"Залізна" пара з Закарпаття розкриває секрети довголіття

admin 01.03.2013 09:48 НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

У селі Студений на закарпатській Міжгірщині душа в душу живуть Михайло та Єва Котики. Вік їхнього союзу докотився до позначки аж 65 (!) років, тобто до залізного весілля. У гостях подружжя автор побував напередодні родинного ювілею на їхнє щире запрошення.

У сучасному світі вже стає модно побратися з дівчиною чи жінкою, яка молодша навіть на цілих 30 літ, а за їхнього одруження вийшло навпаки – Єва була на три роки старшою за Михайла. Глава сім’ї і на схилі свого поважного віку – з минулого листопада йому вже йде 84-й – щиро зізнається: «Полюбилася мені». І продовжив розповідь історії взаємної любові. У минулі часи в кожному житловому кутку організовувалися вечорниці. Одного разу, навідавшись на нічні галасливі й веселі посиденьки з парубками-сусідами, з дівочого гурту з куделями та веретенами не лиш впала в око, а наче до серця приклеїлася одна з них. Не просто дівка, а пишна краса – вродлива на вид та ще й щира душею, коли після знайомства з нею забесідували. Виявилося, що й спільні у них родинні долі. Обоє з багатодітних сімей, щоправда, у Котиків братів і сестер було сім – на одного більше, ніж Баників. Ще дітваком Михайло під час Другої світової війни встиг важко попрацювати. Зокрема, споруджував під пильним оком мадярських вояк оборонну лінію Арпада. А у післявоєнний час побував у Чехії. Сватали 24 лютого далекого 1948 року з нанашками. За весільної гостини, за словами тодішніх молодят, а теперішніх старожилів, на столі було лиш з десять літрів вина, солонина та два вівсяні ощипки. Страшна криза тоді панувала в горах.
Після весілля Михайло подався у Воловець – прокладав залізничний тунель. Як через три місяці повернувся у рідне село, на столі чекала повістка. Та замість служби в армії Котику судилося працювати два роки і стільки ж місяців вуглекопом на Донеччині. У м.Дзержинськ при шахті діяла фабрично-заводська школа, в якій три місяці проходив курси підготовки. Михайло Юрійович про перебування на Сході нині згадує як приємне, так і сумне. Пощастило, що заступником директора ФЗО був майже однофамілець – Котиков. Заприятелювали, і мав деякий блат. Неодноразово жартували, хто з них примудрився додати чи вкоротити дві букви у прізвищах. Та невдача спіткала під час аварії в шахті. Від обвалу породи верховинський гірник отримав перелом черепа. Рік лікувався, зрештою дали групу інвалідності.
Добрі люди з райсоцзабезу порадили працевлаштуватися завідуючим сепараторним пунктом у своєму селі, відтак став заготівельником, продавцем у крамниці, трудився навіть у лісі. Будувалася хата, ґаздівські кути якої трималися на плечах непосидючої домогосподарки Єви, а ще четверо дітей треба було ставити на ноги. Дочка Марія нині проживає у сусідньому Волівці, сини Михайло та Федір — у Пістрялові на Мукачівщині, а Василь поруч з ними. Діти потішили шістьма онуками та п’ятьма правнуками. Нащадки – то є гордість подружжя Котиків.

Джерело:   Василь Пилипчинець, Газета "Новини Закарпаття"

admin

Коментарі :


 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Квітень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2025
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
2028
2029
2030
2031
2032
2033
2034
2035
2036
2037
2038
2039
2040
2041
2042
2043
2044
2045
2046
2047
2048
2049
2050
НдлПндВтрСрдЧтвПтнСбт
30
31
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
1
2
3
00:00
01:00
02:00
03:00
04:00
05:00
06:00
07:00
08:00
09:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
19:00
20:00
21:00
22:00
23:00

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат