Україна виявилася економічним аутсайдером СНД.

Україна посіла останню позицію серед країн СНД за показниками ВВП за перше півріччя. Причиною стало головним чином продовження спаду в промисловості. Про тривожну економічну ситуацію свідчать і дані міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor’s, яке днями повідомило, що Україна посідає сьоме місце серед країн світу за ймовірністю дефолту.

У Києві поки що сподіваються на позитивні зміни після очікуваного підписання у листопаді Угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі (ЗВТ) із Євросоюзом. Однак у найближчій перспективі ефект від цього кроку може виявитися негативним.

Спад промислового виробництва в Україні за підсумками першого півріччя склав 5,3 %. Не найкращі часи переживають металургія, хімічна промисловість, машинобудування, уповільнення зафіксоване у будівельній галузі, у транспортній сфері, у роздрібній торгівлі. Хороші результати, зумовлені початком збирання врожаю, демонструє сільське господарство, у якому темпи зростання показників збільшилися втричі.

Експерти зазначають, що, незважаючи на підписану торік Угоду про зону вільної торгівлі в СНД, Україні не вдалося поліпшити свої позиції на цьому ринку. За підсумками п’яти місяців поточного року Держстат зафіксував зниження українського експорту до країн СНД на 9,9 %, а імпорту з СНД в Україну — на 26,7 %. Щоправда, це співвідношення, що пояснюється, зокрема, зниженням обсягів закупівель російського газу, дозволило дещо поліпшити сальдо зовнішньої торгівлі. Але в цілому ситуація залишається тривожною, зазначають фахівці.

«Бюджетні витрати не скорочуються, а доходи зменшуються. Макроекономічні показники можна назвати незадовільними. І тому інвестори, як і раніше, недовірливо ставляться до України», — розповів НГ економіст Інституту публічної політики Ільдар Газізуллін. Він зазначив, що руку допомоги міг би протягнути Міжнародний валютний фонд (МВФ), нова кредитна програма якого дозволила би зняти хоча би боргове навантаження. Адже від поточного року починається піковий період виплат за зовнішніми кредитами та позиками, отриманими раніше — це приблизно 5 млрд. дол. виплат на рік. «Але перш ніж затверджувати нову програму співпраці, МВФ очікує від української влади рішень, спрямованих на зниження витрат держбюджету. Наприклад, підвищення ціни на газ для населення до ринкового рівня. Київ відкладає непопулярні заходи», — розповів експерт, зазначивши, що термінові заходи, які вживаються урядом, не мають характеру системних реформ, здатних забезпечити економічне зростання у майбутньому.

Виходячи з нинішньої ситуації, агентство Standard&Poor’s прогнозує високий ризик дефолту — на рівні 44,25 %. Проте у Києві сперечаються з цим прогнозом, наголошуючи, що ситуація не настільки критична. Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь зазначив у коментарі українським ЗМІ, що за останні кілька років країна різко наростила держборг, але його показники все ще не досягають 50 % ВВП, а за світовими стандартами це безпечний рівень.

У Києві надії покладаються на хороший урожай, який дозволить поліпшити бюджетні показники, на роздрібну торгівлю, але головне — на відкриття ринків Євросоюзу для української продукції після планованого на кінець листопада підписання Угоди про асоціацію та про ЗВТ із ЄС. Проте однозначної відповіді на питання, як євроінтеграція позначиться на українській економіці, поки що немає.

Проведене у позаминулому році дослідження, авторами якого виступили Інститут економіки та прогнозування НАН України та Інститут народногосподарського прогнозування РАН, показало, що ЗВТ із ЄС призведе до закриття низки виробництв, неконкурентоспроможності галузей, у підсумку — до падіння ВВП України на 2—3 % за рік. Членство у євразійських структурах, навпаки, дозволить відродити кооперацію і виробничі зв’язки, збільшити український експорт до країн СНД і в цілому поліпшити економічну ситуацію — до 6 % зростання ВВП.

Інше дослідження, проведене минулого року українським Інститутом економічних до­слі­джень та політичних кон­сультацій, дало фактично протилежні результати. Автори визнали, що ЗВТ із ЄС обмежить для країни торговельні можливості у відносинах із Митним союзом: очікується скорочення експорту через торгові бар’єри та інші захисні заходи. Але натомість прогнозується бурхливе зростання торгівлі між Україною та ЄС. У підсумку очікується зростання всіх економічних показників.

Але питання впирається також у часові проміжки. Експерти наголошують, що інтеграція у євразійські структури дала би позитивний ефект (навіть за рахунок зниження ціни на російський газ) на найближчу перспективу. Зате євроінтеграція, яка передбачає складнощі на першому етапі, у майбутньому дозволить вивести українську економіку на якісно новий рівень.

«Українська влада поки що продовжує декларувати вірність євроінтеграційному курсу, але водночас неохоче виконує вимоги ЄС, які є обов’язковою умовою для підписання угод у листопаді. Київ також посилає якісь нечіткі сигнали Митному союзу — на кшталт ідеї про статус спостерігача», — розповів Ільдар Газізуллін. Він зазначив, що сьогодні великий бізнес зацікавлений у європейських ринках, а тому підтримує ідею євроінтеграції, хоча зацікавлений і в цивілізованих відносинах із країнами СНД та Митного союзу. Влада фактично тупцює на місці.

А населення, як свідчать результати опитування, проведеного українською групою «Рейтинг», невдоволене ситуацією. Якби зараз проводився референдум про напрямок інтеграції, то 43 % громадян підтримали би приєднання України до ЄС,

26 % виступили б проти, 19 % не визначилися. Причому 40 % підтримали би приєднання України до Митного союзу, 33 % не підтримали би, 16 % не визначилися.

Те саме дослідження показало, що 69 % громадян негативно оцінюють розвиток ситуації в Україні. Найважливішими проблемами країни були названі безробіття (53 %), корупція в державних органах (51 %), низький рівень виробництва (45 %), ситуація з цінами (26 %), соціальний захист бідних (25 %), некомпетентність уряду (22 %) , політична нестабільність (21 %) і злочинність (15 %).

Це дослідження, як втім й інші, показує, що пересічних громадян турбують у першу чергу питання економічного характеру. Погіршення ситуації у цій сфері теоретично може призвести до масових акцій протесту. Керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран упевнений, що владі, готуючись до президентських виборів 2015 року, потрібно не боротися з політичними противниками, а насамперед зайнятися економічними реформами. Без них країна продовжить сповзати в болото економічної стагнації, яка небезпечна кризами і масовими заворушеннями.