10 районів Закарпаття заражені небезпечним бур’яном.

Алергічні реакції, що супроводжуються різким запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, а також висока ймовірність приступів бронхіальної астми супроводжують людину у час цвітіння амброзії. Їжа олімпійських богів, яку теж називали амброзією, очевидно, не мала жодного стосунку до того, якою рослина є сьогодні. Розповсюджується небезпечний бур’ян навіть транспортними засобами: насіння легко переноситься на значні відстані й заселяє нові території.

Амброзія настільки пристосовується до умов, у які   потрапляє, що їй не страшні будь-які екологічні зміни. У 1914 р. була вперше виявлена на території України, у Дніпропетровській області. Крім нашої держави, рослина поширена у 20 державах Європи, в 12 державах Південної і Північної Америки, 3 державах Південної Африки, Кореї, Японії, Австралії.

Значні масштаби розповсюдження небезпечної рослини змусили вжити заходів на державному рівні. В Україні затверджена Державна програма боротьби з амброзією полинолистою. Також визначено органи влади та державні служби, на які покладена організація заходів боротьби з бур’яном та контроль за їх проведенням.

У Закарпатській області амброзією полинолистою заражено 10 районів. Найбільша площа зараження виявлена у Виноградівському районї — 5765,1 га, у Мукачівському районі — 180,9 га, у Берегівському районі — 156,6 га. Всього в Закарпатській області заражено амброзією полинолистою 6425,640 га. Такими є дані Департаменту фітосанітарної безпеки України станом на 1 січня 2013 року. Саме ця служба охороняє території України від занесення регульованих шкідливих організмів, виявляє, локалізує і ліквідовує регульовані шкідливі організми, а також запобігає проникненню регульованих шкідливих організмів у зони вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України.    
Насіння в амброзії дуже багато. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 100 тисяч. Насіння зберігає схожість у грунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує грунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть.

«Мало того, що бур’ян знищує культурні рослини, він вкрай небезпечний для здоров’я людини. Пилок амброзії є однією із причин алергічного захворювання людей — сінної гарячки. Найбільше потрібно остерігатися амброзії у період масового цвітіння — друга половина літа та початок вересня», — розповідає Тетяна Лінтур, державний фітосанітарний інспектор Державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області.  

Низький рівень землеробства, нестача грунтообробної техніки та гербіцидів   провокують масове проростання амброзії на полях. Відтак під загрозою опиняється біологічне розмаїття. Амброзія становить конкуренцію іншим рослинам. Так, вона потрапляє у сільськогосподарські культури разом із насіннєвим матеріалом. Наприклад, збирання соняшнику, кукурудзи, люцерни збігається з дозріванням бур’яну(серпень—вересень).

«Амброзія полинолиста належить до небезпечних регульованих шкідливих організмів   присутніх на територіїї України і в Закарпатській області включно. Зважаючи на основне завдання фітосанітарної служби, кожен державний фітосанітарний інспектор обстежує поширення амброзії полинолистої, використовуючи розроблені відповідні методики на закріпленій за ним території області», — коментує Наталія Яцик, державний фітосанітарний інспектор Державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області.

Боротьба з амброзією повинна бути стабільною, бо цей бур’ян оселяється не на один сезон чи рік. Щороку Департамент фітосанітарної безпеки України видає «Огляд поширення карантинних організмів в Україні станом на 1 січня». В цьому виданні конкретно вказані межі розповсюдження амброзії полинолистої на території України: області, райони, міста, присадибні ділянки, господарства всіх форм власності, заражені амброзією полинолистою.

До завдань фітосанітарного інспектора належить контроль за виконанням заходів боротьби з карантинними рослинами. Однак чимало залежить і від самих мешканців Закарпаття: «Найважливішим завданням кожного державного фітосанітарного інспектора є виявлення на обстежуваній території ранніх сходів, контроль за їх знищенням механічним(скошування, просапування) або хімічним методом (використання гербіцидів), щоб не допустити цвітіння амброзії полинолистої, утворення пилку та дозрівання насіння. З метою недопущення розповсюдження амброзії полинолистої на території області наші спеціалісти проводять огляд насіннєвого, посадкового матеріалу, який ввозиться на територію області з-за кордону або інших областей України та вивозиться за її межі».

Боротьбу з амброзією варто розпочинати задовго до цвітіння. Уже з початку липня можна її скошувати. Якщо верхівка рослини буде обрізана, то вона не зможе розквітнути. Однак є ймовірність виросту додаткових пагонів. Тому найкраще знищувати амброзію разом з кореневою системою. Стебла найкраще спалювати. Перед знищенням необхідно захистити обличчя респіратором, а тіло — одягом.

Для боротьби з бур’янами також використовують хімікати — гербіциди. «Доцільно використання гербіцидів у випадках, коли інші методи боротьби неможливі або не ефективні, наприклад, для знищення амброзії полинолистої на залізничних полотнах. Дозволяється використання гербіцидів, які занесені в перелік дозволених до використання в Україні», — розповідає Тетяна Лінтур.

Не варто зволікати, якщо бачите на подвір’ї небезпечну рослину. Напередодні цвітіння вона не така шкідлива. Тож самостійно — знищити якнайбільше рослин до цвітіння, не допустити утворення пилку, насіння, а відтак і засилля цією рослиною нових територій.

Наталія Каралкіна