Саме тих менеджерів, які у сьогоднішніх умовах повного хаосу в країні, технічного дефолту, пошматованої та пограбованої януковичами і вальцманами країни змушені будуть взяти на себе відповідальність в умовах децентралізації за свої конкретні громади, своїх сусідів, односельчан, співгромадян за своїх близьких і рідних.
За кого голосувати нам ужгородцям, мешканцям старовинного міста із тисячолітньою історією, аби не перетворити своє місто з обласного центру в центр хаосу і безвладдя, створити належні умови для продуктивної праці всіх без виключення громадян міста? Як не помилитися? Не плакати, як зараз вся країна, над розбитим коритом?
За багато тисячолітню історію людства не винайдено іншого велосипеду, як оцінювати людей по плодам. Ну що ж, поїхали. Тоді по плодам: Що залишили нам попередні мери з часу української незалежності?
Ландовський, Сембер, Ратушняк, Погорєлов. Ну, Еміл Федорович Ландовський творча людина він написав сам про себе і свої діяння цілу книжку. Важко оцінювати його діяння на посту голови міста, адже час йому випав важкий: місто роздирали релігійні та громадянські чвари. Головне, що місту вдалося встояти і не остаточно втратити потенціал, вдалося йому і забезпечити своїх дітей житлом, одним словом, як на важкі 90-ті не так вже і погано. Сембер. За головування Сембера найвизначнішою подією стало відновлення в Боздоському парку старих радянських атракціонів, що вже непогано, адже парк був похоронений в горах мусору зі спаленими бесідками, де під розбитими ліхтарями потягували косяки нічні наркомани. А ще погороджена потворними бетонними блоками річка, ну і ще багато чого, що, вибачте, сильно не запамяталося, а! ще пісок, який разом з бетонними блоками потім вода Ужа змила . Ратушняк. За свою першу каденцію Сергію Ратушняку вдалося паралельно запустити в місті, в якому розпалося одразу все підприємництво і заводи: нові перші приватні бізнес проекти. Ріо таксі, Ріо-кава, Ріо-кола, а випуск горілки "Рата", "Ємна" дозволив тисячам закарпатських сімей, які були кинуті на призволяще державою не тільки вижити, але і вивчити своїх дітей, багатьом вдалося навіть побудуватися, перевозячи контрабандою його горілку в прикордонні Словаччину та Угорщину (адже зарплата на той час була 5 доларів, що чекає нас очевидно і цього разу, аби не гірше враховуючи тех. дефолт України). Десятки підприємств починають свою роботу та поповнюють міський бюджет. Навіть починається будівництво заводу по випуску джипів, але не судилося. В місті зявляються нові телефонні будки, починають ремонтуватися нарешті дороги… Але коли Закарпаття приглянулося Медведчуку для втілення своїх планів - він просто порушує проти Ратушняка сфабриковану справу, грабує обігові кошти підприємця, звинувачуючи у незаконних валютних операціях, руйнує підприємства. В останню каденцію Ратушняк запам’ятався скандалом із успішним сьогодні Премєром Яценюком, двома відновленими проспектами Свободи та Легоцького, оновленим Боздоським парком, який перетворюється на краще місце відпочинку містян. З десяток дорожніх розвязок, ошатним сквериком біля «Хімфаку», басейном, новими автономними котельнями у всіх міських установах,Корзо, відремонтованими памятками архітектури: Ротонда, Кафедральний Собор, а ще поставив на ноги більше 30 дітей із сиротинця, створив сотні нових робочих місць і побудував з декілька десятків обєктів, взагалі список досить довгий, можливо йому б вдалося ще й більше, якби не постійні війни з Балогою, який в той час секретутить у Президента і підраховує валізки з грошима за посади суддів і прокурорів. Погорєлов. Запамятався гарною організацією по вивозу сміття, покривленою бруківкою на Театральній площі, традиційний пісок біля філармонії, який вода змила, вкраденим 21 мільйоном і квартирою для сина в першу каденцію. В другу він залишив декілька відремонтованих доріг, зокрема Швабську вулицю, а також став згідно з декларацією у десятки разів багатший. В останній день каденції пустив у діряві труби цілодобово воду, оце дійсьно молодець, хоч у діряві і на останній день, але цілодобово. Наступний мер відремонтує - нікуди не дінеться.
Ще трохи у його відсутність покерував Щадей. Який поперекладав люки з одного місця на друге і покерував, щоб засипали чотири ями.
Хто йде зараз на вибори?
Генадій Москаль від влади делегує (той Москаль, що здається раніше був у адекваті, а зараз дискредитував себе брутальною лайкою до жінок, що важко пробачити, і тому на цьому акцентую. Адже поважаючі себе жінки і чоловіки не подадуть руки людині яка із жінкою, мамою спілкується на матерщині в прямому ефірі на всю країну. Але це інша історія, вибачте за відступ), отже від провлавладної команди бажають змагатися за посаду голови міста Качур, і Чубірка. Гарні менеджери, бачив їх в касках на заводі де зарплата 1500 гривень (В Словаччині 27 000 на гривні), а в Москаля крім каски навіть були ножиці для підстригання кущів, чим вони Вам запам’яталися судіть самі. А ще артистка Копча. Щадей. Погорєлов. Ратушняк. Інших, вибачте, не пригадую.
Хто в такий важкий для всієї країни і головне міста час зуміє приймати рішення, має достатній менеджерський досвід і візьме на себе сміливо відповідальність, а не буде плакати, як губернатор Луганщини Тука: "один я і пам’ятник в Луганщині не крадуть, мені погрожують, вони не хочуть взагалі мене слухати, ..."
– вирішувати тим хто захоче бачити своїх дітей у цьому місті щасливими. Отже по плодам. Адже так не хочеться щоби з нашого ужгородського куполу Хрест упав. Потрібен реальний майстер і менеджер.
Фейсбук, Анатолій Рошко
admin
Коментарі :
Додати коментар