Хто видає неіснуючий "дозвіл на торгівлю"?
Питання необхідності узгодження режиму роботи об’єктів торгівлі та сфери послуг і необхідності отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі часто піднімається у підприємницькому середовищі через неоднозначну позицію серед органів місцевого самоврядування
Питання необхідності узгодження режиму роботи об’єктів торгівлі та сфери послуг і необхідності отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі дуже асто піднімається у підприємницькому середовищі у зв»язку з існуванням неоднозначної позиції серед органів місцевого самоврядування : в одних населених пунктах суб»єктів господарювання примушують отримувати зазначений дозвіл, а в інших про нього навіть не чули.Як складаються справи з отриманням дозволу в м.Ужгороді?
Звертаюсь в новостворений Дозвільний центр в приміщенні Ужгородської міської ради,що знаходиться на першому поверсі в приміщенні колишньої їдальні.Сучасне,свіжовідремонтоване приміщення ,вказівні таблички з необхідною інформацією,зручні меблі,десять вікон для обслуговування громадян.З десяти відчинено три,біля яких громадяни з купою паперів і своїми проблемами.Але черги не великі.В залі декілька столів за якими спеціалісти з різних служб надають консультації.Все гарно,цивілізовано,»по європейски».Це зовні….. Підхожу до віконця з питанням:»Як отримати дозвіл на відкриття кафе?».У відповідь отримую список документів які необхідно надати,щоб прийняли мою заяву. Стандартний бланк заяви в якому необхідно вказати кількість осіб,що нібито будуть працювати в кафе а також розмір заробітної плати яку вони нібито будуть отримувати,хм…. ніби це «стала величина»… Документ,що підтверджує право власності або право оренди об’єкту.Перелік асортименту продукції.Цікава позиція..Той «чинуша»,що його придумав,напевно думав,що підприємець один раз обравши для себе асортимент товарів,буде ними торгувати до віку,не враховуючи потреб ринку,зміни цін і таке інше.Якщо-ні,то для чого вимагати такий «дурнуватий» документ.Далі ще цікавіше…Договір,квитанцію про оплату за останній місяць,довідку про відсутність заборгованості від ТОВ «АВЕ Ужгород» про вивіз побутових відходів. І тільки від вищезгаданої фірми !! І як по місцю розташування об’єкту,так і по місцю проживання підприємця.Цілий міськвиконком переживає,щоб всі справно платили комерційній фірмі і не дай Бог,була заборгованість.!! Пана мера вже давно нема,а чиновники продовжують контролювати,щоб з його бізнесом було все впорядку… Таку ж довідку з «жеку» про відсутність заборгованості за сплату комунальних послуг…Ну,це»вообще»…без коментарів…Внук-підприємець,що проживає з бабусею,що заборгувала по сплаті,наприклад,за воду може і не мріяти про власний бізнес… Якщо в асортименті передбачені алкогольні напої,то є ще одна вимога-документ про встановлення системи відео нагляду…І нікого не цікавить в яку суму це обійдеться підприємцю,який тільки починає власний бізнес і ще не заробив ні копійки,як до цього віднесуться потенційні відвідувачі його кафе і,що не функція підприємця фіксувати можливі правопорушення.Він, в кінці кінців, сплачує податки на які, між іншим ,утримуються і міліціонери і тіж чиновники,що займаються таким «безпрєдєлом». А,що це справжнє самоуправство,самодурство,перешкоджання підприємницькій діяльності,якщо,взагалі не кримінальний злочин(пане ПРОКУРОР-ВІДРЕАГУЙТЕ!!!) видно з нижче наведеного документу.До речі,на моє прохання пояснити на підставі чого вимагаються такі документи,ніхто з персоналу не зміг надати чіткої відповіді.»Є рішення міськвиконкому»,але ні копіїї документу,ні номера,ні дати прийняття…Все як завжди… За гарною вивіскою-гниле нутро…Влада змінюється а «чинуші» залишаються і продовжують «пити кров» з тих хто їх утримує….
Голова Закарпатської обласної організації
Партії Промисловців і Підприємців України
Михайло Байко.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва розглянуто Ваш запит щодо надання роз’яснення про узгодження режиму роботи об’єктів торгівлі та сфери послуг і необхідності отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі, спрямований листом , і повідомляється наступне .
Відповідно до чинного законодавства торговельна діяльність регулюється Господарським (436-15) та Цивільним (435-15) кодексами України (435-15), Законом України (1023-12) “Про захист прав споживачів” (1023-12), Порядком здійснення торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (833-2006-п) (далі – Порядок), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, та іншими актами законодавства.
Відповідно до підпункту 4 пункту “б” статті 30 Закону України (280/97-ВР) “Про місцеве самоврядування в Україні” (280/97-ВР) (далі – Закон про місцеве самоврядування) до делегованих повноважень органів сільських, селищних, міських рад у сфері житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку віднесено встановлення за погодженням з власниками зручного режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
У той же час пунктом 13 Порядку (833-2006-п) визначено, що режим роботи торговельного об’єкта та закладу ресторанного господарства, що належать до комунальної власності, встановлюється органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.
Враховуючи те, що Закон про місцеве самоврядування (280/97-ВР) має вищу юридичну силу, саме органи сільських, селищних, міських рад мають погоджувати з власниками підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності зручний режим роботи, а не навпаки. Крім того, дана норма не надає місцевої влади жодних дозвільних повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України “(2806-15) Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (2806-15) (далі – Закон про дозвільну систему) дозвільна система у сфері господарської діяльності – сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами , державними адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру.
Виходячи з визначення дозвільної системи у сфері господарської діяльності відносини між органами сільських, селищних, міських рад щодо погодження режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування з суб’єктом господарювання (власником таких об’єктів) не підпадають під дію Закону про дозвільну систему ( 2806-15), оскільки такі відносини не можуть бути пов’язані з отриманням будь-яких документів дозвільного характеру.
Крім того, слід зазначити, що узгодження встановлення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (3392-17), затвердженому Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI, відсутня. Одночасно повідомляємо, що процедура такого погодження чинним законодавством не передбачена.
У той же час вимоги деяких посадових осіб сільських, селищних, міських рад щодо необхідності отримання суб’єктом господарювання від таких органів зазначених погоджень обмежують права такого суб’єкта господарювання та суперечать загальним принципам господарювання, які визначені у статті 6 Господарського кодексу (436-15) України (436 -15), в частині заборони незаконного втручання, зокрема, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Згідно частини (254к/96-ВР) другий (254к/96-ВР) статті (254к/96-ВР) 19 Конституції України (254к/96-ВР) України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 31 Господарського кодексу (436-15) України (436-15) дискримінацією суб’єктів господарювання органами влади визнається, зокрема, встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб’єктів господарювання або груп підприємців. Дискримінація суб’єктів господарювання не допускається.
На підставі викладеного вважаємо, режим роботи підприємств, установ, організацій сфери обслуговування суб’єкти господарювання (власники) встановлюють самостійно, а у вищезгаданих випадках, передбачених законодавством, орган місцевого самоврядування звертається до такого суб’єкта з метою узгодження встановленого режиму роботи з обов’язковим дотриманням останніми особливостей продажу окремих груп продовольчих та непродовольчих товарів, здійснення різних видів торгівлі, роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства.
Щодо необхідності отримання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.
Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг раніше стягувався відповідно до норм податкового законодавства, зокрема Закону України “(1251-12) Про систему оподаткування” (1251-12) та Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 № 56 -93 (56-93) “Про місцеві податки і збори”, у зв’язку з чим місцевими органами влади було запроваджено видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг.
Однак з набранням чинності 05.10.2006 частини першої статті 4 Закону України (2806-15) “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (2806-15) (далі – Закон про дозвільну систему) правових підстав на оформлення та видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг (і подібних до нього) немає, оскільки необхідність одержання такого документа не передбачена жодним законом України.
Верховною Радою України 02.12.2010 прийнято Податковий кодекс (2755-17) України (2755-17), підпункту (2755-17) 1 (2755-17) пункту (2755-17) 2 (2755-17) розділу “Прикінцеві положення” (2755-17) якого передбачено, що з 01.01.2011 втратили чинність, зокрема, Закон України (1251-12) “Про систему оподаткування” (1251-12) та Декрету Кабінету Міністрів України [від | 20.05.93 № 56 – 93 (56-93) “Про місцеві податки і збори”. Тим самим збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг скасовано.
Крім того, Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI (3038-17) “Про регулювання містобудівної діяльності” внесено зміни до Закону (2807-15) України (2807-15) “Про благоустрій населених пунктів” (2807-15) , положеннями якого скасовано повноваження сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів в частині надання дозволу на розміщення на території об’єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення.
Перший заступник Голови Державної службиУкраїни з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва А. Потімков
admin
Коментарі :
То видумав погорелов з бригадою шоб впливати на підприємців і вимагати у них кошти на "благо города" з мусоррної фірми откатік.
Додати коментар
Беда в том.что в исполкоме сидят люди юридически безграмотные,потому такие "шедевры" и рожают. Необходимо объязательное присутствие представителей прокуратуры на всех сесиях и заседаниях исполкома.