Маршрутки. Пусті кармани й криза лояльності.
Розжарена літнім сонцем маршрутка, забита людьми як шпротами банка закрилася напівавтоматичними дверима, які водію доводиться додатково штовхати, щоб вони зачинились і пасажири не вивалились протягом поїздки.
А хоч би й вивалились так нічого їм не буде — наш екіпаж ліниво котиться зі швидкістю пішохода з гірки БАМу і швидше вже буде спускатись пішком.
Витрати пального і техобслуговування свого транспорту це ціла проблема для перевізників і якщо випадає можливість заощадити, то вони активно нею користуються, адже деяким не вистачає чистого прибутку навіть на їжу. Водії кажуть, що причина низьких прибутків або навіть збитків в їхньому бізнесі це пільги для пенсіонерів і членів багатодітних сімей, за рахунок яких велика кількість пасажирів це «базарні» бабки, які навіть працюючи й заодно отримуючи пенсію ще й користуються можливістю безкоштовного проїзду.
Основний дохід приносять студенти, до яких, власне у водіїв найменше претензій, але це відчуття не взаємне — «Українська студентська спілка» вирішила провести акцію щодо публікації відеоматеріалів про хамство водіїв маршруток.
Взагалі основні претензії студентів це забитість маршруток людьми, неакуратне гальмування і власне грубість водіїв.
З точки зору водіїв перша претензія вже давно повинна адресуватися не їм а державним установам, які гарантують безкоштовний проїзд пільговикам які особливо зрання забивають по пів салону. Можливо саме цей пункт й виправдовує нахабність і злобу водіїв, а щодо тормозної системи тут, як говориться, кожному своє — якщо ти й вважаєш, що тебе возять «як дрова» то водій має на це причину, як мінімум в технічному аспекті — Техобслуговування як і витрати на пальне абсолютно ніяк не субсидується зі сторони держави адже в нас практично немає комунального транспорту і на фоні низького прибутку перевізників, через що, власне, стан деяких машин незадовільний й виникають ідеї підняти ціни за проїзд.
Проте самі перевізники аж ніяк не хочуть збільшення цін але пенсіонерки, які де-юре можуть і де-факто переміщаються навіть декілька раз одним і тим самим маршрутом протягом цілого дня не витративши ні копійки є причиною великих втрат і обурення водіїв, за словами яких «одна така бабка спалює 50 гривень в день». Водії якраз таки навпаки хочуть відміни пільг на проїзд і надання прямої адресної допомоги пенсіонерам, багатодітним й іншим пільговикам.
Щонайменше половина пасажирів, особливо в цю літню пору, коли студентів поменшало, їздять за посвідченнями, тобто безкоштовно і відповідно деякі перевізники не відмовились би від дотацій хоча би за пенсіонерок.
Цілком таки можна сказати, що вирішенням всіх проблем було би відновлення комунального транспорту, Адже якщо сьогодні, в таких нерівних умовах при надмірних пільгових уступках за відсутності паралельно діючих до них дотацій для збалансування бюджету нижчих рівнів ще трохи почекати то ми цілком таки можемо позбавитися нашого єдиного виду міського громадського транспорту.
Юліан Пігуляк, студент відділення журналістики УжНУ
admin
Коментарі :
Додати коментар